- •Київський міжнародний університет
- •Критерії оцінювання результатів модульної контрольної роботи з курсу “Проблематика змі”
- •Тестова частина
- •Журналісти, які аналізують у пресі проблеми кіно, знають, що imDb – це:
- •База даних про кінематограф,
- •База даних і веб-сайт про кінематограф.
- •Модульна контрольна робота
- •Напрям підготовки 0303 Журналістика
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Дисципліна Проблематика змі
- •Тестова частина
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Журналісти, які аналізують у пресі проблеми кіно, знають, що imDb – це:
- •2) База даних про кінематограф,
- •3) База даних і веб-сайт про кінематограф.
- •Теоретична частина
- •Модульна контрольна робота
- •Напрям підготовки 0303 Журналістика
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Дисципліна Проблематика змі
- •Тестова частина
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Журналісти, які аналізують у пресі проблеми кіно, знають, що imDb – це:
- •База даних про кінематограф,
- •База даних і веб-сайт про кінематограф.
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Модульна контрольна робота
- •Спеціальність 6.030301 Журналістика
- •Теоретична частина
- •Ключі до модульної контрольної роботи з курсу «Проблематика змі»
- •Література для підготовки до модульної контрольної роботи з курсу “Проблематика змі ” Основна:
- •Додаткова:
Модульна контрольна робота
Напрям підготовки 0303 Журналістика
Спеціальність 6.030301 Журналістика
Дисципліна Проблематика ЗМІ
ВАРІАНТ №7
Тестова частина
Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:
підготовка професійних кадрів для спорту (тренерів, лікарів, масажерів, продюсерів тощо);
перехід спортсменів з клубу до клубу за великі гроші,
скандали в спорті.
Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:
вживання спортсменами допінгу;
забезпечення матеріально-технічною базою спортсменів,
педагогічний аспект пропаганди олімпійського спорту в Україні.
Серед майже не висвітлених проблем спорту є така:
трансфери футболістів (підписання футболістами дорогих контрактів на гру в інших – нерідних - клубах),
вживання спортсменами допінгу,
обговорення моральності ганебних вчинків відомих спортсменів.
У ЗМІ музикою традиційно називають:
мистецтво дезорганізації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях;
мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях;
мистецтво організації музичних звуків, передовсім філософському, звуковисотному, тембральному та інших відношеннях.
Журналісти, які висвітлюють проблеми культури, впевнені, що:
музичним звуком не може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики;
музичним звуком може бути теоретично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики;
музичним звуком може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики.
Фахівці-журналісти з музичною освітою у залежності від ґенези музичного стилю, розрізняють історичний, національний та:
плагіаторський стиль,
авторський стиль,
аматорський стиль.
Кожний спортивний журналіст знає, що на сайті www.london2012.org розташована інформація про:
XXX Універсіаду 2012 року в Лондоні,
XXX Олімпійські ігри 2012 року в Лондоні,
XXX Параолімпійські ігри 2012 року в Лондоні.
Мас-медіа знає, що найважливіший художній засіб, який театр бере від драми – це:
слово,
діло,
музика.
Театральний критик-журналіст враховує те, що в основі спектаклю лежить режисерська інтерпретація:
життя,
п'єси,
тексту.
Журналісти-кінокритики до нових кінематографічних шкіл відносять ті, що існують у країнах, у яких кіно:
не існувало або не було розвинене до останнього часу,
існувало або було розвинене до останнього часу,
не існувало або було розвинене до останнього часу.
За повідомленнями журналістів, які досліджують проблеми музики, у композиторській творчості 19 століття стверджується:
романтизм,
класицизм,
реалізм.
На шпальтах друкованих ЗМІ висвітлюються проблеми характерних ознак різних напрямків розвитку музики. Один із напрямків характеризується загостреною увагою до емоційного світу людини, індивідуалізацією та драматизацією лірики, протиставленням особистості дійсності, ідеалу та реальності, інтересом до національної своєрідності, зверненням до історичних, легендарних та народно-побутових сюжетів, більш вільною трактовкою музичних жанрів та стремлінь до синтезу мистецтв. У музиці такий напрямок називається:
романтизм,
класицизм,
бароко.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до польської музичної культури слід відносити творчість:
А. Дворжака,
М. Глінки,
Ф. Шопена.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до угорської музичної культури слід відносити творчість:
А. Дворжака,
Ф. Листа,
Ф. Шопена.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до норвезької музичної культури слід відносити творчість:
Е. Гріга,
Ф. Листа,
Ф. Шопена.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до російської музичної культури слід відносити творчість:
Е. Гріга,
Ф. Листа,
П. Чайковського.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до українсьської музичної культури слід відносити творчість:
М. Лисенка,
Ф. Листа,
Ф. Шопена.
Журналісти, що вивчають проблематику музики, стверджують, що до чеської музичної культури слід відносити творчість:
Е. Гріга,
А. Дворжака,
Ф. Шопена.
ЗМІ, що висвітлюють проблематику музики, стверджують, що з середини 19 століття виникає жанр:
оперети,
опери,
балету.
За даними журналістів, які висвітлюють проблематику культури, відомо, що в професійній творчості у 19 столітті виділяється самостійна лінія:
«важкої» музики,
«легкої музики»,
шансонної музики.
За повідомленнями журналістів, які досліджують проблеми культури, процес переходу в Європі від музичної культури феодального типу до буржуазної продовжується впродовж:
13-15 століття,
17-18 століття,
19-20 століття.
Мас-медіа України, вивчаючи проблеми культури, впевнені, що оперні театри й філармонічні товариства виникають в епоху:
Середньовіччя,
Відродження,
Просвітництва.
Журналістам відомо, що нотний друк з’явився в:
Північні Америці,
Китаї,
Європі.
Проблематикою культури опікуються українські мас-медіа, досліджуючи проблеми музики, що стосуються художніх стилів класицизм, бароко, рококо, які виникли в:
17-18 столітті,
18-19 століття,
19-20 столітті.
Мас-медіа повідомляють про те, що в 17-18 столітті в Європі виникає новий жанр музики:
опера,
народні пісні,
хороводи.
За повідомленнями журналістів, які вивчають проблематику музики, відомо, що опера, ораторія і кантата з’явилися в:
Італії,
Іспанії,
Ірландії.
ЗМІ, повідомляючи про проблеми музики, розповсюджують інформацію про те, що клавірна школа верджиналістів виникла в:
Аравії,
Англії,
Австралії.
Журналісти, які збирають матеріали про проблеми культури, впевнені, що Й. С. Бах – це:
нідерландський композитор,
німецький живописець,
німецький композитор.
На переконання журналістів-дослідників проблем музики, до представників Віденської класичної школи другої половини XVIII ст. належать:
Й. Гайдн, В. Моцарт та Л. ван Бетховен;
Й. Геббельс, А. Гітлер, Й. Штраус,
К. Маркс, Ф. Енгельс, А. Шнітке.
Як вважають журналісти-історики музики, симфонізм – це:
спосіб авангардного мислення,
метод музичного мислення,
прийом симфонії.
Теоретична частина
Проблеми освіти в ЗМІ: державні та приватні навчальні заклади. Проблеми молоді. Збереження історичної спадщини.
Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики
Протокол №6 від 28 січня2010 р.
КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
