Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MKR-Problematika_ZMI_-_7_sem_pravilno!!! МКР ПР...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.77 Mб
Скачать

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №16

Тестова частина

  1. Як свідчать мас-медіа, що досліджують проблематику історії музики, у 1940-х роках розвиток техніки звукозапису відкриває новий напрямок:

    1. реальну музику,

    2. сюреалістичну музику,

    3. конкретну музику.

  2. Журналісти, які пишуть в друкованих ЗМІ про проблеми музики, повідомляють про те, що повоєнні роки поглибили експериментаторські тенденції попередніх років — у 1950-ті роки виникають перші:

    1. електронні експериментальні студії,

    2. комп’ютерні музичні студії,

    3. духові музичні клуби.

  3. Журналісти-музикознавці впевненні у тому, що саме у 1960-ті роки авангардні течії сягають радянської музики, яка до цього моменту розвивалася у руслі:

    1. соцреалізму,

    2. сюреалізму,

    3. буржуазного реалізму.

  4. Музикознавці, які друкують на шпальтах спеціалізованих журналів результати своїх досліджень, стверджують: у 1920-х – 30-х роках у США та країнах Європи масовою музичною культурою стає:

    1. джаз,

    2. рок-н-ролл,

    3. буги-вуги.

  5. У пресі з’являються повідомлення про те, що у 1920-х — 30-х роках у СРСР були розповсюджені:

    1. фольклорні пісні,

    2. масові радянські пісні,

    3. пісні «важкого року».

  6. Журналісти-літературознавці пишуть про те, що коли складається уявлення про проблематику твору, систему образів, форму оповіді, особливості мистецтва творення, відкриваються широкі можливості інтерпретації суті й причин:

    1. конфліктів,

    2. фабули,

    3. сюжету.

  7. Досвідчені журналісти знають, що розуміння художнього твору є надзвичайно важливою:

    1. антеною,

    2. проблемою,

    3. дилемою.

  8. Для професіонального журналіста важливим є те, що критерієм оцінки будь-яких ідей має бути насамперед їхня відповідність меті виховання високої:

    1. читацької культури,

    2. глядацької симпатії,

    3. інтелектуального рівня.

  9. Сучасна літературна освіта, на думку журналістів, ставить за мету формування гармонійного типу мислення особистості, що своєю чергою впливає на створення цілісної, а не:

    1. конкретної картини світу,

    2. дискретної картини світу,

    3. транспарентної картини світу.

  10. Навіть журналіст-першокурсник знає, що словесне мистецтво створює картину природного, соціального і психологічного світу, яка виконує надзвичайно важливу:

    1. психорегулятивну функцію,

    2. психофізіологічну функцію,

    3. психокорелятивну функцію.

  11. Кінокритики, які дописують на сторінках друкованих ЗМІ, вважають, що твори кіномистецтва створюються за допомогою:

    1. кінотехніки,

    2. кінокритиків,

    3. кіноманів.

  12. На думку журналістів, які висвітлюють проблеми кіно, вивченням кінематографа займається наука:

    1. кінознавство,

    2. кінотеатрознавство,

    3. кінотеатромузикознавство.

  13. Кінокритики вважають, що у багатьох країнах кіноіндустрія є значущою галуззю:

    1. економіки,

    2. мистецтва,

    3. освіти.

  14. Журналісти-критики кіно, вважають, що виробництво кінофільмів зосереджене на:

    1. студіях звукозапису,

    2. кіностудіях,

    3. сценічних підмостках.

  15. Фахівці кіно, які іноді висвітлюють проблеми кінематографу, вважають, що перша гнучка світлочутлива негорюча плівка була винайдена російським фотографом:

    1. І. Ст. Станіславьским (1878—1881),

    2. І. Ст. Болдиревим (1878—1881),

    3. І. Ст. Богдановичем (1878—1881).

  16. Фахівці кіно, які іноді висвітлюють проблеми кінематографу, вважають, що перші апарати хронофотографической зйомки були сконструйовані в:

    1. 70-х роках XIX століття,

    2. 80-х роках XIX століття,

    3. 90-х роках XIX століття.

  17. Журналісти-кінокритики до нових кінематографічних шкіл відносять ті, що існують у країнах, у яких кіно:

    1. не існувало або не було розвинене до останнього часу,

    2. існувало або було розвинене до останнього часу,

    3. не існувало або було розвинене до останнього часу.

  18. Як впевнені журналісти, один з об'єктивних показників успіху кінофільму – це:

    1. нагороди на кінофестивалях,

    2. касовий збір прокату,

    3. пам’ять серед людей.

  19. Кінокритики-журналісти вважають, коли глядачі голосують покупкою квитків для перегляду кінофільму – це безумовна оцінка:

    1. якості фільму,

    2. фінансового успіху,

    3. вдалої гри акторів,

    4. все разом, про що йшлося у пп 1)-3).

  20. За зізнаннями кінокритиків-журналістів, оцінки фільмів на кінофестивалях:

    1. суто об’єктивні,

    2. суто суб'єктивні.

  21. Висвітлення в мас-медіа святкування 70-річчя предстоятеля Української православної церкви Блаженнішого Митрополита Володимира слід віднести до:

    1. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

    2. події столичного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

    3. події обласного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави.

  22. Висвітлення в мас-медіа відкриття та освячення храму при Острозькій академії за участю перших осіб державної влади Рівненської області та керівництва цього навчального закладу – це:

    1. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

    2. події столичного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

    3. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами.

  23. Матеріал про конференцію "На захист ненародженого життя", у якій, зокрема, брали участь і представники церков чи статті про вшанування жертв голодомору в Україні, у межах якого взяли участь голови всіх Українських церков та багатьох релігійних організацій – це публікації про:

    1. загальнодержавні та суспільно важливі події, участь у яких взяли й представники релігійних організацій;

    2. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами;

    3. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави.

  24. Матеріал про відвідування Головою Верховної Ради України Рівненщини, де на фото спікер був зображений разом із настоятелькою Корецького монастиря – це матеріал про:

    1. загальнодержавні та суспільно важливі події, участь у яких взяли й представники релігійних організацій;

    2. церковних діячів чи релігійні організації згадується не у зв'язку з їхньою безпосередньою діяльністю, а стосовно державних, громадських і культурних діячів та організацій, які в цьому випадку є головними дійовими особами;

    3. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами.

  25. Нині релігійна проблематика на сторінках провідних українських друкованих засобів масової інформації відображена:

    1. непрофесійно,

    2. професійно,

    3. так собі.

  26. Газета "Голос України", висвітлюючи релігійну проблематик, зазвичай обмежується лише:

    1. аналітичними матеріалами,

    2. фотофактом на останніх сторінках,

    3. інтерв’ю.

  27. Щоденні газети "Урядовий кур'єр" та "Голос України", висвітлюючи проблематику релігії, дають інформацію про релігію:

    1. майже щономера,

    2. майже щомісяцю,

    3. майже щороку.

  28. В окремих виданнях є релігійні оглядачі. Наприклад, у газеті "День" – це:

    1. Клара Ґудзик,

    2. Карл Гудзон,

    3. Катерина Гульчик.

  29. В окремих виданнях є релігійні оглядачі. Наприклад, у газеті "Дзеркало тижня" – це:

    1. Катерина Шоркіна,

    2. Катерина Щоткіна,

    3. Катерина Чонкіна.

  30. Серед журналістів, які висвітлюють проблематику релігії, людей без професійної журналістської або теологічної освіти, як правило, конфесійно заангажованих:

    1. більшість,

    2. меншість,

    3. десь половина на половину.

Теоретична частина

  1. Літературно-мистецька критика на сторінках спеціалізованих та загальнополітичних часописів.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ