Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №12

Тестова частина

1. За повідомленнями журналістів, які вивчають проблематику музики, відомо, що опера, ораторія і кантата з’явилися в:

   1. Італії,

   2. Іспанії,

   3. Ірландії.

2. ЗМІ, повідомляючи про проблеми музики, розповсюджують інформацію про те, що клавірна школа верджиналістів виникла в:

   1. Аравії,

   2. Англії,

   3. Австралії.

3. Журналісти, які збирають матеріали про проблеми культури, впевнені, що Й. С. Бах – це:

   1. нідерландський композитор,

   2. німецький живописець,

   3. німецький композитор.

4. На переконання журналістів-дослідників проблем музики, до представників Віденської класичної школи другої половини XVIII ст. належать:

   1. Й. Гайдн, В. Моцарт та Л. ван Бетховен;

   2. Й. Геббельс, А. Гітлер, Й. Штраус,

   3. К. Маркс, Ф. Енгельс, А. Шнітке.

5. Як вважають журналісти-історики музики, симфонізм – це:

   1. спосіб авангардного мислення,

   2. метод музичного мислення,

   3. прийом симфонії.

6. Висвітлення в мас-медіа святкування 70-річчя предстоятеля Української православної церкви Блаженнішого Митрополита Володимира слід віднести до:

   1. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

   2. події столичного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

   3. події обласного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави.

7. Висвітлення в мас-медіа відкриття та освячення храму при Острозькій академії за участю перших осіб державної влади Рівненської області та керівництва цього навчального закладу – це:

   1. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

   2. події столичного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

   3. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами.

8. Матеріал про конференцію "На захист ненародженого життя", у якій, зокрема, брали участь і представники церков чи статті про вшанування жертв голодомору в Україні, у межах якого взяли участь голови всіх Українських церков та багатьох релігійних організацій – це публікації про:

   1. загальнодержавні та суспільно важливі події, участь у яких взяли й представники релігійних організацій;

   2. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами;

   3. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави.

9. Матеріал про відвідування Головою Верховної Ради України Рівненщини, де на фото спікер був зображений разом із настоятелькою Корецького монастиря – це матеріал про:

   1. загальнодержавні та суспільно важливі події, участь у яких взяли й представники релігійних організацій;

   2. церковних діячів чи релігійні організації згадується не у зв'язку з їхньою безпосередньою діяльністю, а стосовно державних, громадських і культурних діячів та організацій, які в цьому випадку є головними дійовими особами;

   3. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами.

10. Нині релігійна проблематика на сторінках провідних українських друкованих засобів масової інформації відображена:

    1. непрофесійно,

    2. професійно,

    3. так собі.

11. Кожний журналіст-театрознавець знає, що театр – це:

    1. мистецтво обману,

    2. мистецтво колективне,

    3. вміння індивідуальне.

12. Тетральний критик, виступаючи в ЗМІ, пам’ятає, що спектакль — твір, що володіє художньою єдністю:

    1. дисгармонією всіх елементів,

    2. какафонією всіх елементів,

    3. гармонією всіх елементів.

13. Театральний критик-журналіст враховує те, що в основі спектаклю лежить режисерська інтерпретація:

    1. життя,

    2. п'єси,

    3. тексту.

14. Журналіст, який працює над проблематикою театру, враховує те, що дія спектаклю організована в часі і в:

    1. залі,

    2. просторі,

    3. театрі.

15. Журналіст, який працює над проблематикою театру, враховує те, що часом у виставі вважається:

    1. темп, ритм, наростання і спади емоційної напруги;

    2. темп, ритм, падіння емоційної напруги;

    3. ритм і блюз наростання емоційної напруги.

16. Журналіст, який працює над проблематикою театру, враховує те, що простором у виставі називають:

    1. розробку сценічного майданчику, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо;

    2. розробку знімального майданчику, принцип її використання, мізансцени, декорації, рух тощо;

    3. розробку сценічного майданчику, принцип згортання, мізансцени, декорації, рух тощо.

17. Кожний театральний критик, який дописує рецензії в ЗМІ, знає, що зоровий образ спектаклю створюється художником-декоратором засобами живопису, театральної конструкції, костюмів, висвітлення:

    1. театральної механіки,

    2. театральної техніки,

    3. комп’ютерної техніки.

18. Журналістам, працюючим над висвітленням проблем сценічного відтворення образу, відомо, що декорація може нести як образотворчі, так і:

    1. заразні функції,

    2. образні функції,

    3. виразні функції.

19. У мас-медіа знають, що головним носієм театральної дії є:

4. актор,

5. режисер,

6. сценарист.

20. Театрознавцю-журналісту не слід пояснювати, що акторський образ створюється на основі п'єси і її тлумачення режисером:

    1. постановником спектаклю,

    2. продюсером спектаклю,

    3. акторами спектаклю.

21. На сайті www.olympic.org кожний спортивний журналіст може знайти інформацію щодо діяльності:

    1. Міжнародного Олімпійського комітету,

    2. Європейські Олімпійські Комітети,

    3. Національний комітет спорту інвалідів України.

22. Спортивний журнал України називається:

    1. «Олімпійська арена»,

    2. «Олімпійська панорама»,

    3. «Олімпійське село».

23. Популярний український спортивний журнал називається:

    1. «Фігурне катання в Україні»,

    2. «Фігурне катання Житомирщини»,

    3. «Фігурне катання Київщини».

24. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. пошук і підготовку молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

    2. перепідготовку молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

    3. перкваліфікацію молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій.

25. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. випадки правильного суддівства, невживання допінгу, травматизм;

    2. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, травматизм;

    3. випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, відсутності травматизм.

26. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. матеріально-технічне й кадрове забезпечення підготовки спортсменів,

    2. матеріально-технічне й кадрове навчання спортсменів,

    3. матеріально-технічне й кадрове убезпечення спортсменів.

27. До спортивної проблематики ЗМІ слід віднести:

    1. неморально-етичні проблеми,

    2. морально-етичні проблеми,

    3. морально-неетичні проблеми.

28. Журналіст під час висвітлення випадку хабарництва футбольного рефері звертається до проблематики:

    1. актуальні проблеми сучасного спорту: фізкультура і спорт; спорт масовий і професійний; пошук і підготовка молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій;

2) випадки неправильного суддівства, вживання допінгу, травматизм;

3) матеріально-технічне й кадрове забезпечення підготовки спортсменів;

4) морально-етичні проблеми.

29. Однією зі спортивних проблем, якій присвячують журналісти увагу, є проблема:

    1. «Євро-2012»,

    2. «Африка-2013»,

    3. «Сочі-2030».

30. За даними спортивних журналістів, Чемпіонат Європи з футболу, який планується провести в Польщі й Україні, відбудеться:

    1. 2021 року,

    2. 2012 року,

    3. 2221 року.

Теоретична частина

1. Специфіка розуміння журналістом тенденцій сучасного світу, обізнаність із запитами та потребами сучасної публіки.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ