Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №19

Тестова частина

1. Журналісти, класифікуючи музику на види, спираються на думку музикознавця Т. Чередниченко, який виділяє:

   1. два основні типи музичного мистецтва

   2. три,

   3. чотири.

2. Журналісти-критики називають музикою фольклорного типу таку, яка йде:

   1. від архаїчного фольклору до його адаптацій на професійний лад,

   2. від сучасного фольклору до його адаптацій на професійний лад,

   3. від грецького фольклору до його адаптацій на професійний лад.

3. Журналісти-критики називають музику розважального типу таку, яка йде:

   1. від античних скоморохів та менестрелів до сучасної естради;

   2. від середньовічних скоморохів та менестрелів до музики епохи Відродження,

   3. від середньовічних скоморохів та менестрелів до сучасної естради.

4. Журналісти-критики називають мистецтво канонічної імпровізації таке, що йде:

   1. від алергійних співів,

   2. від літургійних співів,

   3. від біполярних співів.

5. Журналісти-критики називають опус-музикою таку, яку здавна називали:

   1. академічну музику, одним з основних понять якої є «opus» - неоригінальний твір, зафіксований у нотному тексті;

   2. академічну музику, одним з основних понять якої є «opus» - оригінальний твір, зафіксований у нотному тексті;

   3. академічну музику, одним з основних понять якої є «lopus» - оригінальний твір, зафіксований у нотному тексті.

6. Мас-медіа, висвітлюючи проблематику музики, об'єктивною передумовою для розрізнення як музичних жанрів, так і музичних стилів вважає комплекс суто:

1. музичних тембрів,

2. музичних характеристик,

3. цифрових характеристик.

7. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до російської музичної культури слід відносити творчість:

1. Е. Гріга,

2. Ф. Листа,

3. П. Чайковського.

8. Журналіст, який працює над проблематикою театру, враховує те, що простором у виставі називають:

1. розробку сценічного майданчику, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо;

2. розробку знімального майданчику, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо;

3. розробку сценічного майданчику, принцип згортання, мізансцени, декорації, рух тощо.

9. В Україні пропагування Олімпійського руху через ЗМІ здійснюється за рахунок висвітлення зустрічей відомих українських спортсменів з:

1)ветеранами Другої світової війни,

2)ветеранами спорту,

3)учнями шкіл, гімназій і ліцеїв.

10. ЗМІ, що висвітлюють проблематику музики, стверджують, що з середини 19 століття виникає жанр:

1)оперети,

2)опери,

3)балету.

11. Фахівці-журналісти з музичною освітою у залежності від ґенези музичного стилю, розрізняють історичний, національний та:

    1. плагіаторський стиль,

    2. авторський стиль,

    3. аматорський стиль.

12. Кожний спортивний журналіст знає, що на сайті www.london2012.org  розташована інформація про:

    1. XXX Універсіаду 2012 року в Лондоні,

    2. XXX Олімпійські ігри 2012 року в Лондоні,

    3. XXX Параолімпійські ігри 2012 року в Лондоні.

13. Мас-медіа знає, що найважливіший художній засіб, який театр бере від драми – це:

    1. слово,

    2. діло,

    3. музика.

14. Театральний критик-журналіст враховує те, що в основі спектаклю лежить режисерська інтерпретація:

    1. життя,

    2. п'єси,

    3. тексту.

15. Журналісти-кінокритики до нових кінематографічних шкіл відносять ті, що існують у країнах, у яких кіно:

    1. не існувало або не було розвинене до останнього часу,

    2. існувало або було розвинене до останнього часу,

    3. не існувало або було розвинене до останнього часу.

16. Мас-медіа, висвітлюючи проблематику музики, об'єктивною передумовою для розрізнення як музичних жанрів, так і музичних стилів вважає комплекс суто:

    1. музичних тембрів,

    2. музичних характеристик,

    3. цифрових характеристик.

17. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до російської музичної культури слід відносити творчість:

    1. Е. Гріга,

    2. Ф. Листа,

    3. П. Чайковського.

18. Журналіст, який працює над проблематикою театру, враховує те, що простором у виставі називають:

    1. розробку сценічного майданчику, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо;

    2. розробку знімального майданчику, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо;

    3. розробку сценічного майданчику, принцип згортання, мізансцени, декорації, рух тощо.

19. В Україні пропагування Олімпійського руху через ЗМІ здійснюється за рахунок висвітлення зустрічей відомих українських спортсменів з:

1. ветеранами Другої світової війни,

2. ветеранами спорту,

3. учнями шкіл, гімназій і ліцеїв.

20. ЗМІ, що висвітлюють проблематику музики, стверджують, що з середини 19 століття виникає жанр:

    1. оперети,

    2. опери,

    3. балету.

21. Поняття «соціальна норма» і «престиж преси» є:

    1. тотожними,

    2. нетотожними.

22. Для журналіста поняття «соціальна норма» (лат. norma – керівне начало, правило, зразок) – це засіб соціальної регуляції поведінки індивідів і груп, загальноприйняте правило поведінки, за яким неодмінно стоїть санкція: нагорода або покарання:

    1. схвалення або осуд,

    2. прийняття опозиційної думки,

    3. провокація.

23. Працівникам мас-медіа варто пам’ятати про те, що престиж преси – це:

    1. зневага до преси, гідність і честь преси;

    2. повага до преси, гідність і честь преси;

    3. повага до преси, негідність і честь преси.

24. Розгляд єдності двох понять «соціальна норма» і «престиж преси» дає можливість розуміти, що повага до преси детермінується (зумовлюється) тим, що вона виступає у суспільстві як соціальний регулятор поведінки індивідів, загальноприйняте правило поведінки, за яким стоять:

    1. санкції,

    2. санації,

    3. санаторії.

25. Відомо, що престиж преси визначається низкою актуальних тем, які вона порушує, висвітлює і дає напрямок активності у спрямуванні:

    1. санкцій в суспільстві,

    2. оцінки суспільства,

    3. симпатій суспільства.

26. Фахівці-журналісти з музичною освітою у залежності від ґенези музичного стилю, розрізняють історичний, національний та:

    1. плагіаторський стиль,

    2. авторський стиль,

    3. аматорський стиль.

27. Кожний спортивний журналіст знає, що на сайті www.london2012.org  розташована інформація про:

    1. XXX Універсіаду 2012 року в Лондоні,

    2. XXX Олімпійські ігри 2012 року в Лондоні,

    3. XXX Параолімпійські ігри 2012 року в Лондоні.

28. Мас-медіа знає, що найважливіший художній засіб, який театр бере від драми – це:

    1. слово,

    2. діло,

    3. музика.

29. Театральний критик-журналіст враховує те, що в основі спектаклю лежить режисерська інтерпретація:

    1. життя,

    2. п'єси,

    3. тексту.

30. Журналісти-кінокритики до нових кінематографічних шкіл відносять ті, що існують у країнах, у яких кіно:

    1. не існувало або не було розвинене до останнього часу,

    2. існувало або було розвинене до останнього часу,

    3. не існувало або було розвинене до останнього часу.

Теоретична частина

1. Висвітлення в ЗМІ проблема, по’язаних з музикою, кінематографом, театром та образотворчим мистецтвом.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ