Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №17

Тестова частина

1. Медіа, що висвітлюють проблематику музики, впевненні в тому, що 1950-ті роки ознаменувалися появою:

   1. рок-н-ролу,

   2. ритм-енд-блюзу,

   3. твісту.

2. Музичні журналісти стверджують, що рок-музика з’явилася у:

   1. 1950-ті роки,

   2. 1960-ті роки,

   3. 1970-ті роки.

3. Музичні журналісти стверджують, що європоп як напрям пісенної музики з’явився у:

   1. 1950-ті роки,

   2. 1960-ті роки,

   3. 1970-ті роки.

4. Меломани регулярно читають повідомлення в ЗМІ про будь-які подробиці з життя The Beatles, які прославилися як:

   1. рок-група,

   2. фольк-група,

   3. хард-рок-група.

5. За повідомленнями журналістів, які висвітлюють проблематику культури, Led Zeppelin – це назва:

   1. хору Ірландії,

   2. рок-групи Англії,

   3. концерт-холлу США.

6. Поняття «соціальна норма» і «престиж преси» є:

   1. тотожними,

   2. нетотожними.

7. Для журналіста поняття «соціальна норма» (лат. norma – керівне начало, правило, зразок) – це засіб соціальної регуляції поведінки індивідів і груп, загальноприйняте правило поведінки, за яким неодмінно стоїть санкція: нагорода або покарання:

   1. схвалення або осуд,

   2. прийняття опозиційної думки,

   3. провокація.

8. Працівникам мас-медіа варто пам’ятати про те, що престиж преси – це:

   1. зневага до преси, гідність і честь преси;

   2. повага до преси, гідність і честь преси;

   3. повага до преси, негідність і честь преси.

9. Розгляд єдності двох понять «соціальна норма» і «престиж преси» дає можливість розуміти, що повага до преси детермінується (зумовлюється) тим, що вона виступає у суспільстві як соціальний регулятор поведінки індивідів, загальноприйняте правило поведінки, за яким стоять:

   1. санкції,

   2. санації,

   3. санаторії.

10. Відомо, що престиж преси визначається низкою актуальних тем, які вона порушує, висвітлює і дає напрямок активності у спрямуванні:

    1. санкцій в суспільстві,

    2. оцінки суспільства,

    3. симпатій суспільства.

11. Журналісти, які аналізують у пресі проблеми кіно, знають, що imDb – це:

    1. веб-сайт про кінематограф,

    2. База даних про кінематограф,

    3. База даних і веб-сайт про кінематограф.

12. Досить часто журналісти-кінокритики виступають на сторінках спеціалізованого кінематографічного журналу, який називається:

    1. «Секс»,

    2. «Сенс»,

    3. «Сеанс».

13. У ЗМІ, які розповідають про проблеми культури, стверджується, що образотворче мистецтво – це:

    1. мистецтво, що втілює художні образи на плівці (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура);

    2. мистецтво, що втілює художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура);

    3. мистецтво, що втілює художні образи на сцені (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).

14. Як впевненні журналісти, які дописують про проблеми культури, образотворче мистецтво зображує не тільки те, що доступне безпосередньому зоровому сприйняттю, але й передає:

    1. розвиток подій у часі, певну фабулу, згорнуту оповідь;

    2. розвиток подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь;

    3. завершення подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь.

15. Журналісти часто творчих працівників у царині образотворчого мистецтва узагальнено називають:

    1. графістами,

    2. скульпторами,

    3. художниками.

16. Один із недосвідчених журналістів припустився помилки і написав неправильне твердження. Знайдіть помилку: «Серед видів образотворчого мистецтва виокремлюють такі:графіка,

1. живопис,

2. іконопис,

3. скульптура,

4. вітраж,

5. ювелірна справа,

6. дизайн,

7. прінт-дизайн,

8. фотографія.

17.Журналісти-критики образотворчого мистецтва вважають, що класицизм – це:

1. мистецька течія,

2. літературний напрямок,

3. вид спорту.

18. На переконання журналістів, які досліджують проблеми літературознавства, література як галузь мистецтва має такі функції (знайдіть помилку):

1)естетична,

2)пізнавальна,

3)ігрова,

4)карна,

5)виховна.

18. Журналісти вважають, що текст літературного твору є посланням автора своєму потенційному:

1. читачеві,

2. покупцеві,

3. літературному агентові.

18. Журналісти в мас-медіа вирішують проблему лінгвістичної прагматики, зокрема теорії мовної комунікації, і роблять висновки про те, що у згаданій теорії художній текст розглядається як:

1. акт комунікації,

2. психологічний процес,

3. семіотичний чинник.

18. На думку журналістів, багато важить та обставина, що художній текст як витвір мистецтва поліфонічний, містить фактуальну, концептуальну та підтекстову інформації, на них ґрунтується інтелектуальний контакт між:

1. автором і редактором,

2. автором і читачем,

3. редактором і видавцем.

22. Інформування громадськості про церковно-релігійні події як загальнодержавного характеру, що мають значення для всього суспільства, так і стосуються життєдіяльності певної релігійної громади, окремої релігійної організації – це завдання:

1) релігійної журналістики,

2) держави,

3) церкви.

23. Висвітлювати діяльність церковно-релігійних організацій, давати достатній обсяг інформації, щоб читачі могли скласти уявлення про принципи та особливості функціонування тих чи інших релігійних структур – це мета:

1. церкви,

2. церковних організацій,

3. журналістів, що висвітлюють релігійну проблематику.

24. Роз'яснювати читачам у максимально доступній формі особливості релігійних доктрин і вчень, їхні переваги та недоліки, еволюцію, місце в історії держави, значення для народу, що дозволить сформувати у читацької аудиторії уявлення про релігійну панораму в країні – це напрям діяльності:

1. християнської журналістики,

2. ісламської журналістики,

3. буддистської журналістики,

4. журналістики, яка висвітлює проблеми релігії.

25. Розповідати про церковні традиції, релігійні вірування українського народу з метою повернення нації до духовних джерел, передання історичного досвіду у вирішенні суспільно-політичних, культурних і моральних проблем – це те, що повинно стати основою діяльності:

1. світських журналістів,

2. релігійних журналістів,

3. журналістів, які висвітлюють проблематику релігії.

26. Засоби масової інформації у своїх матеріалах на церковно-релігійну тематику мають розкривати позитивні ідеали минулого й сьогодення, боротися з поширенням зла, гріха та розпусти і в такий спосіб піклуватися про:

1. власний моральний стан,

2. моральний стан особи й суспільства,

3. моральний стан служителів церкви.

27. Як показало дослідження провідних українських видань, в Україні є три форми висвітлення релігійної проблематики (знайдіть помилку):

1. перша –у світських засобах масової інформації друкуються матеріали про релігійно-церковне життя,

2. друга форма – регулярні релігійні сторінки у періодиці,

3. третя форма – нерегулярні публікації в інтернеті,

4. четверта форма у вигляді спеціалізованого додатка.

28. Як показало дослідження провідних українських видань, з названих трьох форм в Україні повноцінно функціонує лише перша – час від часу у світських засобах масової інформації друкуються матеріали про релігійно-церковне життя. Друга форма – регулярні релігійні сторінки у періодиці – трапляється вкрай рідко. Третя форма (оберіть один з поданих далі пунктів, який за змістом міг би бути записаним замість лінії) ________________________ майже не поширена.

1. у вигляді спеціалізованого додатка,

2. у формі окремої сторінки,

3. у формі постеру на релігійну тематику.

29. Матеріали на релігійну тематику в друкованих ЗМІ становлять досить:

1. вузький жанровий діапазон,

2. широкий жанровий діапазон.

30. Хоча у всеукраїнських газетах та журналах серед публікацій на релігійну тематику можна знайти репортажі та есе, огляди та коментарі, проте переважна більшість матеріалів подана у вигляді: коротких інформаційних повідомлень, заміток, які можуть бути як регулярними, так і нерегулярними (поодинокими); аналітичних статей (як правило, це прерогатива тижневиків); інтерв'ю (трапляються вкрай рідко) та:

1. малюнків (де зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні);

2. мультиплікації (у кадрах зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні);

3. фотофактів (на знімках зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні).

Теоретична частина

1. Розуміння журналістом естетичної природи мистецтва, його різновидів.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ