Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №26

Тестова частина

1. Журналісти, які пишуть про театр, знають, що для традиційного театру Сходу властива:

   1. урядова ритуальність,

   2. обрядова віртуальність,

   3. обрядова ритуальність.

2. Журналіст-театрознавець впевнений у тому, що заняття театром на Сході завжди були:

   1. нешановною й неповажною справою,

   2. шановною й неповажною справою,

   3. шановною й поважною справою.

3. Критику відомо, що сакральність театральної дії на Сході допомагала зберігати його близькість до:

   1. світських раутів,

   2. релігійних ритуалів,

   3. військових обрядів.

4. Театрознавець-журналіст пам’ятає про те, що багато в чому релігійність театру Сходу визначалася його розвитком під егідою й у рамках:

   1. буддизму,

   2. християнства,

   3. ісламізмі.

5. Журналіст, який висвітлює історію театру, знає, що театр Кабукі й театр ляльок Дзерурі бере свій початок у:

   1. Японії,

   2. Китаї,

   3. Монголії.

6. Львівські дослідники пропонують ввести у програму ВНЗ, де навчаються студенти-правники і студенти-журналісти, обов'язковий курс:

   1. «Захист свободи слова»,

   2. «Захист свободи совісті»,

   3. «Захист свободи совісті в ЗМІ».

7. ЗМІ України повинні «розвернутися» в бік релігійної:

   1. толерантності,

   2. нетерпимості,

   3. байдужості.

8. Нині в Україні підвищення релігійної освіти потребують працівники:

   1. державних органів всіх рівнів,

   2. засобів масової інформації,

   3. пересічні громадяни,

   4. усі згадані.

9. Звичай багатьох наших «нових віруючих» чиновників публічно демонструвати для мас-медіа свою приналежність до тієї чи іншої церкви є:

   1. вельми не толерантним,

   2. вельми толерантним,

   3. загальноприйнятним інструментом набуття пабліситі.

10. Під час обговорення «Моніторингу» Релігійно-інформаційна служба України підняла питання про:

    1. достатню підготовку сучасних журналістів до архіважливої справи – об'єктивного і серйозного подання в ЗМІ релігійного життя країни;

    2. недостатню підготовку сучасних журналістів до неважливої справи – об'єктивного і серйозного подання в ЗМІ релігійного життя країни;

    3. недостатню підготовку сучасних журналістів до архіважливої справи – об'єктивного і серйозного подання в ЗМІ релігійного життя країни.

11. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. матеріально-технічне й кадрове забезпечення підготовки спортсменів,

    2. матеріально-технічне й кадрове навчання спортсменів,

    3. матеріально-технічне й кадрове убезпечення спортсменів.

12. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. неморально-етичні проблеми,

    2. морально-етичні проблеми,

    3. морально-неетичні проблеми.

13. Журналіст під час висвітлення випадку хабарництва футбольного рефері звертається до проблематики:

1. актуальні проблеми сучасного спорту: фізкультура і спорт; спорт масовий і професійний; пошук і підготовка молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

2. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, травматизм;

3. матеріально-технічне й кадрове забезпечення підготовки спортсменів;

4. морально-етичні проблеми.

14. Однією зі спортивних проблем, якій присвячують журналісти увагу, є проблема:

    1. «Євро-2012»,

    2. «Африка-2013»,

    3. «Сочі-2030».

15. За даними спортивних журналістів, Чемпіонат Європи з футболу, який планується провести в Польщі й Україні, відбудеться:

    1. 2021 року,

    2. 2012 року,

    3. 2221 року.

16. У спортивній проблематиці ЗМІ постійно висвітлюється проблема трансферів у футболі, що означає:

    1. залучення до гри трансформерів,

    2. купівля футболістів,

    3. перехід футболістів з одного клуба до іншого.

17. Без вживання спортивної термінології висвітлення журналістами морально-етичної проблематики:

    1. можливе,

    2. не можливе,

    3. не знаю.

18. Продовжіть речення: «Мас-медіа в Україні майже не висвітлюють проблеми матеріально-технічного й кадрового забезпечення: .... »

    1. підготовки спортсменів,

    2. пошуку тренерів,

    3. навчанню суддів.

19. Слід зважати на те, що журналісти, які висвітлюють проблеми спорту в Україні недостатньо приділяють уваги проблемі:

    1. розвитку дитячого спорту,

    2. морально-етичним проблемам в спорті,

    3. неправильному суддівству у футболі.

20. Однією з найбільш актуальних в спортивній журналістиці є проблема:

    1. травматизму спортсменів;

    2. алкоголізму тренерів,

    3. наркоманії серед вболівальників.

21. Театральні критики на шпальтах газет тлумачать теа́тр (від грец. θέατρον — місце видовища) як вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують:

1. актори перед слухачами,

2. сценаристи перед глядачами,

3. актори перед глядачами.

22. Театральні критики на шпальтах газет тлумачать теа́тр (від грец. θέατρον — місце видовища) як

1. установу, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави;

2. установу, що не здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави;

3. установу, що здійснює сценічні вистави певним колективом режисерів і сценаристів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.

23. У мас-медіа театр як мистецтво називають:

1. театральним мистецтвом,

2. театральним оркестром,

3. вербальним мистецтвом.

24. Журналісти науку, що вивчає теорію та практику театрального мистецтва, називають:

1. мистецтвознавством,

2. театрознавством,

3. куклознавством.

25. Законодавство України визначає театр як:

1. «заклад культури (підприємство, установа чи організація) або соціальну групу, діяльність якої спрямована на створення, публічне виконання та публічний показ творів театрального мистецтва»;

2. «заклад культури (підприємство, установа чи організація) або колектив, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та публічний показ творів театрального мистецтва»;

3. «заклад культури (підприємство, установа чи організація) або колектив, діяльність якого спрямована на створення, непублічне виконання та непублічний показ творів театрального мистецтва».

26. Законодавство України визначає театральне мистецтво, як

1. «вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами»;

2. «вид музики, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами»;

3. «вид мистецтва, особливістю якого є художнє сприйняття життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами».

27. Журналісти, які досліджують проблематику театру, вважають, що театральне мистецтво є:

1. фізичним за своєю природою,

2. органічним за своєю природою,

3. синтетичним за своєю природою.

28. Будь-який журналіст знає, що основою театральної вистави є:

1. драма,

2. сцена,

3. вбиральня.

29. Під час висвітлення театральної проблематики, журналіст пам’ятає про те, що характери, конфлікти драми втілюються в:

1. не живих особах, а їхніх образах і вчинках;

2. живих тваринах, їхніх звичках;

3. живих особах, вчинках.

30. Мас-медіа знає, що найважливіший художній засіб, який театр бере від драми – це:

1. слово,

2. діло,

3. музика.

Теоретична частина

1. Проблеми новітніх біотехнологій, діагностики й методів лікування найпоширеніших захворювань та їхнє висвітлення в ЗМІ.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ