- •Київський міжнародний університет
- •Критерії оцінювання результатів модульної контрольної роботи з курсу “Проблематика змі”
- •Тестова частина
- •Журналісти, які аналізують у пресі проблеми кіно, знають, що imDb – це:
- •База даних про кінематограф,
- •База даних і веб-сайт про кінематограф.
- •Модульна контрольна робота
- •Напрям підготовки 0303 Журналістика
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Дисципліна Проблематика змі
- •Тестова частина
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Журналісти, які аналізують у пресі проблеми кіно, знають, що imDb – це:
- •2) База даних про кінематограф,
- •3) База даних і веб-сайт про кінематограф.
- •Теоретична частина
- •Модульна контрольна робота
- •Напрям підготовки 0303 Журналістика
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Дисципліна Проблематика змі
- •Тестова частина
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Журналісти, які аналізують у пресі проблеми кіно, знають, що imDb – це:
- •База даних про кінематограф,
- •База даних і веб-сайт про кінематограф.
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Теоретична частина
- •Ключі до модульної контрольної роботи з курсу «Проблематика змі»
- •Література для підготовки до модульної контрольної роботи з курсу “Проблематика змі ” Основна:
- •Додаткова:
Модульна контрольна робота
Напрям підготовки 0303 Журналістика
Спеціальність 6.030301 Журналістика
Дисципліна Проблематика ЗМІ
ВАРІАНТ №6
Тестова частина
Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:
бездітності спортсменів,
вживання спортсменами допінгу,
виїзди за кордон членів сімей спортсменів.
Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:
трансфери футболістів (підписання футболістами дорогих контрактів на гру в інших – нерідних – клубах);
загравання спортсменів з тренерами інших клубів,
відмивання власниками футбольних клубів грошей, що вкладено в футболістів.
Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:
філософського підходу в пропаганді олімпійського спорту в Україні,
педагогічного підходу в пропаганді олімпійського спорту в Україні,
семіотичного підходу в пропаганді олімпійського спорту в Україні.
Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:
справедливого суддівства в спорті,
несправедливого суддівства в спорті,
не знаю.
Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:
скандалів у спорті,
нестачі мангалів,
весіль у спорті.
Поняття «соціальна норма» і «престиж преси» є:
тотожними,
нетотожними.
Для журналіста поняття «соціальна норма» (лат. norma – керівне начало, правило, зразок) – це засіб соціальної регуляції поведінки індивідів і груп, загальноприйняте правило поведінки, за яким неодмінно стоїть санкція: нагорода або покарання:
схвалення або осуд,
прийняття опозиційної думки,
провокація.
Працівникам мас-медіа варто пам’ятати про те, що престиж преси – це:
зневага до преси, гідність і честь преси;
повага до преси, гідність і честь преси;
повага до преси, негідність і честь преси.
Розгляд єдності двох понять «соціальна норма» і «престиж преси» дає можливість розуміти, що повага до преси детермінується (зумовлюється) тим, що вона виступає у суспільстві як соціальний регулятор поведінки індивідів, загальноприйняте правило поведінки, за яким стоять:
санкції,
санації,
санаторії.
Відомо, що престиж преси визначається низкою актуальних тем, які вона порушує, висвітлює і дає напрямок активності у спрямуванні:
санкцій в суспільстві,
оцінки суспільства,
симпатій суспільства.
За повідомленнями журналістів, які досліджують проблеми культури, процес переходу в Європі від музичної культури феодального типу до буржуазної продовжується впродовж:
13-15 століття,
17-18 століття,
19-20 століття.
Мас-медіа України, вивчаючи проблеми культури, впевнені, що оперні театри й філармонічні товариства виникають в епоху:
Середньовіччя,
Відродження,
Просвітництва.
Журналістам відомо, що нотний друк з’явився в:
Північні Америці,
Китаї,
Європі.
Проблематикою культури опікуються українські мас-медіа, досліджуючи проблеми музики, що стосуються художніх стилів класицизм, бароко, рококо, які виникли в:
17-18 столітті,
18-19 століття,
19-20 столітті.
Мас-медіа повідомляють про те, що в 17-18 столітті в Європі виникає новий жанр музики:
опера,
народні пісні,
хороводи.
За повідомленнями журналістів, які вивчають проблематику музики, відомо, що опера, ораторія і кантата з’явилися в:
Італії,
Іспанії,
Ірландії.
ЗМІ, повідомляючи про проблеми музики, розповсюджують інформацію про те, що клавірна школа верджиналістів виникла в:
Аравії,
Англії,
Австралії.
Журналісти, які збирають матеріали про проблеми культури, впевнені, що Й. С. Бах – це:
нідерландський композитор,
німецький живописець,
німецький композитор.
На переконання журналістів-дослідників проблем музики, до представників Віденської класичної школи другої половини XVIII ст. належать:
Й. Гайдн, В. Моцарт та Л. ван Бетховен;
Й. Геббельс, А. Гітлер, Й. Штраус,
К. Маркс, Ф. Енгельс, А. Шнітке.
Як вважають журналісти-історики музики, симфонізм – це:
спосіб авангардного мислення,
метод музичного мислення,
прийом симфонії.
За повідомленнями журналістів, які досліджують проблеми музики, у композиторській творчості 19 століття стверджується:
романтизм,
класицизм,
реалізм.
На шпальтах друкованих ЗМІ висвітлюються проблеми характерних ознак різних напрямків розвитку музики. Один із напрямків характеризується загостреною увагою до емоційного світу людини, індивідуалізацією та драматизацією лірики, протиставленням особистості дійсності, ідеалу та реальності, інтересом до національної своєрідності, зверненням до історичних, легендарних та народно-побутових сюжетів, більш вільною трактовкою музичних жанрів та стремлінь до синтезу мистецтв. У музиці такий напрямок називається:
романтизм,
класицизм,
бароко.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до польської музичної культури слід відносити творчість:
А. Дворжака,
М. Глінки,
Ф. Шопена.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до угорської музичної культури слід відносити творчість:
А. Дворжака,
Ф. Листа,
Ф. Шопена.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до норвезької музичної культури слід відносити творчість:
Е. Гріга,
Ф. Листа,
Ф. Шопена.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до російської музичної культури слід відносити творчість:
Е. Гріга,
Ф. Листа,
П. Чайковського.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до українсьської музичної культури слід відносити творчість:
М. Лисенка,
Ф. Листа,
Ф. Шопена.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до чеської музичної культури слід відносити творчість:
Е. Гріга,
А. Дворжака,
Ф. Шопена.
ЗМІ, що висвітлюють проблематику музики, стверджують, що з середини 19 століття виникає жанр:
оперети,
опери,
балету.
За даними журналістів, які висвітлюють проблематику культури, відомо, що в професійній творчості у 19 столітті виділяється самостійна лінія:
«важкої» музики,
«легкої музики»,
шансонної музики.
Теоретична частина
Проблеми висвітлення в мас-медіа депопуляції, проблеми сім’ї, здоров’я. Пропаганда здорового способу життя.
Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики
Протокол №6 від 28 січня2010 р.
КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
