Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №3

Тестова частина

1. На сайті www.olympic.org кожний спортивний журналіст може знайти інформацію щодо діяльності:

   1. Міжнародного Олімпійського комітету,

   2. Європейські Олімпійські Комітети,

   3. Національний комітет спорту інвалідів України.

2. Спортивний журнал України називається:

   1. «Олімпійська арена»,

   2. «Олімпійська панорама»,

   3. «Олімпійське село».

3. Популярний український спортивний журнал називається:

   1. «Фігурне катання в Україні»,

   2. «Фігурне катання Житомирщини»,

   3. «Фігурне катання Київщини».

4. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

   1. пошук і підготовку молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

   2. перепідготовку молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

   3. перкваліфікацію молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій.

5. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

   1. випадки правильного суддівства, невживання допінгу, травматизм;

   2. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, травматизм;

   3. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, відсутності травматизм.

6. Журналісти, які аналізують у пресі проблеми кіно, знають, що imDb – це:

1) веб-сайт про кінематограф,

2) База даних про кінематограф,

3) База даних і веб-сайт про кінематограф.

7. Досить часто журналісти-кінокритики виступають на сторінках спеціалізованого кінематографічного журналу, який називається:

1. «Секс»,

2. «Сенс»,

3. «Сеанс».

8. У ЗМІ, які розповідають про проблеми культури, стверджується, що образотворче мистецтво – це:

1. мистецтво, що втілює художні образи на плівці (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура);

2. мистецтво, що втілює художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура);

3. мистецтво, що втілює художні образи на сцені (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).

9. Як впевненні журналісти, які дописують про проблеми культури, образотворче мистецтво зображує не тільки те, що доступне безпосередньому зоровому сприйняттю, але й передає:

1. розвиток подій у часі, певну фабулу, згорнуту оповідь;

2. розвиток подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь;

3. завершення подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь.

10. Журналісти часто творчих працівників у царині образотворчого мистецтва узагальнено називають:

1. графістами,

2. скульпторами,

3. художниками.

11. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. підготовка професійних кадрів для спорту (тренерів, лікарів, масажерів, продюсерів тощо);

    2. перехід спортсменів з клубу до клубу за великі гроші,

    3. скандали в спорті.

12. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. вживання спортсменами допінгу;

    2. забезпечення матеріально-технічною базою спортсменів,

    3. педагогічний аспект пропаганди олімпійського спорту в Україні.

13. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. трансфери футболістів (підписання футболістами дорогих контрактів на гру в інших – нерідних - клубах),

    2. вживання спортсменами допінгу,

    3. обговорення моральності ганебних вчинків відомих спортсменів.

14. У ЗМІ музикою традиційно називають:

    1. мистецтво дезорганізації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях;

    2. мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях;

    3. мистецтво організації музичних звуків, передовсім філософському, звуковисотному, тембральному та інших відношеннях.

15. Журналісти, які висвітлюють проблеми культури, впевнені, що:

    1. музичним звуком не може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики;

    2. музичним звуком може бути теоретично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики;

    3. музичним звуком може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики.

16. Журналісти, які висвітлюють проблеми культури, впевнені, що з точки зору класифікації мистецтв, музика є:

    1. часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці);

    2. просторовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці);

    3. зоровим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці).

17. Ті журналісти, які аналізують проблеми мистецтва, вважають, що з точки зору класифікації мистецтв, музика є:

    1. виконавським мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі);

    2. виконавчим мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі);

    3. викривальним мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі).

18. У мас-медіа поширена думка про те, що з точки зору класифікації мистецтв, музика є:

    1. зображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні);

    2. незображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні);

    3. незображальним мистецтвом (зображальні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні).

19. На думку журналістів, які висвітлюють проблеми культури, музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме:

    1. зі словом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація);

    2. з дією (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація);

    3. з образом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація).

20. На думку журналістів, які висвітлюють проблеми культури, музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме:

    1. травматичною дією (театральні і кіно- твори),

    2. драматичною дією (театральні і кіно- твори),

    3. нелегітимною дією (театральні і кіно- твори).

21. Інформування громадськості про церковно-релігійні події як загальнодержавного характеру, що мають значення для всього суспільства, так і стосуються життєдіяльності певної релігійної громади, окремої релігійної організації – це завдання:

    1. релігійної журналістики,

    2. держави,

    3. церкви.

22. Висвітлювати діяльність церковно-релігійних організацій, давати достатній обсяг інформації, щоб читачі могли скласти уявлення про принципи та особливості функціонування тих чи інших релігійних структур – це мета:

    1. церкви,

    2. церковних організацій,

    3. журналістів, що висвітлюють релігійну проблематику.

23. Роз'яснювати читачам у максимально доступній формі особливості релігійних доктрин і вчень, їхні переваги та недоліки, еволюцію, місце в історії держави, значення для народу, що дозволить сформувати у читацької аудиторії уявлення про релігійну панораму в країні – це напрям діяльності:

    1. християнської журналістики,

    2. ісламської журналістики,

    3. буддистської журналістики,

    4. журналістики, яка висвітлює проблеми релігії.

24. Розповідати про церковні традиції, релігійні вірування українського народу з метою повернення нації до духовних джерел, передання історичного досвіду у вирішенні суспільно-політичних, культурних і моральних проблем – це те, що повинно стати основою діяльності:

    1. світських журналістів,

    2. релігійних журналістів,

    3. журналістів, які висвітлюють проблематику релігії.

25. Засоби масової інформації у своїх матеріалах на церковно-релігійну тематику мають розкривати позитивні ідеали минулого й сьогодення, боротися з поширенням зла, гріха та розпусти і в такий спосіб піклуватися про:

    1. власний моральний стан,

    2. моральний стан особи й суспільства,

    3. моральний стан служителів церкви.

26. Як показало дослідження провідних українських видань, в Україні є три форми висвітлення релігійної проблематики (знайдіть помилку):

    1. перша –у світських засобах масової інформації друкуються матеріали про релігійно-церковне життя,

    2. друга форма – регулярні релігійні сторінки у періодиці,

    3. третя форма – нерегулярні публікації в інтернеті,

    4. четверта форма у вигляді спеціалізованого додатка.

27. Як показало дослідження провідних українських видань, з названих трьох форм в Україні повноцінно функціонує лише перша – час від часу у світських засобах масової інформації друкуються матеріали про релігійно-церковне життя. Друга форма – регулярні релігійні сторінки у періодиці – трапляється вкрай рідко. Третя форма (оберіть один з поданих далі пунктів, який за змістом міг би бути записаним замість лінії) ________________________ майже не поширена.

    1. у вигляді спеціалізованого додатка,

    2. у формі окремої сторінки,

    3. у формі постеру на релігійну тематику.

28. Матеріали на релігійну тематику в друкованих ЗМІ становлять досить:

    1. вузький жанровий діапазон,

    2. широкий жанровий діапазон.

29. Хоча у всеукраїнських газетах та журналах серед публікацій на релігійну тематику можна знайти репортажі та есе, огляди та коментарі, проте переважна більшість матеріалів подана у вигляді: коротких інформаційних повідомлень, заміток, які можуть бути як регулярними, так і нерегулярними (поодинокими); аналітичних статей (як правило, це прерогатива тижневиків); інтерв'ю (трапляються вкрай рідко) та:

    1. малюнків (де зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні);

    2. мультиплікації (у кадрах зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні);

    3. фотофактів (на знімках зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні).

30. У публікаціях про релігійне життя України можна виділити два типи матеріалів. Перший – матеріали інформаційно-довідкового характеру, другий:

    1. нариси про релігійні події, присвячені внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів;

    2. огляди релігійних подій, аналітика, присвячена внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів;

    3. замітки про релігійні події, присвячені внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів.