Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №27

Тестова частина

1. Журналісти, які пишуть про театр, знають, що для традиційного театру Сходу властива:

   1. урядова ритуальність,

   2. обрядова віртуальність,

   3. обрядова ритуальність.

2. Журналіст-театрознавець впевнений у тому, що заняття театром на Сході завжди були:

   1. нешановною й неповажною справою,

   2. шановною й неповажною справою,

   3. шановною й поважною справою.

3. Критику відомо, що сакральність театральної дії на Сході допомагала зберігати його близькість до:

   1. світських раутів,

   2. релігійних ритуалів,

   3. військових обрядів.

4. Театрознавець-журналіст пам’ятає про те, що багато в чому релігійність театру Сходу визначалася його розвитком під егідою й у рамках:

   1. буддизму,

   2. християнства,

   3. ісламізмі.

5. Знайдіть помилку у твердженні: «В окрему групу можна виділити ЗМІ релігійних організацій України:

   1. газети «Парафіяльна газета» (РКЦ),

   2. газети «Арка» (УГКЦ),

   3. журнал «Православний вісник» (УПЦ),

   4. журнал «Кореспондент» (УПЦ, УГКЦ, РКЦ).

6. Дослідник релігійної проблематики в ЗМІ Ігор Скленар вважає, що окремі мас-медіа конкретними матеріалами:

   1. розпалюють нетерпимість,

   2. нав’язують релігійність,

   3. є толерантними.

7. Окремі публікації, за даними Ігоря Скленара, у виданнях УПЦ (МП) демонструють певним чином не таке радикальне ставлення до діяльності:

   1. УПЦ МП,

   2. УПЦ КП,

   3. УГКЦ.

8. На офіційній веб-сторінці прес-служби УПЦ (МП) 2 січня 2007 року було представлено дуже велику за обсягом, 19 стандартних сторінок, публікацію В. Анісімова «Філарет як фальсифікація» (сайт «Україна православна», 1 січня 2007 року, у якій проаналізовано життя та діяльність Предстоятеля УПЦ КП з:

   1. з толерантністю,

   2. з різким осудом,

   3. з політичною пристрастю.

9. Коли журналісти дають відповідну оцінку діяльності окремих релігійних організацій та їхніх керівників здебільшого переважає:

   1. емоційний чинник,

   2. раціональний чинник,

   3. економічний чинник.

10. Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:

    1. бездітності спортсменів,

    2. вживання спортсменами допінгу,

    3. виїзди за кордон членів сімей спортсменів.

11. Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:

    1. трансфери футболістів (підписання футболістами дорогих контрактів на гру в інших – нерідних – клубах);

    2. загравання спортсменів з тренерами інших клубів,

    3. відмивання власниками футбольних клубів грошей, що вкладено в футболістів.

12. Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:

    1. філософського підходу в пропаганді олімпійського спорту в Україні,

    2. педагогічного підходу в пропаганді олімпійського спорту в Україні,

    3. семіотичного підходу в пропаганді олімпійського спорту в Україні.

13. Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:

    1. справедливого суддівства в спорті,

    2. несправедливого суддівства в спорті,

    3. не знаю.

14. Однією з найбільш актуальних у спортивній журналістиці є проблема:

    1. скандалів у спорті,

    2. нестачі мангалів,

    3. весіль у спорті.

15. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. підготовка професійних кадрів для спорту (тренерів, лікарів, масажерів, продюсерів тощо);

    2. перехід спортсменів з клубу до клубу за великі гроші,

    3. скандали в спорті.

16. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. вживання спортсменами допінгу;

    2. забезпечення матеріально-технічною базою спортсменів,

    3. педагогічний аспект пропаганди олімпійського спорту в Україні.

17. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. трансфери футболістів (підписання футболістами дорогих контрактів на гру в інших – нерідних - клубах),

    2. вживання спортсменами допінгу,

    3. обговорення моральності ганебних вчинків відомих спортсменів.

18. У ЗМІ музикою традиційно називають:

    1. мистецтво дезорганізації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях;

    2. мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях;

    3. мистецтво організації музичних звуків, передовсім філософському, звуковисотному, тембральному та інших відношеннях.

19. Журналісти, які висвітлюють проблеми культури, впевнені, що:

    1. музичним звуком не може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики;

    2. музичним звуком може бути теоретично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики;

    3. музичним звуком може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики.

20. Журналісти, які висвітлюють проблеми культури, впевнені, що з точки зору класифікації мистецтв, музика є:

    1. часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці);

    2. просторовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці);

    3. зоровим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці).

21. Журналісти, класифікуючи музику на види, спираються на думку музикознавця Т. Чередниченко, який виділяє:

1. два основні типи музичного мистецтва

2. три,

3. чотири.

22. Журналісти-критики називають музикою фольклорного типу таку, яка йде:

1. від архаїчного фольклору до його адаптацій на професійний лад,

2. від сучасного фольклору до його адаптацій на професійний лад,

3. від грецького фольклору до його адаптацій на професійний лад.

23. Журналісти-критики називають музику розважального типу таку, яка йде:

1. від античних скоморохів та менестрелів до сучасної естради;

2. від середньовічних скоморохів та менестрелів до музики епохи Відродження,

3. від середньовічних скоморохів та менестрелів до сучасної естради.

24. Журналісти-критики називають мистецтво канонічної імпровізації таке, що йде:

1. від алергійних співів,

2. від літургійних співів,

3. від біполярних співів.

25. Журналісти-критики називають опус-музикою таку, яку здавна називали:

1. академічну музику, одним з основних понять якої є «opus» - неоригінальний твір, зафіксований у нотному тексті;

2. академічну музику, одним з основних понять якої є «opus» - оригінальний твір, зафіксований у нотному тексті;

3. академічну музику, одним з основних понять якої є «lopus» - оригінальний твір, зафіксований у нотному тексті.

26. Журналісти-музикознавці вважають, що термін «музичний стиль» характеризує сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або:

1. творчого зиску,

2. революційного напрямку,

3. творчого напрямку.

27. Фахівці-журналісти з музичною освітою у залежності від ґенези музичного стилю, розрізняють історичний, національний та:

1. плагіаторський стиль,

2. авторський стиль,

3. аматорський стиль.

28. Мас-медіа, висвітлюючи проблематику музики, об'єктивною передумовою для розрізнення як музичних жанрів, так і музичних стилів вважає комплекс суто:

1. музичних тембрів,

2. музичних характеристик,

3. цифрових характеристик.

29. ЗМІ, розповідаючи про проблеми музики, при визначенні стилю звертають увагу на індивідуальні риси, притаманні тим чи іншим:

1. композиторам,

2. виконавцям,

3. спонсорам.

30. ЗМІ, розповідаючи про проблеми музики, при визначенні жанру звертають увагу на умови їх побутування, виконання, а також змістовну або конструктивну спрямованість певного:

1. композитора,

2. музичного твору,

3. музичного інструменту.

Теоретична частина

1. Мас-медіа про збереження навколишнього середовища і стабільний розвиток.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ