66. Порушення цілісності стінок свердловини, причини виникнення ускладнень.

У загальному випадку порушення цілісності стінок св-ни є наслідком прояву комплексу відповідних факторів, яка в окремих ситуаціях може ускладнюватись фізико-хімічною взаємодією породи на стінках з промивальною рідиною, що вміщує шлам вибуреної породи.

Обвалюванням називають таке ускладнення, при якому значна маса породи раптово випадає в свердловину, перекриває кільцевий простір або весь переріз ствола і висхідний потік не в змозі швидко видалити цю породу на поверхню. Початок обвалювання гірської породи діагностується виносом додаткової кількості шламу, що значно перевищує норму.

В результаті осипання та обвалювання порід розширюється ствол свердловини, ускладнюється транспортування частинок розбурених порід, що обвалилися, на денну поверхню, зростає аварійність бурильних труб із-за збільшення стріли прогину труб, може виникнути прихоплювання бурильної колони.

Звуження ствола свердловини можуть виникати внаслідок випучування гірських порід, їх обвалювання, утворення товстих фільтраційних кірок на проникних ділянках стінок, налипання на стінки частинок обсипаних і розбурених порід.

67. Способи попередження ускладнень, пов’язаних з порушенням цілісності стінок свердловини.

Для попередження обсипання і обвалювання порід необхідно використовувати інгібовані промивальні рідини, гідрогелі або рідини на вуглеводневій основі, які не викликають зменшення міцності порід, і підтримувати густину промивальної рідини на рівні. достатньому для збереження стійкості стінок св-ни.

Небезпеку значного звуження св-ни можна попередити, якщо засто совувати промивальні рідини з малою водовіддачею. Налипання на стінки розбурених частинок і частинок. що обсипались, можна зменшити, вводячи в промивальну рідину мастильні домішки.

68. Прихвати колони труб, їх причини.

Під прихопленням розуміють ускладнення коли зі свердловини неможливо підняти колону бурильних труб при технічно допустимих натягах – сила при якій напруження в тілі труби наближена до її міцності, або сила близька до допустимої для бурової вишки.

За характеристикою утримуючої сили і обставин, які передують виникненню, прихоплювання ділять на три групи:

1. прихоплювання через перепад тиску, або диференціальні;

2. прихоплювання в жолобі і внаслідок заклинювання колони труб стороннім предметом;

3. прихоплювання через обсипання та обвалювання гірс. породи, повзучості пластичних порід, осідання твердої фази і шламу.

Диференціальні прихоплювання налележать до інтервалів проникних пластів і виникають при залишенні колони труб без руху на деякий, навіть не значний час, протягом якого труба знаходиться в контакті із стінкою св-ни.

Прихоплювання в жолобній виробці виникає при підйомі інструмента і хар-ся миттєвим затягуванням. Жолоби сприяють виникненню і інших причин прихоплювань, наприклад, формуванню застійних зон накопичування шламу, збільшуючи таким чином площу контакту труб із стінками св-ни.

Прихоплювання через заклинювання у звуженій частині ствола виникають при спуску інструменту. Вони приурочені до інтервалів міцних, абразивних порід при значному спрацюванні долота по діаметру, а також у зонах локальноговикривлення ствола св-ни.

Прихоплювання внаслідок заклинювання сторонніми предметами можливі по цілому стволу св-ни. Передумовою прихоплювань є падіння в св-ну або випадання із стінки раніше залишених у св-ні аварійних предметів.

Прихоплювання внаслідок осідання твердої фази і шламу відбуваються при порушеннях технології буріння. Вказане може викликати накопичення шламу, обважнювача в затрубному просторі і трубах, а іноді і поглинання.

Прихоплювання через осипання, обвалювання і повзучість пластичних порід виникають перш за все при розкритті відповідних відкладів і ідентифікуються ознаками, характерними для цього виду ускладнень.У процесі буріння виникає підвищений тиск на стояку, збільшується момент на роторі, виникають труднощі при спуску долота без пророблень та інтенсивних промивань. Прихоплення через сальникоутворення виникають, в основному, при розбурюванні глинистих відкладів або гранулярних високопроникних пластів, при формуванні товстої глинистої кірки.