Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №22

Тестова частина

1. Законодавство України визначає театральне мистецтво, як

   1. «вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами»;

   2. «вид музики, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами»;

   3. «вид мистецтва, особливістю якого є художнє сприйняття життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами».

2. Журналісти, які досліджують проблематику театру, вважають, що театральне мистецтво є:

   1. фізичним за своєю природою,

   2. органічним за своєю природою,

   3. синтетичним за своєю природою.

3. Будь-який журналіст знає, що основою театральної вистави є:

   1. драма,

   2. сцена,

   3. вбиральня.

4. Під час висвітлення театральної проблематики, журналіст пам’ятає про те, що характери, конфлікти драми втілюються в:

   1. не живих особах, а їхніх образах і вчинках;

   2. живих тваринах, їхніх звичках;

   3. живих особах, вчинках.

5. Мас-медіа знає, що найважливіший художній засіб, який театр бере від драми – це:

   1. слово,

   2. діло,

   3. музика.

6. Як показало дослідження провідних українських видань, в Україні є три форми висвітлення релігійної проблематики (знайдіть помилку):

   1. перша –у світських засобах масової інформації друкуються матеріали про релігійно-церковне життя,

   2. друга форма – регулярні релігійні сторінки у періодиці,

   3. третя форма – нерегулярні публікації в інтернеті,

   4. четверта форма у вигляді спеціалізованого додатка.

7. Як показало дослідження провідних українських видань, з названих трьох форм в Україні повноцінно функціонує лише перша – час від часу у світських засобах масової інформації друкуються матеріали про релігійно-церковне життя. Друга форма – регулярні релігійні сторінки у періодиці – трапляється вкрай рідко. Третя форма (оберіть один з поданих далі пунктів, який за змістом міг би бути записаним замість лінії) ________________________ майже не поширена.

   1. у вигляді спеціалізованого додатка,

   2. у формі окремої сторінки,

   3. у формі постеру на релігійну тематику.

8. Матеріали на релігійну тематику в друкованих ЗМІ становлять досить:

   1. вузький жанровий діапазон,

   2. широкий жанровий діапазон.

9. Хоча у всеукраїнських газетах та журналах серед публікацій на релігійну тематику можна знайти репортажі та есе, огляди та коментарі, проте переважна більшість матеріалів подана у вигляді: коротких інформаційних повідомлень, заміток, які можуть бути як регулярними, так і нерегулярними (поодинокими); аналітичних статей (як правило, це прерогатива тижневиків); інтерв'ю (трапляються вкрай рідко) та:

   1. малюнків (де зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні);

   2. мультиплікації (у кадрах зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні);

   3. фотофактів (на знімках зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні).

10. У публікаціях про релігійне життя України можна виділити два типи матеріалів. Перший – матеріали інформаційно-довідкового характеру, другий:

    1. нариси про релігійні події, присвячені внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів;

    2. огляди релігійних подій, аналітика, присвячена внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів;

    3. замітки про релігійні події, присвячені внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів.

11. Газета "Голос України", висвітлюючи релігійну проблематик, зазвичай обмежується лише:

    1. аналітичними матеріалами,

    2. фотофактом на останніх сторінках,

    3. інтерв’ю.

12. Щоденні газети "Урядовий кур'єр" та "Голос України", висвітлюючи проблематику релігії, дають інформацію про релігію:

    1. майже щономера,

    2. майже щомісяцю,

    3. майже щороку.

13. В окремих виданнях є релігійні оглядачі. Наприклад, у газеті "День" – це:

    1. Клара Ґудзик,

    2. Карл Гудзон,

    3. Катерина Гульчик.

14. В окремих виданнях є релігійні оглядачі. Наприклад, у газеті "Дзеркало тижня" – це:

    1. Катерина Шоркіна,

    2. Катерина Щоткіна,

    3. Катерина Чонкіна.

15. Серед журналістів, які висвітлюють проблематику релігії, людей без професійної журналістської або теологічної освіти, як правило, конфесійно заангажованих:

    1. більшість,

    2. меншість,

    3. десь половина на половину.

16. Попри надзвичайну важливість духовного чинника для формування адекватних ціннісних орієнтацій українського суспільства, українські друковані ЗМІ здебільшого не надають йому належного значення, що виявляється у відсутності на їхніх сторінках глибоких, продуманих і всебічних матеріалів на:

    1. релігійну тематику,

    2. культурну проблематику,

    3. соціальну проблематику.

17. У висвітленні релігійних подій спостерігається певна закономірність: видання, спрямовані на задоволення інформаційних потреб аудиторії (так би мовити, інтелектуальні: "Дзеркало тижня", "День", "Вечірній Київ", "Україна молода") висвітлюють їх:

    1. менш системно,

    2. більш системно і повно,

    3. ніяк.

18. Видання розважального характеру ("Сегодня", "Вечерние вести", "Киевские ведомости" тощо) питаннями релігійності та духовності суспільства:

    1. постійно переймаються,

    2. майже не переймаються,

    3. не знаю.

19. В Україні релігійну проблематику активно висвітлює веб-портал:

    1. «Релігійно-аналітична служба України» (РІСУ, Львів),

    2. «Релігійно-інформаційна служба України» (РІСУ, Львів),

    3. «Релігійно-довідкова служба України» (РІСУ, Львів).

20. Нині в Україні, попри передбачені законодавством покарання за нагнітання нетерпимості та міжрелігійної ворожнечі, чимало як церковних, так і політичних діячів відкрито розпалюють релігійні конфлікти, демонструють в ЗМІ свою прихильність до тієї чи іншої:

    1. церкви або конфесії,

    2. політичної організації або партії,

    3. держави або союзу держав.

21. За повідомленнями театральних істориків, які публікують результати своїх досліджень на шпальтах українських видань, за часи Середньовіччя театри не мали великого успіху й тому стали закриватися, а замість них розвивалася творчість бродячих акторів – західноєвропейських гістрионів, жонглерів, та Руських блазнів і:

    1. пілігрімів,

    2. скоморохів,

    3. міністрелей.

22. За даними театральних критиків та істориків театру, які рідко друкуються в пресі, за часи Середньовіччя особливий інтерес представляли ваганти – співці-сказителі із середовища недоучених семінаристів і:

    1. розжалуваних священиків,

    2. розбещених студентів,

    3. розпустних монахинь.

23. Як повідомляють у пресі історики театру, у творчості мандрівних акторів Середньовіччя, особливо вагантів, розвивалися переважно:

    1. комічні сюжети,

    2. сатиричні лінії,

    3. драматичні події.

24. Кінокритики, які виступають у ЗМІ, вважають, що кінематограф (від греч. κινημα, κινηματος — рух і грец. γραφω — писати, зображувати) – це:

    1. галузь нелюдської діяльності, що полягає в створенні рухомих зображень;

    2. галузь людської діяльності, що полягає в створенні рухомих зображень;

    3. галузь людської діяльності, що полягає в руйнуванні рухомих зображень.

25. Журналісти вважають, що синематограф (від фр. cinematographe, устар.) кінематограф (від греч. κινημα, κινηματος — рух і грец. γραφω — писати, зображувати) – це:

    1. тотожні поняття,

    2. нетотожні поняття.

    3. неспроможні поняття.

26. На думку журналістів-кінокритиків кінематограф був винайдений у:

    1. XXI столітті,

    2. XX столітті,

    3. XIX столітті.

27. У мас-медіа розповсюджена думка про те, що кінематограф став украй популярний у:

    1. XXI столітті,

    2. XX столітті,

    3. XIX столітті.

28. Як вважають журналісти-кінокритики, у поняття кінематографа входять кіномистецтво і:

    1. кіноіндустрія (кінопромисловість),

    2. кінотехніка,

    3. кінотеатри.

29. Як вважають журналісти-кінокритики, кінематограф:

    1. це вид сучасного художнього мистецтва, твори якого створюються за допомогою нерухомих зображень,

    2. це вид сучасного монументального мистецтва, твори якого створюються не за допомогою рухомих зображень;

    3. це вид сучасного образотворчого мистецтва, твори якого створюються за допомогою рухомих зображень.

30. Як вважають журналісти-кінокритики, кіноіндустрія (кінопромисловість) – це:

    1. галузь мистецтва, що виробляє кінофільми, спецефекти для кінофільмів, мультиплікацію, і що демонструє ці твори для глядачів;

    2. галузь науки, що виробляє кінофільми, спецефекти для кінофільмів, мультиплікацію, і що демонструє ці твори для глядачів;

    3. галузь економіки, що виробляє кінофільми, спецефекти для кінофільмів, мультиплікацію, і що демонструє ці твори для глядачів.

Теоретична частина

1. Скорочення кількості публікацій і передач на теми науки. Відсутність глибокого публіцистичного освоєння сучасного стану наукової сфери.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ