Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №18

Тестова частина

1. Як повідомляють журналісти, нині показником популярності виконавців пісень є кількість проданих копій альбомів:

   1. компакт-дисків,

   2. програмок концертів,

   3. виступів на телебаченні.

2. ЗМІ повідомляють про те, що абсолютний рекорд за кількістю проданих копій альбомів (компакт-дисків), близько 46 мільйонів копій, належить:

   1. Полу Макартні,

   2. Майклу Джексону,

   3. Філіпу Кіркорову.

3. На думку журналістів, які досліджують проблеми музики, знаковим явищем у 1980-х роках стає входження до поп-культури т.зв. World music, якою називають музики, що спирається на:

   1. елементи етнічної музики різних народів,

   2. платформу етнічної музики американських індіанців,

   3. підґрунтя музики народів Північного Чілі.

4. У музичній проблематиці поширена думка про те, що останню третину XX століття в музиці слід розглядати під знаком:

   1. модерну,

   2. постмодерну,

   3. технопопу.

5. Журналісти вважають, що в епоху постмодерну музика стає видовищем, продуктом масового споживання та індикатором групової ідентифікації, наприклад знаком, що допомагає визначити свою приналежність до:

   1. цілої культури,

   2. національних меншин,

   3. тієї чи іншої субкультури.

6. Фахівці-журналісти з музичною освітою у залежності від ґенези музичного стилю, розрізняють історичний, національний та:

   1. плагіаторський стиль,

   2. авторський стиль,

   3. аматорський стиль.

7. Кожний спортивний журналіст знає, що на сайті www.london2012.org  розташована інформація про:

   1. XXX Універсіаду 2012 року в Лондоні,

   2. XXX Олімпійські ігри 2012 року в Лондоні,

   3. XXX Параолімпійські ігри 2012 року в Лондоні.

8. Мас-медіа знає, що найважливіший художній засіб, який театр бере від драми – це:

   1. слово,

   2. діло,

   3. музика.

9. Театральний критик-журналіст враховує те, що в основі спектаклю лежить режисерська інтерпретація:

   1. життя,

   2. п'єси,

   3. тексту.

10. Журналісти-кінокритики до нових кінематографічних шкіл відносять ті, що існують у країнах, у яких кіно:

    1. не існувало або не було розвинене до останнього часу,

    2. існувало або було розвинене до останнього часу,

    3. не існувало або було розвинене до останнього часу.

11. Журналісти-літературознавці пишуть про те, що коли складається уявлення про проблематику твору, систему образів, форму оповіді, особливості мистецтва творення, відкриваються широкі можливості інтерпретації суті й причин:

    1. конфліктів,

    2. фабули,

    3. сюжету.

12. Досвідчені журналісти знають, що розуміння художнього твору є надзвичайно важливою:

    1. антеною,

    2. проблемою,

    3. дилемою.

13. Для професіонального журналіста важливим є те, що критерієм оцінки будь-яких ідей має бути насамперед їхня відповідність меті виховання високої:

    1. читацької культури,

    2. глядацької симпатії,

    3. інтелектуального рівня.

14. Сучасна літературна освіта, на думку журналістів, ставить за мету формування гармонійного типу мислення особистості, що своєю чергою впливає на створення цілісної, а не:

    1. конкретної картини світу,

    2. дискретної картини світу,

    3. транспарентної картини світу.

15. Навіть журналіст-першокурсник знає, що словесне мистецтво створює картину природного, соціального і психологічного світу, яка виконує надзвичайно важливу:

    1. психорегулятивну функцію,

    2. психофізіологічну функцію,

    3. психокорелятивну функцію.

16. Поняття «соціальна норма» і «престиж преси» є:

    1. тотожними,

    2. нетотожними.

17. Для журналіста поняття «соціальна норма» (лат. norma – керівне начало, правило, зразок) – це засіб соціальної регуляції поведінки індивідів і груп, загальноприйняте правило поведінки, за яким неодмінно стоїть санкція: нагорода або покарання:

    1. схвалення або осуд,

    2. прийняття опозиційної думки,

    3. провокація.

18. Працівникам мас-медіа варто пам’ятати про те, що престиж преси – це:

    1. зневага до преси, гідність і честь преси;

    2. повага до преси, гідність і честь преси;

    3. повага до преси, негідність і честь преси.

19. Розгляд єдності двох понять «соціальна норма» і «престиж преси» дає можливість розуміти, що повага до преси детермінується (зумовлюється) тим, що вона виступає у суспільстві як соціальний регулятор поведінки індивідів, загальноприйняте правило поведінки, за яким стоять:

    1. санкції,

    2. санації,

    3. санаторії.

20. Відомо, що престиж преси визначається низкою актуальних тем, які вона порушує, висвітлює і дає напрямок активності у спрямуванні:

    1. санкцій в суспільстві,

    2. оцінки суспільства,

    3. симпатій суспільства.

21. Мас-медіа, висвітлюючи проблематику музики, об'єктивною передумовою для розрізнення як музичних жанрів, так і музичних стилів вважає комплекс суто:

    1. музичних тембрів,

    2. музичних характеристик,

    3. цифрових характеристик.

22. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до російської музичної культури слід відносити творчість:

    1. Е. Гріга,

    2. Ф. Листа,

    3. П. Чайковського.

23. Журналіст, який працює над проблематикою театру, враховує те, що простором у виставі називають:

    1. розробку сценічного майданчику, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо;

    2. розробку знімального майданчику, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо;

    3. розробку сценічного майданчику, принцип згортання, мізансцени, декорації, рух тощо.

24. В Україні пропагування Олімпійського руху через ЗМІ здійснюється за рахунок висвітлення зустрічей відомих українських спортсменів з:

1. ветеранами Другої світової війни,

2. ветеранами спорту,

3. учнями шкіл, гімназій і ліцеїв.

25. ЗМІ, що висвітлюють проблематику музики, стверджують, що з середини 19 століття виникає жанр:

    1. оперети,

    2. опери,

    3. балету.

26. Нині, попри значні економічні, соціальні, екологічні, демографічні та інші проблеми України, найголовнішим завданням слід вважати консолідацію суспільства, повернення до:

    1. світських цінностей та одуховлення народу,

    2. християнських цінностей та одуховлення народу,

    3. наукових цінностей та одуховлення народу.

27. Допомогти церкві у справі духовного виховання та єднання українського народу можуть і повинні провідні вітчизняні:

    1. засоби масової інформації,

    2. політики,

    3. бізнесові кола.

28. Інформування про релігійно-церковне життя в Україні, виховання в людей віротерпимості, адекватного розуміння релігійних процесів, що відбуваються у державі, здійснює:

    1. релігійна журналістика,

    2. економічна журналістика,

    3. спортивна журналістика.

29. Релігійна журналістика – галузь журналістики, покликана висвітлювати різні аспекти:

    1. релігійно-світського життя в країні,

    2. релігійно-церковного життя в країні,

    3. партійно-церковного життя в країні.

30. Дослідженню релігійної проблематики в ЗМІ присвятили свої праці такі журналістикознавці:

    1. А. Бойко, С. Губенко, О. Чиркова, А. Юраш;

    2. О. Коновець, К. Мелещенко, В. Різун, А. Юраш;

    3. А. Бойко, С. Горевалов, О. Холод, В. Шкляр.

Теоретична частина

1. ЗМІ про проблеми сприйняття мистецького твору