Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №20

Тестова частина

1. Журналісти-музикознавці вважають, що термін «музичний стиль» характеризує сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або:

   1. творчого зиску,

   2. революційного напрямку,

   3. творчого напрямку.

2. Фахівці-журналісти з музичною освітою у залежності від ґенези музичного стилю, розрізняють історичний, національний та:

   1. плагіаторський стиль,

   2. авторський стиль,

   3. аматорський стиль.

3. Мас-медіа, висвітлюючи проблематику музики, об'єктивною передумовою для розрізнення як музичних жанрів, так і музичних стилів вважає комплекс суто:

   1. музичних тембрів,

   2. музичних характеристик,

   3. цифрових характеристик.

4. ЗМІ, розповідаючи про проблеми музики, при визначенні стилю звертають увагу на індивідуальні риси, притаманні тим чи іншим:

   1. композиторам,

   2. виконавцям,

   3. спонсорам.

5. ЗМІ, розповідаючи про проблеми музики, при визначенні жанру звертають увагу на умови їх побутування, виконання, а також змістовну або конструктивну спрямованість певного:

   1. композитора,

   2. музичного твору,

   3. музичного інструменту.

6. Нині, попри значні економічні, соціальні, екологічні, демографічні та інші проблеми України, найголовнішим завданням слід вважати консолідацію суспільства, повернення до:

   1. світських цінностей та одуховлення народу,

   2. християнських цінностей та одуховлення народу,

   3. наукових цінностей та одуховлення народу.

7. Допомогти церкві у справі духовного виховання та єднання українського народу можуть і повинні провідні вітчизняні:

   1. засоби масової інформації,

   2. політики,

   3. бізнесові кола.

8. Інформування про релігійно-церковне життя в Україні, виховання в людей віротерпимості, адекватного розуміння релігійних процесів, що відбуваються у державі, здійснює:

   1. релігійна журналістика,

   2. економічна журналістика,

   3. спортивна журналістика.

9. Релігійна журналістика – галузь журналістики, покликана висвітлювати різні аспекти:

   1. релігійно-світського життя в країні,

   2. релігійно-церковного життя в країні,

   3. партійно-церковного життя в країні.

10. Дослідженню релігійної проблематики в ЗМІ присвятили свої праці такі журналістикознавці:

    1. А. Бойко, С. Губенко, О. Чиркова, А. Юраш;

    2. О. Коновець, К. Мелещенко, В. Різун, А. Юраш;

    3. А. Бойко, С. Горевалов, О. Холод, В. Шкляр.

11. Нині, попри значні економічні, соціальні, екологічні, демографічні та інші проблеми України, найголовнішим завданням слід вважати консолідацію суспільства, повернення до:

    1. світських цінностей та одуховлення народу,

    2. християнських цінностей та одуховлення народу,

    3. наукових цінностей та одуховлення народу.

12. Допомогти церкві у справі духовного виховання та єднання українського народу можуть і повинні провідні вітчизняні:

    1. засоби масової інформації,

    2. політики,

    3. бізнесові кола.

13. Інформування про релігійно-церковне життя в Україні, виховання в людей віротерпимості, адекватного розуміння релігійних процесів, що відбуваються у державі, здійснює:

    1. релігійна журналістика,

    2. економічна журналістика,

    3. спортивна журналістика.

14. Релігійна журналістика – галузь журналістики, покликана висвітлювати різні аспекти:

    1. релігійно-світського життя в країні,

    2. релігійно-церковного життя в країні,

    3. партійно-церковного життя в країні.

15. Дослідженню релігійної проблематики в ЗМІ присвятили свої праці такі журналістикознавці:

    1. А. Бойко, С. Губенко, О. Чиркова, А. Юраш;

    2. О. Коновець, К. Мелещенко, В. Різун, А. Юраш;

    3. А. Бойко, С. Горевалов, О. Холод, В. Шкляр.

16. Інформування громадськості про церковно-релігійні події як загальнодержавного характеру, що мають значення для всього суспільства, так і стосуються життєдіяльності певної релігійної громади, окремої релігійної організації – це завдання:

    1. релігійної журналістики,

    2. держави,

    3. церкви.

17. Висвітлювати діяльність церковно-релігійних організацій, давати достатній обсяг інформації, щоб читачі могли скласти уявлення про принципи та особливості функціонування тих чи інших релігійних структур – це мета:

    1. церкви,

    2. церковних організацій,

    3. журналістів, що висвітлюють релігійну проблематику.

18. Роз'яснювати читачам у максимально доступній формі особливості релігійних доктрин і вчень, їхні переваги та недоліки, еволюцію, місце в історії держави, значення для народу, що дозволить сформувати у читацької аудиторії уявлення про релігійну панораму в країні – це напрям діяльності:

    1. християнської журналістики,

    2. ісламської журналістики,

    3. буддистської журналістики,

    4. журналістики, яка висвітлює проблеми релігії.

19. Розповідати про церковні традиції, релігійні вірування українського народу з метою повернення нації до духовних джерел, передання історичного досвіду у вирішенні суспільно-політичних, культурних і моральних проблем – це те, що повинно стати основою діяльності:

    1. світських журналістів,

    2. релігійних журналістів,

    3. журналістів, які висвітлюють проблематику релігії.

20. Засоби масової інформації у своїх матеріалах на церковно-релігійну тематику мають розкривати позитивні ідеали минулого й сьогодення, боротися з поширенням зла, гріха та розпусти і в такий спосіб піклуватися про:

    1. власний моральний стан,

    2. моральний стан особи й суспільства,

    3. моральний стан служителів церкви.

21. Журналісти-критики образотворчого мистецтва вважають, що класицизм – це:

    1. мистецька течія,

    2. літературний напрямок,

    3. вид спорту.

22. На переконання журналістів, які досліджують проблеми літературознавства, література як галузь мистецтва має такі функції (знайдіть помилку):

    1. естетична,

    2. пізнавальна,

    3. ігрова,

    4. карна,

    5. виховна.

23. Журналісти вважають, що текст літературного твору є посланням автора своєму потенційному:

    1. читачеві,

    2. покупцеві,

    3. літературному агентові.

24. Журналісти в мас-медіа вирішують проблему лінгвістичної прагматики, зокрема теорії мовної комунікації, і роблять висновки про те, що у згаданій теорії художній текст розглядається як:

    1. акт комунікації,

    2. психологічний процес,

    3. семіотичний чинник.

25. На думку журналістів, багато важить та обставина, що художній текст як витвір мистецтва поліфонічний, містить фактуальну, концептуальну та підтекстову інформації, на них ґрунтується інтелектуальний контакт між:

    1. автором і редактором,

    2. автором і читачем,

    3. редактором і видавцем.

26. Журналісти-літературознавці пишуть про те, що коли складається уявлення про проблематику твору, систему образів, форму оповіді, особливості мистецтва творення, відкриваються широкі можливості інтерпретації суті й причин:

    1. конфліктів,

    2. фабули,

    3. сюжету.

27. Досвідчені журналісти знають, що розуміння художнього твору є надзвичайно важливою:

    1. антеною,

    2. проблемою,

    3. дилемою.

28. Для професіонального журналіста важливим є те, що критерієм оцінки будь-яких ідей має бути насамперед їхня відповідність меті виховання високої:

    1. читацької культури,

    2. глядацької симпатії,

    3. інтелектуального рівня.

29. Сучасна літературна освіта, на думку журналістів, ставить за мету формування гармонійного типу мислення особистості, що своєю чергою впливає на створення цілісної, а не:

    1. конкретної картини світу,

    2. дискретної картини світу,

    3. транспарентної картини світу.

30. Навіть журналіст-першокурсник знає, що словесне мистецтво створює картину природного, соціального і психологічного світу, яка виконує надзвичайно важливу:

    1. психорегулятивну функцію,

    2. психофізіологічну функцію,

    3. психокорелятивну функцію.

Теоретична частина

1. Висвітлення в ЗМІ проблем, пов’язаних з особистісним потенціалом у науці. Проблема “відтоку мізків”. Підвищення суспільного престижу наукової діяльності.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ