15. Показники роботи бурових доліт

Ефективність роботи долота на вибої оцінюють багатьма показниками, основні з яких є проходка на долото, мех. та рейсова швидкості буріння і собівартість 1 м проходки.

1. Проходка на долото (h_д ) - це кількість метрів, пробурених даним долотом до його повного зносу. Якщо долото спускається в св-ну декілька разів, то проходку за кожний спуск називають проходкою за рейс (h_р ). h_д = h_р

Проходка на долото залежить від:

- стійкості озброєння;

- стійкості опор;

- стійкості промивальних вузлів.

2. Механічна швидкість буріння характеризує інтенсивність руйнування породи долотом і дорівнює кількості метрів, пробурених за одиницю часу взаємодії долота з породою. Відношення проходки за рейс до часу руйнування породи протягом цього рейсу наз. сер. мех. швидкістю буріння:

(15.1)

де h_р - проходка за рейс; t_м - час мех. буріння, год.

3. Під рейсовою швидкістю розуміють швидкість поглиблення свердловини з врахуванням затрат часу не тільки на руйнування породи, але і на спуско-підіймальні операції та допоміжні роботи.

(15.2)

4. Собівартість 1 м проходки враховує вартість долота та інші витрати, необхідні для забезпечення буріння

, (15.3)

де С - собівартість 1 м проходки;

С_д - оптова ціна долота;

С_бу - вартість 1 години роботи бурової установки.

При порівняльній оцінці роботи доліт в аналогічних умовах, кращими вважаються ті долота, які забезпечують максимальну рейсову швидкість і мінімальну собівартість 1 м проходки.

16.Турбобури та їх конструктивні особливості.

Турбобур — вибійний гідравлічний двигун, в якого гідравлічна енергія потоку промивальної рідини перетворюється в механічну роботу вихідного валу, до якого кріпиться долото. Як гідравліч­ний двигун у турбобурі використовується багатоступінчаста осьова турбіна.

У практиці буріння використовують такі турбобури:

• односекційні типу Т12;

• секційні;

• шпиндельні;

• високомоментні (з похилою лінією тиску);

• колонкові (для буріння з відбором керна);

• для буріння похило-скерованих св-ин;

• редукторні;

• реактивно-турбінні бури (РТБ).

• Односекційні турбобури застосовують при бурінні вертикальних і похилих св-ин невеликої глибини (до 200 м). Основні частини турбобура: турбіна, вал, корпус і гумово-металічні підшипники ковзання, які використовуються в якості радіальних і упорних опор. Турбіна турбобура багатоступенева (100 турбін), осьова. Кожна ступінь складається із статора, закріпленого в корпусі, і ротора, закріпленого на валу. На нижній кінець вала через перевідник нагвинчується долото, а зверху над турбобуром встановлюють колону бурильних труб. Промивальна рідина, яка протікає через турбобур до долота, спочатку омиває п’яту, яка служить радіально-упорним підшипником, а далі рухається через турбіни і направляється всередину вала і далі вниз через перевідник до долота у вибій св-ни. Крім п’яти, у турбобурі є декілька радіальних підшипників, при чому нижній наз. ніпелем (він виконує роль сальника, направляючи рідину всередину вала).

• Секційні турбобури типу ТС складаються із двох і більше секцій, які з’єднані між собою послідовно з допомогою конічних муфт.

• Шпиндельні турбобури дозволяють значно зменшити втрати промивальної рідини і покращити енергетичні характеристики турбобура за рахунок виносу опори в окрему секцію – шпиндель.

• Високомоментні турбобури дозволяють одержати при постійній витраті промивальної рідини ріст перепаду тиску із збільшенням частоти обертання вала турбобура.

• Колонкові турбобури дозволяють відбирати керн, мають пустотілий вал, в якому розміщена зйомка керноприймальна труба.

• Для буріння похило-скерованих св-ин використовують укорочені турбобури, кількість турбін в яких 60 штук. Приєднання турбобура до колони бур. труб здійснюється через кривий перевідник (відхилення 1-1,5^о).

• Редукторні турбобури (ТР) забезпечують передачу зменшеної частоти обертання і підвищеного крутного моменту за рахунок використання редуктора-вставки.

• Реактивно-турбінні бури (РТБ) використовують для буріння св-ин великого діаметру (від 394 до 2600 мм). Вибійний агрегат для РТБ являє собою два або три (іноді чотири) паралельно з’єднаних і одночасно працюючих односекційних турбобурів типу Т12.