3. Дайте характеристику фінансового, управлінського, та податкового обліку. Охарактеризуйте взаємозв’язок.

Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання фінансової інформації про господарську діяльність банку зовнішнім і внутрішнім користувачам. Він забезпечує своєчасне і повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансову звітність. Зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік. Основним джерелом інформації фінансового обліку є фінансові звіти.

Управлінський облік визначають як сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації про діяльність банку для задоволення потреб керівництва банку та його менеджерів оперативною фінансовою і не фінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю і використання своїх ресурсів. Управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки та особливостей діяльності й структури управління.

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи і валові витрати відповідно до чинного законодавства і використовується для складання податкової звітності, форма, правила, порядок і термін подання якої визначається Державною податковою адміністрацією. 

4. Поясніть суть та дайте класифікацію банківської документації.

Банківський документ – це письмове розпорядження клієнта чи відпов. працівника банку на проведення опер. банку.

Банківська документація – це сукупність документів на підставі яких банками здійсн. БО та контроль.

Первинні банк. документи – це докум., що фіксують факти здійсн. опер.

Класиф. банк. докум. 1) за місцем складання: внутрішні, зовнішні.

2) за призначенням: розпорядчі(містять дозвіл на викон. опер.), виконавчі докум.

3) за видом банк. опер.: -

- касові (прибуткові, видаткові),

- меморіальні ( використ. для без гот. розрах.- меморіал. ордери,

- платіжні доручення та вимоги, чеки, акредитиви, картки)

ОБОВ’ЯЗКОВІ РЕКВІЗИТИ:

• Назва докум;

• Дата складання

• Назва п-ства, зміст і обсяг опер.

• Посди та відповідал особи

• Підпис особи що брала участь у здійсн опер.

5. Дайте х-тику фундаментальній обліковій моделі та поясніть її застосування в банках

Економічна подія – це будь – яка подія, що може впливати на фін. стан банку

Еоконом події поділ на: Зовнішні включають опер між банком і окремими особами; Внутрішні впливають на фін стан банку, але не включають опер обміну з ін. суб’єктами господ.

В основі процесу виявл і відображ, впливу екон подій на фін стан банку лежить фундаментальна облікова модель А=З+К

Зобов’язання - це теперішня заборгованість банку яка виникла в результ минулих подій і погашення якої в майбутньому призведе до вибуття з банку певних ресурсів.

Власний капітал – це залишкова частка в активах банку після вирахування всіх його зобов’язань. Капітал назив чистими активами.

Виділяють 4 – ри типи опер за їх впливом на елементи.

1) опер яка одночасно збільшує активи та пасиви ( н- д: надходження на коррах коштів на користь клієнта)

2) опер, яка одночасно зменшує активи і пасиви ( н- д: повернення банком клієнту депозиту)

3) опер, що зумовлює збільш одних активів та зменш інших ( купівля касою банку іноз валюти)

4) опер, що зумовлює одночасне збільш одних пасивів та зменш інших ( перехар банком за дорученням клієнта коштів з його пот. рах. на депозитний)

10)Висвітліть облік касових операцій для задоволення власних потреб банку У процес діяльності банки зіштовхуються з проблемою недостачі чи надлишку ліквідності, що впливає на стан платоспроможності та рентабельності банку. З метою збалансуванні ліквідності позицій банки повинні розробляти стратегію управління ліквідністю, складовим елементом повинен бути план дій щодо підкріплення банків готівкою та продаж надлишків готівки. У бухгалтерському обліку такі операції мають своє, особливе, відображення.

Підкріплення готівкою установ банків здійснює відділ готівкового обігу касових операцій територіального управління ” на підставі заявок  установ цих банків після надходження відповідних сум з кореспондентських рахунків установ банку.

” бухгалтерському обліку підкріплення готівкою установ банків відображають такими бухгалтерськими проведеннями:

а)        перерахування коштів банком за готівку:

1811 "дебіторська заборгованість за операції з готівкою";

1200 " кореспондентські рахунки банку в національному банку ”країни";

6. Особливості побудови плану рахунків –ІІ- План рахунків фінансових банківських установ — це систематизований перелік рахунків фінансового обліку, використовуваний для реєстрації господарських операцій. Він є складовою частиною національної системи бухгалтерського обліку, а отже, служить для відображення бухгалтерської інформації. План рахунків, розроблений відповідно до загальновживаних у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, є обов’язковим для використання всіма банківськими установами України. Інформація, що відображається на рахунках бухгалтерського обліку, має бути докладною та зрозумілою для користувачів — керівництва банку, міжнародних фінансових організацій, контролюючих органів. План рахунків поділяється на чотири категорії та дев’ять класів. Перша категорія — балансові рахунки, які об’єднано в п’ять класів: 

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.

Клас 2. Операції з клієнтами. Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи й зобов’язання.

Клас 4. Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи. Клас 5. Капітал банку.

Друга категорія — рахунки доходів та витрат.

Клас 6. Доходи.

Клас 7. Витрати.

Третя категорія — рахунки управлінського обліку.

Клас 8. Управлінський облік.

Четверта категорія — позабалансові рахунки.

Клас 9. Позабалансові рахунки.

Отже, особливістю плану рахунків є те, що він ефективно працюватиме на створення бази економічних показників лише разом з аналітичним обліком. По суті, аналітичні рахунки невіддільні від тих, що їх зазначено в плані рахунків (балансові, доходів і витрат). План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій: операції в іноземній валюті відображаються на тих самих рахунках, що й операції в гривнях, згідно з їхнім економічним змістом. Позабалансові операції відображаються в обліку за системою подвійного запису, що забезпечується спеціальними контррахунками. Кожний клас рахунків розподілений на: рахунки порядку ІІ, вони мають двоцифрову нумерацію і означають розділ; рахунки порядку ІІІ, що створюють групу і мають трицифрову нумерацію; рахунки порядку ІV відповідно чотирицифрові, що є номером балансового рахунка. Балансові рахунки, котрі є рахунками синтетичного обліку, забезпечують формування інформації про операції, що їх виконує банк, та її відображення у фінансовій звітності.

7. Охарактеризуйте систему синтетичних рахунків для обліку капіталу банку Капітал банку обліковується на рахунках класу 5 “Капітал банку” плану рахунків і є залишковим інтересом акціонерів банку в активах за відрахування зобов’язань. Клас 5 включає два розділи:

розділ 50 – “Статутний капітал та інші фонди банку”;

розділ 51 – “Результати переоцінки”.

Цілком очевидно, що формування капіталу  розпочинається з формування статутного фонду банку. Зареєстрований статутний капітал обліковується на балансових рахунках групи 500 “Статутний капіталбанку”:

5000 “Зареєстрований статутний капітал банку” (П);

5001 “Несплачений зареєстрований статутний капітал банку” (КП).

До рахунка 5000 відкриваються ще такі субрахунки:

5000/1 — для обліку вартості привілейованих акцій;

5000/2 — для обліку вартості простих акцій;

5000/3 – для обліку власних акцій, викуплених в акціонерів.

Розмежування в обліку необхідним , оскільки існують різні умови нарахування дивідендів власникам акцій. Так, виплата дивідендів на привілейовані акції проводиться в розмірі , зазначеному в акції. Прості акції не мають фіксованої дивідендної ставки. Їхня ринкова вартість може підвищуватись або знижуватись і прямо залежить від прибутку банку.

Акції сплачуються у гривнях або в іноземні й валюті у випадках, передбачених статутом банку. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться в розрізі акціонерів банку в поіменному реєстрі. Відображення операцій за рахунками групи 500 “Статутний капітал банку” здійснюється лише на балансі головного банку (юридичної особи). Крім того, для обліку операцій, пов'язаних з рухом коштів із формування статутного капіталу — випуском (емісією) акцій, їх продажем, скуповуванням, нарахуванням емісійних різниць та дивідендів, — використовуються ще й такі рахунки:

3630 (П) “Внески за незареєстрованим статутним капіталом”;

3631 (П) “Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за дивідендами”

5001 (КП) “Несплачений зареєстрований статутний капітал банку”; 5002 (КП) “ Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів(учасників)”; 5003 (П) “ Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу;

5010 (П) “Емісійні різниці”; 5020 (П) “Загальні резерви”; 5021 (П) “Резервні фонди”; 5022 (П) “Інші фонди банку”; 5030 (П) “Нерозподілені прибутки минулих років”; 5031 (А) “Непокриті збитки минулих років”; 5040 (П) “Прибуток звітного року, що очікує затвердження”; 5041 (А) “Збиток звітного року, що очікує затвердження”;  510 (П) “Результати переоцінки”;  6203 (АП) “ Результат від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку ”.