Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика змі

ВАРІАНТ №1

Тестова частина

1. Поняття «knowledge society» вживається щодо:

1. суспільства знань,

2. суспільних знань,

3. когнітивного суспільства.

2. У ЗМІ вживається поняття «knowledge society» з метою характеризувати:

1. знання як головний виробничий ресурс;

2. робочу силу, яка володіє професійними знаннями;

3. гроші як результат застосування знань.

3. У мас-медіа повідомляється про те, що щоденно від голоду та хвороб, що безпосередньо пов’язані з ним, у світі помирає:

1. 240 тис. людей,

2. 24 тис. людей,

3. 2,4 тис. людей.

4. Описуючи демографічні проблеми, журналісти повідомляють: більша частина випадків виникнення голоду обумовлена :

1. хронічною залежністю від алкоголю,

2. необхідністю навчатися,

3. хронічним жебрацтвом.

5. В Україні пропагування Олімпійського руху через ЗМІ здійснюється за рахунок висвітлення зустрічей відомих українських спортсменів з:

1. ветеранами Другої світової війни,

2. ветеранами спорту,

3. учнями шкіл, гімназій і ліцеїв.

6. За повідомленнями театральних істориків, які публікують результати своїх досліджень на шпальтах українських видань, за часи Середньовіччя театри не мали великого успіху й тому стали закриватися, а замість них розвивалася творчість бродячих акторів – західноєвропейських гістрионів, жонглерів, та Руських блазнів і:

1. пілігрімів,

2. скоморохів,

3. міністрелей.

7. За даними театральних критиків та істориків театру, які рідко друкуються в пресі, за часи Середньовіччя особливий інтерес представляли ваганти – співці-сказителі із середовища недоучених семінаристів і:

1. розжалуваних священиків,

2. розбещених студентів,

3. розпустних монахинь.

8. Як повідомляють у пресі історики театру, у творчості мандрівних акторів Середньовіччя, особливо вагантів, розвивалися переважно:

1. комічні сюжети,

2. сатиричні лінії,

3. драматичні події.

9. Кінокритики, які виступають у ЗМІ, вважають, що кінематограф (від греч. κινημα, κινηματος — рух і грец. γραφω — писати, зображувати) – це:

1. галузь нелюдської діяльності, що полягає в створенні рухомих зображень;

2. галузь людської діяльності, що полягає в створенні рухомих зображень;

3. галузь людської діяльності, що полягає в руйнуванні рухомих зображень.

10. Журналісти вважають, що синематограф (від фр. cinematographe, устар.) кінематограф (від греч. κινημα, κινηματος — рух і грец. γραφω — писати, зображувати) – це:

1. тотожні поняття,

2. нетотожні поняття.

3. неспроможні поняття.

11. Журналіст, який пише про спортивну проблематику, може знайти для себе важливу інформацію на сайті  Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту:

    1. www.kmu.gov.ua/spot,

    2. www.kmu.gov.au/sport,

    3. www.kmu.gov.ua/sport.

12. На сайті www.olympic.org кожний спортивний журналіст може знайти інформацію щодо діяльності:

    1. Міжнародного Олімпійського комітету,

    2. Європейські Олімпійські Комітети,

    3. Національний комітет спорту інвалідів України.

13. Спортивний журнал України називається:

    1. «Олімпійська арена»,

    2. «Олімпійська панорама»,

    3. «Олімпійське село».

14. Популярний український спортивний журнал називається:

    1. «Фігурне катання в Україні»,

    2. «Фігурне катання Житомирщини»,

    3. «Фігурне катання Київщини».

15. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. пошук і підготовку молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

    2. перепідготовку молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

    3. перкваліфікацію молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій.

16. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. випадки правильного суддівства, невживання допінгу, травматизм;

    2. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, травматизм;

    3. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, відсутності травматизм.

17. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. матеріально-технічне й кадрове забезпечення підготовки спортсменів,

    2. матеріально-технічне й кадрове навчання спортсменів,

    3. матеріально-технічне й кадрове убезпечення спортсменів.

18. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. неморально-етичні проблеми,

    2. морально-етичні проблеми,

    3. морально-неетичні проблеми.

19. Журналіст під час висвітлення випадку хабарництва футбольного рефері звертається до проблематики:

5. актуальні проблеми сучасного спорту: фізкультура і спорт; спорт масовий і професійний; пошук і підготовка молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

6. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, травматизм;

7. матеріально-технічне й кадрове забезпечення підготовки спортсменів;

8. морально-етичні проблеми.

20. Однією зі спортивних проблем, якій присвячують журналісти увагу, є проблема:

    1. «Євро-2012»,

    2. «Африка-2013»,

    3. «Сочі-2030».

21. За даними спортивних журналістів, Чемпіонат Європи з футболу, який планується провести в Польщі й Україні, відбудеться:

    1. 2021 року,

    2. 2012 року,

    3. 2221 року.

22. Попри надзвичайну важливість духовного чинника для формування адекватних ціннісних орієнтацій українського суспільства, українські друковані ЗМІ здебільшого не надають йому належного значення, що виявляється у відсутності на їхніх сторінках глибоких, продуманих і всебічних матеріалів на:

    1. релігійну тематику,

    2. культурну проблематику,

    3. соціальну проблематику.

23. У висвітленні релігійних подій спостерігається певна закономірність: видання, спрямовані на задоволення інформаційних потреб аудиторії (так би мовити, інтелектуальні: "Дзеркало тижня", "День", "Вечірній Київ", "Україна молода") висвітлюють їх:

    1. менш системно,

    2. більш системно і повно,

    3. ніяк.

24. Видання розважального характеру ("Сегодня", "Вечерние вести", "Киевские ведомости" тощо) питаннями релігійності та духовності суспільства:

    1. постійно переймаються,

    2. майже не переймаються,

    3. не знаю.

25. В Україні релігійну проблематику активно висвітлює веб-портал:

    1. «Релігійно-аналітична служба України» (РІСУ, Львів),

    2. «Релігійно-інформаційна служба України» (РІСУ, Львів),

    3. «Релігійно-довідкова служба України» (РІСУ, Львів).

26. Нині в Україні, попри передбачені законодавством покарання за нагнітання нетерпимості та міжрелігійної ворожнечі, чимало як церковних, так і політичних діячів відкрито розпалюють релігійні конфлікти, демонструють в ЗМІ свою прихильність до тієї чи іншої:

    1. церкви або конфесії,

    2. політичної організації або партії,

    3. держави або союзу держав.

27. Львівські дослідники пропонують ввести у програму ВНЗ, де навчаються студенти-правники і студенти-журналісти, обов'язковий курс:

    1. «Захист свободи слова»,

    2. «Захист свободи совісті»,

    3. «Захист свободи совісті в ЗМІ».

28. ЗМІ України повинні «розвернутися» в бік релігійної:

    1. толерантності,

    2. нетерпимості,

    3. байдужості.

29. Нині в Україні підвищення релігійної освіти потребують працівники:

    1. державних органів всіх рівнів,

    2. засобів масової інформації,

    3. пересічні громадяни,

    4. усі згадані.

30. Звичай багатьох наших «нових віруючих» чиновників публічно демонструвати для мас-медіа свою приналежність до тієї чи іншої церкви є:

    1. вельми не толерантним,

    2. вельми толерантним,

    3. загальноприйнятним інструментом набуття пабліситі.

Теоретична частина

1. Літературно-мистецька критика на сторінках спеціалізованих та загальнополітичних часописів.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ