Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №14

Тестова частина

1. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до російської музичної культури слід відносити творчість:

   1. Е. Гріга,

   2. Ф. Листа,

   3. П. Чайковського.

2. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до українсьської музичної культури слід відносити творчість:

   1. М. Лисенка,

   2. Ф. Листа,

   3. Ф. Шопена.

3. Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до чеської музичної культури слід відносити творчість:

   1. Е. Гріга,

   2. А. Дворжака,

   3. Ф. Шопена.

4. ЗМІ, що висвітлюють проблематику музики, стверджують, що з середини 19 століття виникає жанр:

   1. оперети,

   2. опери,

   3. балету.

5. За даними журналістів, які висвітлюють проблематику культури, відомо, що в професійній творчості у 19 столітті виділяється самостійна лінія:

   1. «важкої» музики,

   2. «легкої музики»,

   3. шансонної музики.

6. Попри надзвичайну важливість духовного чинника для формування адекватних ціннісних орієнтацій українського суспільства, українські друковані ЗМІ здебільшого не надають йому належного значення, що виявляється у відсутності на їхніх сторінках глибоких, продуманих і всебічних матеріалів на:

   1. релігійну тематику,

   2. культурну проблематику,

   3. соціальну проблематику.

7. У висвітленні релігійних подій спостерігається певна закономірність: видання, спрямовані на задоволення інформаційних потреб аудиторії (так би мовити, інтелектуальні: "Дзеркало тижня", "День", "Вечірній Київ", "Україна молода") висвітлюють їх:

   1. менш системно,

   2. більш системно і повно,

   3. ніяк.

8. Видання розважального характеру ("Сегодня", "Вечерние вести", "Киевские ведомости" тощо) питаннями релігійності та духовності суспільства:

   1. постійно переймаються,

   2. майже не переймаються,

   3. не знаю.

9. В Україні релігійну проблематику активно висвітлює веб-портал:

   1. «Релігійно-аналітична служба України» (РІСУ, Львів),

   2. «Релігійно-інформаційна служба України» (РІСУ, Львів),

   3. «Релігійно-довідкова служба України» (РІСУ, Львів).

10. Нині в Україні, попри передбачені законодавством покарання за нагнітання нетерпимості та міжрелігійної ворожнечі, чимало як церковних, так і політичних діячів відкрито розпалюють релігійні конфлікти, демонструють в ЗМІ свою прихильність до тієї чи іншої:

    1. церкви або конфесії,

    2. політичної організації або партії,

    3. держави або союзу держав.

11. Історики театру, які виступають на телебаченні в передачах, що присвячені театру, доводять, що тибетський театр називався:

    1. Цам,

    2. Сам,

    3. Вам.

12. Історики театру, які виступають на телебаченні в передачах, що присвячені театру, доводять, що в’єтнамський театр називався:

    1. Вуонг,

    2. Туонґ,

    3. Куонг.

13. На думку журналістів, що вивчають проблематику східних театрів, індонезійського культового театру Ваянґ, або театр тіней, називався:

    1. ваянґ-куліт,

    2. сваянґ-куліт,

    3. ваянґ-купіт.

14. Театри Африки, на думку критиків, які виступають на радіо, характеризувався:

    1. баранними ритмами маримби й тамтамів,

    2. барабанними битвами маримби й тамтамів,

    3. барабанними ритмами маримби й тамтамів.

15. На думку журналістів-театрознавців, в африканських народностей, що сповідують мусульманство, широко розвинений театр:

    1. маріонеток,

    2. сванеток,

    3. маринок.

16. Критики театру стверджують у пресі, що давньогрецький театр з'явився у давньогрецьких містах-державах уже в:

    1. 4 в. до н. е.,

    2. 5 в. до н. е.,

    3. 6 в. до н. е.

17. ЗМІ повідомляють про те, що гостро висміювалися пороки, відбивалася соціальна й політична боротьба в античному суспільстві завдяки комедіям:

    1. Аристофана,

    2. Аристарха,

    3. Аристотеля.

18. Історики культури, висвітлюючи проблеми театру в пресі, стверджують, що комічні сценки з життя нижчих прошарків давньогрецьких міста й села зображував мім, який виник у 5 ст. до н. е. як:

    1. народний театр імпровізації,

    2. державний театр імпровізації,

    3. комерційний театр імпровізації.

19. На думку театральних критиків-журналістів, театральні вистави в давньому Римі замінялися гладіаторськими боями, що проходили в:

    1. Колізеї,

    2. Віфлеємі,

    3. Константинополі.

20. За даними істориків-журналістів, у Давньому Римі актори представляють:

    1. вищі шари суспільства,

    2. середні шари суспільства,

    3. нижчі шари суспільства.

21. Знайдіть помилку у твердженні: «В окрему групу можна виділити ЗМІ релігійних організацій України:

    1. газети «Парафіяльна газета» (РКЦ),

    2. газети «Арка» (УГКЦ),

    3. журнал «Православний вісник» (УПЦ),

    4. журнал «Кореспондент» (УПЦ, УГКЦ, РКЦ).

22. Дослідник релігійної проблематики в ЗМІ Ігор Скленар вважає, що окремі мас-медіа конкретними матеріалами:

    1. розпалюють нетерпимість,

    2. нав’язують релігійність,

    3. є толерантними.

23. Окремі публікації, за даними Ігоря Скленара, у виданнях УПЦ (МП) демонструють певним чином не таке радикальне ставлення до діяльності:

    1. УПЦ МП,

    2. УПЦ КП,

    3. УГКЦ.

24. На офіційній веб-сторінці прес-служби УПЦ (МП) 2 січня 2007 року було представлено дуже велику за обсягом, 19 стандартних сторінок, публікацію В. Анісімова «Філарет як фальсифікація» (сайт «Україна православна», 1 січня 2007 року, у якій проаналізовано життя та діяльність Предстоятеля УПЦ КП з:

    1. з толерантністю,

    2. з різким осудом,

    3. з політичною пристрастю.

25. Коли журналісти дають відповідну оцінку діяльності окремих релігійних організацій та їхніх керівників здебільшого переважає:

    1. емоційний чинник,

    2. раціональний чинник,

    3. економічний чинник.

26. Коли журналісти дають відповідну оцінку діяльності окремих релігійних організацій та їхніх керівників:

    1. не проявляються симпатії окремих журналістів до певної конфесії;

    2. проявляються симпатії окремих журналістів до певної конфесії;

    3. проявляються симпатії всіх журналістів до певної конфесії.

27. Окремі ЗМІ, як зазначає Ігор Скленар, за допомогою своїх працівників у нетолерантний спосіб переконують свою аудиторію:

    1. у перевазі тієї чи іншої політики,

    2. у перевазі тієї чи іншої конфесії,

    3. у недоліках тієї чи іншої конфесії.

28. Нині тема "Релігія та мас-медіа" є надзвичайно:

    1. великою та глибокою,

    2. мізерною та неглибокою,

    3. не знаю.

29. "Відділення церкви від держави" – це:

    1. партикуляризм,

    2. секуляризм,

    3. сенсуалізм.

30. Журналісти вважають, що нині церква:

    1. втратила свою провідну роль,

    2. набуває провідної ролі,

    3. має провідну роль.

Теоретична частина

1. Проблема двомовності та специфіка її висітлення в мас-медіа. Надмір лексичних запозичень. Суржик. Сленг.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ