Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №5

Тестова частина

1. У спортивній проблематиці ЗМІ постійно висвітлюється проблема трансферів у футболі, що означає:

   1. залучення до гри трансформерів,

   2. купівля футболістів,

   3. перехід футболістів з одного клуба до іншого.

2. Без вживання спортивної термінології висвітлення журналістами морально-етичної проблематики:

   1. можливе,

   2. не можливе,

   3. не знаю.

3. Продовжіть речення: «Мас-медіа в Україні майже не висвітлюють проблеми матеріально-технічного й кадрового забезпечення: .... »

   1. підготовки спортсменів,

   2. пошуку тренерів,

   3. навчанню суддів.

4. Слід зважати на те, що журналісти, які висвітлюють проблеми спорту в Україні недостатньо приділяють уваги проблемі:

   1. розвитку дитячого спорту,

   2. морально-етичним проблемам в спорті,

   3. неправильному суддівству у футболі.

5. Однією з найбільш актуальних в спортивній журналістиці є проблема:

   1. травматизму спортсменів;

   2. алкоголізму тренерів,

   3. наркоманії серед вболівальників.

6. Журналісти-літературознавці пишуть про те, що коли складається уявлення про проблематику твору, систему образів, форму оповіді, особливості мистецтва творення, відкриваються широкі можливості інтерпретації суті й причин:

   1. конфліктів,

   2. фабули,

   3. сюжету.

7. Досвідчені журналісти знають, що розуміння художнього твору є надзвичайно важливою:

   1. антеною,

   2. проблемою,

   3. дилемою.

8. Для професіонального журналіста важливим є те, що критерієм оцінки будь-яких ідей має бути насамперед їхня відповідність меті виховання високої:

   1. читацької культури,

   2. глядацької симпатії,

   3. інтелектуального рівня.

9. Сучасна літературна освіта, на думку журналістів, ставить за мету формування гармонійного типу мислення особистості, що своєю чергою впливає на створення цілісної, а не:

   1. конкретної картини світу,

   2. дискретної картини світу,

   3. транспарентної картини світу.

10. Навіть журналіст-першокурсник знає, що словесне мистецтво створює картину природного, соціального і психологічного світу, яка виконує надзвичайно важливу:

    1. психорегулятивну функцію,

    2. психофізіологічну функцію,

    3. психокорелятивну функцію.

11. Музична культура рабовласницьких та ранньофеодальних країн стародавнього світу характеризується широкою діяльністю професійних музикантів, що служили в храмах, при дворах знаті, брали участь у:

    1. масових обрядах,

    2. рицарських поєдинках,

    3. гладіаторських боях.

12. Журналісти, які досліджують проблеми історії музики, вважають, що перші музично-естетичні вчення з’явилися в:

    1. Україні,

    2. Китаї,

    3. Парагваї. 

13. За дослідженнями мас-медіа, в епоху середньовіччя в Європі складається музична культура нового типу, яка називається:

    1. феодальна,

    2. середньовічна,

    3. рицарська.

14. На думку журналістів, що вивчають проблеми музики, оскільки панівною в усіх сферах життя в епоху середньовіччя є церква, професійне музичне мистецтво концентрується в:

    1. часовнях та лаврах,

    2. храмах та монастирях,

    3. семінаріях та хресних ходах.

15. За свідченнями журналістів, у Західній Європі формується суворо регламентована система одноголосної духовної музики (т.зв. Григоріанський спів) у:

1. 6-7 ст.,

2. 7-8 ст.,

3. 8-9 ст.

16. Журналісти, що вивчають історію музики, повідомляють про те, що багатоголосся зароджується на початку:

    1. першого тисячоліття,

    2. другого тисячоліття,

    3. третього тисячоліття.

17. За даними журналістів, які висвітлюють проблематику музики, як і Григоріанський спів, знаменний був заснований на:

    1. біатлонічних ладах,

    2. діатонічних ладах,

    3. тріатонічних ладах.

18. Як вважають журналісти-історики музики, в епоху Відродження в Західній та центральній Європі феодальна музична культура починає перетворюватись на:

    1. буржуазну,

    2. рабовласницьку,

    3. куртуазну.

19. За повідомленнями преси, яка пише про проблеми музики, в епоху Відродження у професійній музиці досягає своєї вершини хорове багатоголосся в жанрах:

    1. п’єси,

    2. семи,

    3. меси.

20. Журналісти переконані, що на Русі тенденції Відродження в музичному мистецтві проявляються після звільнення від:

    1. татаро-монгольського іга,

    2. німецько-фашистських загарбників,

    3. фінно-угорських мисливців.

21. Журналісти висвітлюють проблеми музики, розповідаючи про представників імпресіонізму:

    1. К. Дебюссі, частково М. Равеля;

    2. П. Хіндеміта, частково І. Стравінського;

    3. Г. Малера, Р. Штрауса, С. Рахманінова, К. Шимановського.

22. Журналісти висвітлюють проблеми музики, розповідаючи про представників експресіонізму:

    1. К. Дебюссі, частково М. Равеля;

    2. А.Шенберг, А.Берг;

    3. П. Хіндеміта, частково І. Стравінського;

    4. Г. Малера, Р. Штрауса, С. Рахманінова, К. Шимановського.

23. Журналісти висвітлюють проблеми музики, розповідаючи про представників неокласицизму:

    1. К. Дебюссі, частково М. Равеля;

    2. А.Шенберг, А.Берг;

    3. П. Хіндеміта, частково І. Стравінського;

    4. Г. Малера, Р. Штрауса, С. Рахманінова, К. Шимановського.

24. За зауваженнями журналістів-дослідників музики, для розвитку музики поява та розповсюдження звукозапису та кіно: :

    1. мали велике значення,

    2. мали певне значення,

    3. не мали значення.

25. Як свідчать мас-медіа, що досліджують проблематику історії музики, у 1920-х роках спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків здійснюють:

    1. іміжиністи,

    2. футуристи,

    3. агітпромовці.

26. Як свідчать мас-медіа, що досліджують проблематику історії музики, у 1940-х роках розвиток техніки звукозапису відкриває новий напрямок:

    1. реальну музику,

    2. сюреалістичну музику,

    3. конкретну музику.

27. Журналісти, які пишуть в друкованих ЗМІ про проблеми музики, повідомляють про те, що повоєнні роки поглибили експериментаторські тенденції попередніх років — у 1950-ті роки виникають перші:

    1. електронні експериментальні студії,

    2. комп’ютерні музичні студії,

    3. духові музичні клуби.

28. Журналісти-музикознавці впевненні у тому, що саме у 1960-ті роки авангардні течії сягають радянської музики, яка до цього моменту розвивалася у руслі:

    1. соцреалізму,

    2. сюреалізму,

    3. буржуазного реалізму.

29. Музикознавці, які друкують на шпальтах спеціалізованих журналів результати своїх досліджень, стверджують: у 1920-х – 30-х роках у США та країнах Європи масовою музичною культурою стає:

    1. джаз,

    2. рок-н-ролл,

    3. буги-вуги.

30. У пресі з’являються повідомлення про те, що у 1920-х — 30-х роках у СРСР були розповсюджені:

    1. фольклорні пісні,

    2. масові радянські пісні,

    3. пісні «важкого року».

Теоретична частина

1. Мас-медіа про проблеми взаємин церкви і держави, церкви і влади.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ