Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №29

Тестова частина

1. Критики театру стверджують у пресі, що давньогрецький театр з'явився у давньогрецьких містах-державах уже в:

   1. 4 в. до н. е.,

   2. 5 в. до н. е.,

   3. 6 в. до н. е.

2. ЗМІ повідомляють про те, що гостро висміювалися пороки, відбивалася соціальна й політична боротьба в античному суспільстві завдяки комедіям:

   1. Аристофана,

   2. Аристарха,

   3. Аристотеля.

3. Історики культури, висвітлюючи проблеми театру в пресі, стверджують, що комічні сценки з життя нижчих прошарків давньогрецьких міста й села зображував мім, який виник у 5 ст. до н. е. як:

   1. народний театр імпровізації,

   2. державний театр імпровізації,

   3. комерційний театр імпровізації.

4. На думку театральних критиків-журналістів, театральні вистави в давньому Римі замінялися гладіаторськими боями, що проходили в:

   1. Колізеї,

   2. Віфлеємі,

   3. Константинополі.

5. За даними істориків-журналістів, у Давньому Римі актори представляють:

   1. вищі шари суспільства,

   2. середні шари суспільства,

   3. нижчі шари суспільства.

6. За даними Девіда Боша, відомий теолог сказав, що нині ми маємо читати Біблію та газету:

   1. одночасно,

   2. нарізне,

   3. почергово.

7. Процес приватизації засобів масової інформації пропонує специфічну модель комунікації, яка, без сумніву:

   1. торкатиметься релігійних виявів,

   2. не торкатиметься релігійних виявів,

   3. як забажає суспільство.

8. В громадському обслуговуванні головний критерій - це наявність суспільства та його інститутів, повага до:

   1. релігійних протиріч та протистоянь,

   2. релігійних та культурних традицій,

   3. релігійних війн та нетолерантності.

9. Фахівці масової комунікації вважають, що релігія та емоційність:

   1. дуже тісно пов'язані,

   2. не дуже тісно пов'язані,

   3. не пов'язані.

10. Ставлення людей релігії до засобів масової інформації сильно коливається: від некритичного сприйняття до повного заперечення існування мас-медіа:

    1. у житті людини,

    2. у житті суспільства,

    3. у діяльності релігійної організації.

11. У мас-медіа фахівці вважають, що магічно-сугестивна функція музики обумовлюється здатністю вводити людину в:

    1. певний психічний стан,

    2. наркотичний стан,

    3. кайф.

12. Журналісти, які пишуть про проблеми музики, вважають, що суспільно-організаційна функція музики зумовлена фундаментальною суспільною потребою об'єднання людей у:

    1. часткові соціальні структури,

    2. нецілісні соціальні структури,

    3. цілісні соціальні структури.

13. На думку журналістів, які висвітлюють проблеми музичної культури, найважливішим базовим елементом у музиці, що зв'язує всі параметри музичної тканини – темп, звуковисотність, динаміку, фразування, ритм, тембр тощо – є:

    1. інтонація,

    2. коронація,

    3. артикуляція.

14. За визнанням музичних критиків-журналістів, зміст музики складають:

    1. художньо-інтонаційні образи,

    2. праобрази,

    3. вислови, що ображають слухачів.

15. Журналісти, які висвітлюють музичну проблематику, вважають, що матеріальне втілення змісту музики, способом його існування є:

    1. нотний стан,

    2. музична форма,

    3. фізична форма виконавця.

16. Музична культура рабовласницьких та ранньофеодальних країн стародавнього світу характеризується широкою діяльністю професійних музикантів, що служили в храмах, при дворах знаті, брали участь у:

    1. масових обрядах,

    2. рицарських поєдинках,

    3. гладіаторських боях.

17. Журналісти, які досліджують проблеми історії музики, вважають, що перші музично-естетичні вчення з’явилися в:

    1. Україні,

    2. Китаї,

    3. Парагваї. 

18. За дослідженнями мас-медіа, в епоху середньовіччя в Європі складається музична культура нового типу, яка називається:

    1. феодальна,

    2. середньовічна,

    3. рицарська.

19. На думку журналістів, що вивчають проблеми музики, оскільки панівною в усіх сферах життя в епоху середньовіччя є церква, професійне музичне мистецтво концентрується в:

    1. часовнях та лаврах,

    2. храмах та монастирях,

    3. семінаріях та хресних ходах.

20. За свідченнями журналістів, у Західній Європі формується суворо регламентована система одноголосної духовної музики (т.зв. Григоріанський спів) у:

1. 6-7 ст.,

2. 7-8 ст.,

3. 8-9 ст.

21. Журналісти висвітлюють проблеми музики, розповідаючи про представників імпресіонізму:

1) К. Дебюссі, частково М. Равеля;

2)П. Хіндеміта, частково І. Стравінського;

3)Г. Малера, Р. Штрауса, С. Рахманінова, К. Шимановського.

22. Журналісти висвітлюють проблеми музики, розповідаючи про представників експресіонізму:

1. К. Дебюссі, частково М. Равеля;

2. А.Шенберг, А.Берг;

3. П. Хіндеміта, частково І. Стравінського;

4. Г. Малера, Р. Штрауса, С. Рахманінова, К. Шимановського.

23. Журналісти висвітлюють проблеми музики, розповідаючи про представників неокласицизму:

1. К. Дебюссі, частково М. Равеля;

2. А.Шенберг, А.Берг;

3. П. Хіндеміта, частково І. Стравінського;

4. Г. Малера, Р. Штрауса, С. Рахманінова, К. Шимановського.

24. За зауваженнями журналістів-дослідників музики, для розвитку музики поява та розповсюдження звукозапису та кіно: :

1. мали велике значення,

2. мали певне значення,

3. не мали значення.

25. Як свідчать мас-медіа, що досліджують проблематику історії музики, у 1920-х роках спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків здійснюють:

1. іміжиністи,

2. футуристи,

3. агітпромовці.

26. Як свідчать мас-медіа, що досліджують проблематику історії музики, у 1940-х роках розвиток техніки звукозапису відкриває новий напрямок:

1. реальну музику,

2. сюреалістичну музику,

3. конкретну музику.

27. Журналісти, які пишуть в друкованих ЗМІ про проблеми музики, повідомляють про те, що повоєнні роки поглибили експериментаторські тенденції попередніх років — у 1950-ті роки виникають перші:

1. електронні експериментальні студії,

2. комп’ютерні музичні студії,

3. духові музичні клуби.

28. Журналісти-музикознавці впевненні у тому, що саме у 1960-ті роки авангардні течії сягають радянської музики, яка до цього моменту розвивалася у руслі:

1. соцреалізму,

2. сюреалізму,

3. буржуазного реалізму.

29. Музикознавці, які друкують на шпальтах спеціалізованих журналів результати своїх досліджень, стверджують: у 1920-х – 30-х роках у США та країнах Європи масовою музичною культурою стає:

1. джаз,

2. рок-н-ролл,

3. буги-вуги.

30. У пресі з’являються повідомлення про те, що у 1920-х — 30-х роках у СРСР були розповсюджені:

1. фольклорні пісні,

2. масові радянські пісні,

3. пісні «важкого року».

Теоретична частина

1. Мас-медіа про фундаментальні дослідження у галузі найважливіших проблем природничих, суспільних та гуманітарних наук.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ