Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №30

Тестова частина

1. За повідомленнями театральних істориків, які публікують результати своїх досліджень на шпальтах українських видань, за часи Середньовіччя театри не мали великого успіху й тому стали закриватися, а замість них розвивалася творчість бродячих акторів – західноєвропейських гістрионів, жонглерів, та Руських блазнів і:

   1. пілігрімів,

   2. скоморохів,

   3. міністрелей.

2. За даними театральних критиків та істориків театру, які рідко друкуються в пресі, за часи Середньовіччя особливий інтерес представляли ваганти – співці-сказителі із середовища недоучених семінаристів і:

   1. розжалуваних священиків,

   2. розбещених студентів,

   3. розпустних монахинь.

3. Як повідомляють у пресі історики театру, у творчості мандрівних акторів Середньовіччя, особливо вагантів, розвивалися переважно:

   1. комічні сюжети,

   2. сатиричні лінії,

   3. драматичні події.

4. Кінокритики, які виступають у ЗМІ, вважають, що кінематограф (від греч. κινημα, κινηματος — рух і грец. γραφω — писати, зображувати) – це:

   1. галузь нелюдської діяльності, що полягає в створенні рухомих зображень;

   2. галузь людської діяльності, що полягає в створенні рухомих зображень;

   3. галузь людської діяльності, що полягає в руйнуванні рухомих зображень.

5. Журналісти вважають, що синематограф (від фр. cinematographe, устар.) кінематограф (від греч. κινημα, κινηματος — рух і грец. γραφω — писати, зображувати) – це:

   1. тотожні поняття,

   2. нетотожні поняття.

   3. неспроможні поняття.

6. Журналіст, який пише про спортивну проблематику, може знайти для себе важливу інформацію на сайті  Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту:

   1. www.kmu.gov.ua/spot,

   2. www.kmu.gov.au/sport,

   3. www.kmu.gov.ua/sport.

7. На сайті www.olympic.org кожний спортивний журналіст може знайти інформацію щодо діяльності:

   1. Міжнародного Олімпійського комітету,

   2. Європейські Олімпійські Комітети,

   3. Національний комітет спорту інвалідів України.

8. Спортивний журнал України називається:

   1. «Олімпійська арена»,

   2. «Олімпійська панорама»,

   3. «Олімпійське село».

9. Популярний український спортивний журнал називається:

   1. «Фігурне катання в Україні»,

   2. «Фігурне катання Житомирщини»,

   3. «Фігурне катання Київщини».

10. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. пошук і підготовку молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

    2. перепідготовку молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

    3. перкваліфікацію молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій.

11. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. випадки правильного суддівства, невживання допінгу, травматизм;

    2. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, травматизм;

    3. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, відсутності травматизм.

12. Журналісти, що вивчають історію музики, повідомляють про те, що багатоголосся зароджується на початку:

    1. першого тисячоліття,

    2. другого тисячоліття,

    3. третього тисячоліття.

13. За даними журналістів, які висвітлюють проблематику музики, як і Григоріанський спів, знаменний був заснований на:

    1. біатлонічних ладах,

    2. діатонічних ладах,

    3. тріатонічних ладах.

14. Як вважають журналісти-історики музики, в епоху Відродження в Західній та центральній Європі феодальна музична культура починає перетворюватись на:

    1. буржуазну,

    2. рабовласницьку,

    3. куртуазну.

15. За повідомленнями преси, яка пише про проблеми музики, в епоху Відродження у професійній музиці досягає своєї вершини хорове багатоголосся в жанрах:

    1. п’єси,

    2. семи,

    3. меси.

16. Журналісти переконані, що на Русі тенденції Відродження в музичному мистецтві проявляються після звільнення від:

    1. татаро-монгольського іга,

    2. німецько-фашистських загарбників,

    3. фінно-угорських мисливців.

17. За повідомленнями журналістів, які досліджують проблеми культури, процес переходу в Європі від музичної культури феодального типу до буржуазної продовжується впродовж:

    1. 13-15 століття,

    2. 17-18 століття,

    3. 19-20 століття.

18. Мас-медіа України, вивчаючи проблеми культури, впевнені, що оперні театри й філармонічні товариства виникають в епоху:

    1. Середньовіччя,

    2. Відродження,

    3. Просвітництва.

19. Журналістам відомо, що нотний друк з’явився в:

    1. Північні Америці,

    2. Китаї,

    3. Європі.

20. Проблематикою культури опікуються українські мас-медіа, досліджуючи проблеми музики, що стосуються художніх стилів класицизм, бароко, рококо, які виникли в:

    1. 17-18 столітті,

    2. 18-19 століття,

    3. 19-20 столітті.

21. Мас-медіа повідомляють про те, що в 17-18 столітті в Європі виникає новий жанр музики:

    1. опера,

    2. народні пісні,

    3. хороводи.

22. За повідомленнями журналістів, які досліджують проблеми музики, у композиторській творчості 19 століття стверджується:

    1. романтизм,

    2. класицизм,

    3. реалізм.

23. На шпальтах друкованих ЗМІ висвітлюються проблеми характерних ознак різних напрямків розвитку музики. Один із напрямків характеризується загостреною увагою до емоційного світу людини, індивідуалізацією та драматизацією лірики, протиставленням особистості дійсності, ідеалу та реальності, інтересом до національної своєрідності, зверненням до історичних, легендарних та народно-побутових сюжетів, більш вільною трактовкою музичних жанрів та стремлінь до синтезу мистецтв. У музиці такий напрямок називається:

    1. романтизм,

    2. класицизм,

    3. бароко.

24. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до польської музичної культури слід відносити творчість:

    1. А. Дворжака,

    2. М. Глінки,

    3. Ф. Шопена.

25. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до угорської музичної культури слід відносити творчість:

    1. А. Дворжака,

    2. Ф. Листа,

    3. Ф. Шопена.

26. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до норвезької музичної культури слід відносити творчість:

    1. Е. Гріга,

    2. Ф. Листа,

    3. Ф. Шопена.

27. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до російської музичної культури слід відносити творчість:

    1. Е. Гріга,

    2. Ф. Листа,

    3. П. Чайковського.

28. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до українсьської музичної культури слід відносити творчість:

    1. М. Лисенка,

    2. Ф. Листа,

    3. Ф. Шопена.

29. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до чеської музичної культури слід відносити творчість:

    1. Е. Гріга,

    2. А. Дворжака,

    3. Ф. Шопена.

30. ЗМІ, що висвітлюють проблематику музики, стверджують, що з середини 19 століття виникає жанр:

    1. оперети,

    2. опери,

    3. балету.