- •1. Поняття про свердловину та її елементи
- •2. Класифікація свердловин
- •3. Способи буріння свердловин
- •1) Ударним:
- •2) Обертальним:
- •3) Ударно-обертальним (експериментальний).
- •4. Поняття про цикл будівництва свердловини
- •5. Складові елементи та основні параметри бурових установок
- •6. Наземні споруди і бурове обладнання
- •7. Принцип вибору бурової установки
- •8. Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •9. Лопатеві долота. Конструктивні особливості, обл. Застосування.
- •10. Шарошкові долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •11. Алмазні долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •12. Твердосплавні долота. Область застосування. Переваги та недоліки.
- •13. Долота для з відбору керна. Керновідбірні пристрої.
- •14. Долота спец. Призначення. Констр. Особливості, обл. Застосування.
- •15. Показники роботи бурових доліт
- •16.Турбобури та їх конструктивні особливості.
- •17.Гвинтові вибійні двигуни та їх конструктивні особливості.
- •18. Електробури. Система підведення струму.
- •19. Призначення та складові елементи бурильної колони.
- •20. Умови роботи бурильної колони.
- •21. Бурильні труби. Елементи для зєднання. Перехідники.
- •22. Ведучі бурильні труби. Обважнені бурильні труби.
- •23. Поняття про режим буріння та його параметри
- •24. Вплив осьового навантаження на механічну швидкість буріння
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •25. Вплив частоти обертання долота на механічну швидкість буріння
- •Обертання на механічну швидкість проходки
- •26. Вплив витрати промивальної на механічну швидкість буріння
- •27. Принципи вибору параметрів режиму буріння
- •28. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •29. Класифікація промивальних рідин
- •Властивості промивальних рідин (густина, фільтраційні та кіркоутворюючі, абразивні).
- •31. Властивості промивальних рідин (ум. В’язкість, тиксотрпні та реологічні)
- •Обважнення промивальних рідин.Вимоги до обважнювачів.
- •33. Класифікація хімічних реагентів.
- •34. Приготування промивальних рідин
- •35. Очищення промивальних рідин
- •36. Причини викривлення свердловин.
- •37. Способи попередження довільного викривлення свердловин
- •38. Мета буріння похило-скерованих свердловин.
- •39. Види профілів похило-скерованих свердловин.
- •40. Способи первинного розкриття продуктивних горизонтів
- •41. Вплив промивальної рідини на колекторські властивості пласта
- •42. Принципи вибору технології первинного розкриття
- •43. Випробовування продуктивних горизонтів в процесі буріння.
- •44. Мета та способи кріплення свердловин
- •45. Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •46. Принципи проектування конструкцій свердловин.
- •47. Обсадні труби та їх з’єднання.
- •48. Умови роботи обсадної колони у свердловині.
- •49. Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •50. Принципи проектування конструкції обсадних колон.
- •51. Оснастка низу обсадних колон.
- •52. Мета та способи цементування свердловин.
- •53. Тампонажні матеріали.
- •54. Властивості тампонажного поршку.
- •55. Властивості тампонажного розчину.
- •56. Властивості тампонажного каменю.
- •57. Принципи розрахунку одноступінчастого цементування свердловин.
- •58. Класифікація ускладнень
- •59. Поглинання промивальних рідин. Причини поглинань.
- •60.Технологія попередження поглинань.
- •61.Способи ліквідації поглинань.
- •62. Нафтогазоводопроявлення, причини їх виникнення.
- •63.Діагностика флюїдопроявів.
- •64. Попередження флюїдопроявлень.
- •65. Способи ліквідації флюїдопроявлень.
- •66. Порушення цілісності стінок свердловини, причини виникнення ускладнень.
- •67. Способи попередження ускладнень, пов’язаних з порушенням цілісності стінок свердловини.
- •68. Прихвати колони труб, їх причини.
- •69. Способи попередження прихватів.
- •70. Ліквідація прихватів.
- •71. Види та причини аварій
- •72. Попередження аварій
- •73. Ліквідація аварій. Ловильний інструмент.
17.Гвинтові вибійні двигуни та їх конструктивні особливості.
За принципом дії гвинтові двигуни належать до роторних машин. Основними елементами робочих органів тиких машин є:
1. статор – корпус з порожнинами, що прилягають кінцями до високого і низького тисків;
2. ведучий ротор – гвинт, крутний момент якого передається виконавчому механізму;
3. замикачі гвинтової поверхні, що призначені для герметизування робочих органів і запобігання перетікання рідини із камер високого тиску в камери низького тиску.
Гвинтові поверхні статора і ротора розділяють робочий об'єм двигуна на ряд порожнин. Порожнини, зв'єднані з областями високого і низького тисків, називаються камерами, а замкнені порожнини — шлюзами.
Основними вузлами вибійного гвинтового двигуна є: гвинтова пара, двошарнірний вал, шпіндель і з'єднувальні перевідники . У компоновку над вибійним двигуном встановлюють переливний клапан для запобігання і полегшення спуску бурильної колони в св-ну.
Статор являє собою металеву трубу, до внутрішньої поверхні якої привулканізована гумова пластинка, що має десять гвинтових зубів лівого напрямку, обернених до ротора.
Ротор виконаний з високолегованої сталі, має дев'ять гвинтових зубів лівого напрямку і розміщений ексцентрично по відношенню до осі статора. Довжина кроку ротора відноситься до довжини кроку статора як кількість зубів ротора до кількості зубів статора. Під дією потоку промивальної рідини ротор, обкочуючується по зубах статора, здійснює планетарний рух. Вихідна швидкість обертання ротора в дев'ять разів менша, ніж швидкість переносного руху осі ротора відносно осі статора .
Шпиндель необхідний для передачі осьового навантаження на долото, сприйняття гідравлічного навантаження, що діє на ротор.
Карданне з’єднання необхідне для передачі обертання від ексцентрично розміщеного ротора до вала шпинделя.
18. Електробури. Система підведення струму.
Електробур — це вибійний буровий двигун, який перетворює електричну енергію в механічну на вихідному валу. Електробур складається з електродвигуна, шпинделя і системи захисту цих механізмів від проникнення промивальної рідини.
Електродвигун являє собою високовольтну, трифазну, асинхронну маслозаповнену машину з короткозамкнутим ротором. Він монтується в трубних секціях, з'єднаних одна з одною з допомогою конічної різьби.
Ротор складається з пустотілого вала, на якому розміщені секції з короткозамкненими алюмінієвими клітками.
Ущільнення кінців вала двигуна досягається з допомогою нижнього і верхнього сальників. Щоб запобігти проникненню в двигун промивальної рідини через сальники, тиск масла в порожнині двигуна повинен бути дещо вищим (на 0,2-0,3 МПа) від тиску промивальної рідини, що протікає через електробур.
Для цього у верхній частині корпуса електробура є три лубрикатори, один з яких заповнений в'язким авіаційним маслом і сполучений з верхнім сальником, а два інших заповнені трансформаторним маслом і зв'язані з порожниною двигуна. Зверху лубрикатори відкриті і тому тиск промивальної рідини передається через поршні, які встановлені в лубрикаторі, а надлишковий тиск створюється спеціальними пружинами.
Електробур з долотом спускають у свердловину на бурильних трубах. Колона бурильних труб служить для підтримки електробура, сприйняття реактивного моменту, подачі до вибою промивальної рідини і розміщення в ній струмопідводу. Електроенергія до електробура підводиться від силового трансформатора, розміщеного між буровим шлангом і ведучою трубою.
Переваги електробуріння:
незалежність потужності і частоти обертання вала електробура від к-ті і власт. промив. рідини;
можливість вести контрольза роботою долота на вибої і попереджувати аварії з ним;
можливість автоматизувати процес буріння при найкращому використанні потужності.
Недоліки:
використання джерела постачання електроенергії і спеціальної апаратури;
недосконалість сис-ми струмопідводу, що часто призводить до пробоїв в ізоляції;
неможливість використання електробурів при високих температурах.
