Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №10

Тестова частина

1. У мас-медіа фахівці вважають, що магічно-сугестивна функція музики обумовлюється здатністю вводити людину в:

   1. певний психічний стан,

   2. наркотичний стан,

   3. кайф.

2. Журналісти, які пишуть про проблеми музики, вважають, що суспільно-організаційна функція музики зумовлена фундаментальною суспільною потребою об'єднання людей у:

   1. часткові соціальні структури,

   2. нецілісні соціальні структури,

   3. цілісні соціальні структури.

3. На думку журналістів, які висвітлюють проблеми музичної культури, найважливішим базовим елементом у музиці, що зв'язує всі параметри музичної тканини – темп, звуковисотність, динаміку, фразування, ритм, тембр тощо – є:

   1. інтонація,

   2. коронація,

   3. артикуляція.

4. За визнанням музичних критиків-журналістів, зміст музики складають:

   1. художньо-інтонаційні образи,

   2. праобрази,

   3. вислови, що ображають слухачів.

5. Журналісти, які висвітлюють музичну проблематику, вважають, що матеріальне втілення змісту музики, способом його існування є:

   1. нотний стан,

   2. музична форма,

   3. фізична форма виконавця.

6. Інформування громадськості про церковно-релігійні події як загальнодержавного характеру, що мають значення для всього суспільства, так і стосуються життєдіяльності певної релігійної громади, окремої релігійної організації – це завдання:

   1. релігійної журналістики,

   2. держави,

   3. церкви.

7. Висвітлювати діяльність церковно-релігійних організацій, давати достатній обсяг інформації, щоб читачі могли скласти уявлення про принципи та особливості функціонування тих чи інших релігійних структур – це мета:

   1. церкви,

   2. церковних організацій,

   3. журналістів, що висвітлюють релігійну проблематику.

8. Роз'яснювати читачам у максимально доступній формі особливості релігійних доктрин і вчень, їхні переваги та недоліки, еволюцію, місце в історії держави, значення для народу, що дозволить сформувати у читацької аудиторії уявлення про релігійну панораму в країні – це напрям діяльності:

   1. християнської журналістики,

   2. ісламської журналістики,

   3. буддистської журналістики,

   4. журналістики, яка висвітлює проблеми релігії.

9. Розповідати про церковні традиції, релігійні вірування українського народу з метою повернення нації до духовних джерел, передання історичного досвіду у вирішенні суспільно-політичних, культурних і моральних проблем – це те, що повинно стати основою діяльності:

   1. світських журналістів,

   2. релігійних журналістів,

   3. журналістів, які висвітлюють проблематику релігії.

10. Засоби масової інформації у своїх матеріалах на церковно-релігійну тематику мають розкривати позитивні ідеали минулого й сьогодення, боротися з поширенням зла, гріха та розпусти і в такий спосіб піклуватися про:

    1. власний моральний стан,

    2. моральний стан особи й суспільства,

    3. моральний стан служителів церкви.

11. Журналісти, класифікуючи музику на види, спираються на думку музикознавця Т. Чередниченко, який виділяє:

    1. два основні типи музичного мистецтва

    2. три,

    3. чотири.

12. Журналісти-критики називають музикою фольклорного типу таку, яка йде:

    1. від архаїчного фольклору до його адаптацій на професійний лад,

    2. від сучасного фольклору до його адаптацій на професійний лад,

    3. від грецького фольклору до його адаптацій на професійний лад.

13. Журналісти-критики називають музику розважального типу таку, яка йде:

    1. від античних скоморохів та менестрелів до сучасної естради;

    2. від середньовічних скоморохів та менестрелів до музики епохи Відродження,

    3. від середньовічних скоморохів та менестрелів до сучасної естради.

14. Журналісти-критики називають мистецтво канонічної імпровізації таке, що йде:

    1. від алергійних співів,

    2. від літургійних співів,

    3. від біполярних співів.

15. Журналісти-критики називають опус-музикою таку, яку здавна називали:

    1. академічну музику, одним з основних понять якої є «opus» - неоригінальний твір, зафіксований у нотному тексті;

    2. академічну музику, одним з основних понять якої є «opus» - оригінальний твір, зафіксований у нотному тексті;

    3. академічну музику, одним з основних понять якої є «lopus» - оригінальний твір, зафіксований у нотному тексті.

16. Журналісти-музикознавці вважають, що термін «музичний стиль» характеризує сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або:

    1. творчого зиску,

    2. революційного напрямку,

    3. творчого напрямку.

17. Фахівці-журналісти з музичною освітою у залежності від ґенези музичного стилю, розрізняють історичний, національний та:

    1. плагіаторський стиль,

    2. авторський стиль,

    3. аматорський стиль.

18. Мас-медіа, висвітлюючи проблематику музики, об'єктивною передумовою для розрізнення як музичних жанрів, так і музичних стилів вважає комплекс суто:

    1. музичних тембрів,

    2. музичних характеристик,

    3. цифрових характеристик.

19. ЗМІ, розповідаючи про проблеми музики, при визначенні стилю звертають увагу на індивідуальні риси, притаманні тим чи іншим:

    1. композиторам,

    2. виконавцям,

    3. спонсорам.

20. ЗМІ, розповідаючи про проблеми музики, при визначенні жанру звертають увагу на умови їх побутування, виконання, а також змістовну або конструктивну спрямованість певного:

    1. композитора,

    2. музичного твору,

    3. музичного інструменту.

21. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. підготовка професійних кадрів для спорту (тренерів, лікарів, масажерів, продюсерів тощо);

    2. перехід спортсменів з клубу до клубу за великі гроші,

    3. скандали в спорті.

22. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. вживання спортсменами допінгу;

    2. забезпечення матеріально-технічною базою спортсменів,

    3. педагогічний аспект пропаганди олімпійського спорту в Україні.

23. Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:

    1. трансфери футболістів (підписання футболістами дорогих контрактів на гру в інших – нерідних - клубах),

    2. вживання спортсменами допінгу,

    3. обговорення моральності ганебних вчинків відомих спортсменів.

24. У ЗМІ музикою традиційно називають:

    1. мистецтво дезорганізації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях;

    2. мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях;

    3. мистецтво організації музичних звуків, передовсім філософському, звуковисотному, тембральному та інших відношеннях.

25. Журналісти, які висвітлюють проблеми культури, впевнені, що:

    1. музичним звуком не може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики;

    2. музичним звуком може бути теоретично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики;

    3. музичним звуком може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики.

26. Журналісти, які висвітлюють проблеми культури, впевнені, що з точки зору класифікації мистецтв, музика є:

    1. часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці);

    2. просторовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці);

    3. зоровим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці).

27. Ті журналісти, які аналізують проблеми мистецтва, вважають, що з точки зору класифікації мистецтв, музика є:

    1. виконавським мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі);

    2. виконавчим мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі);

    3. викривальним мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі).

28. У мас-медіа поширена думка про те, що з точки зору класифікації мистецтв, музика є:

    1. зображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні);

    2. незображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні);

    3. незображальним мистецтвом (зображальні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні).

29. На думку журналістів, які висвітлюють проблеми культури, музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме:

    1. зі словом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація);

    2. з дією (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація);

    3. з образом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація).

30. На думку журналістів, які висвітлюють проблеми культури, музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме:

    1. травматичною дією (театральні і кіно- твори),

    2. драматичною дією (театральні і кіно- твори),

    3. нелегітимною дією (театральні і кіно- твори).

Теоретична частина

1. Організація журналістом планомірного огляду літературного процесу. Літературна критика на сторінках спеціалізованих та загальнополітичних якісних видань.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ