- •1. Поняття про свердловину та її елементи
- •2. Класифікація свердловин
- •3. Способи буріння свердловин
- •1) Ударним:
- •2) Обертальним:
- •3) Ударно-обертальним (експериментальний).
- •4. Поняття про цикл будівництва свердловини
- •5. Складові елементи та основні параметри бурових установок
- •6. Наземні споруди і бурове обладнання
- •7. Принцип вибору бурової установки
- •8. Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •9. Лопатеві долота. Конструктивні особливості, обл. Застосування.
- •10. Шарошкові долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •11. Алмазні долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •12. Твердосплавні долота. Область застосування. Переваги та недоліки.
- •13. Долота для з відбору керна. Керновідбірні пристрої.
- •14. Долота спец. Призначення. Констр. Особливості, обл. Застосування.
- •15. Показники роботи бурових доліт
- •16.Турбобури та їх конструктивні особливості.
- •17.Гвинтові вибійні двигуни та їх конструктивні особливості.
- •18. Електробури. Система підведення струму.
- •19. Призначення та складові елементи бурильної колони.
- •20. Умови роботи бурильної колони.
- •21. Бурильні труби. Елементи для зєднання. Перехідники.
- •22. Ведучі бурильні труби. Обважнені бурильні труби.
- •23. Поняття про режим буріння та його параметри
- •24. Вплив осьового навантаження на механічну швидкість буріння
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •25. Вплив частоти обертання долота на механічну швидкість буріння
- •Обертання на механічну швидкість проходки
- •26. Вплив витрати промивальної на механічну швидкість буріння
- •27. Принципи вибору параметрів режиму буріння
- •28. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •29. Класифікація промивальних рідин
- •Властивості промивальних рідин (густина, фільтраційні та кіркоутворюючі, абразивні).
- •31. Властивості промивальних рідин (ум. В’язкість, тиксотрпні та реологічні)
- •Обважнення промивальних рідин.Вимоги до обважнювачів.
- •33. Класифікація хімічних реагентів.
- •34. Приготування промивальних рідин
- •35. Очищення промивальних рідин
- •36. Причини викривлення свердловин.
- •37. Способи попередження довільного викривлення свердловин
- •38. Мета буріння похило-скерованих свердловин.
- •39. Види профілів похило-скерованих свердловин.
- •40. Способи первинного розкриття продуктивних горизонтів
- •41. Вплив промивальної рідини на колекторські властивості пласта
- •42. Принципи вибору технології первинного розкриття
- •43. Випробовування продуктивних горизонтів в процесі буріння.
- •44. Мета та способи кріплення свердловин
- •45. Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •46. Принципи проектування конструкцій свердловин.
- •47. Обсадні труби та їх з’єднання.
- •48. Умови роботи обсадної колони у свердловині.
- •49. Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •50. Принципи проектування конструкції обсадних колон.
- •51. Оснастка низу обсадних колон.
- •52. Мета та способи цементування свердловин.
- •53. Тампонажні матеріали.
- •54. Властивості тампонажного поршку.
- •55. Властивості тампонажного розчину.
- •56. Властивості тампонажного каменю.
- •57. Принципи розрахунку одноступінчастого цементування свердловин.
- •58. Класифікація ускладнень
- •59. Поглинання промивальних рідин. Причини поглинань.
- •60.Технологія попередження поглинань.
- •61.Способи ліквідації поглинань.
- •62. Нафтогазоводопроявлення, причини їх виникнення.
- •63.Діагностика флюїдопроявів.
- •64. Попередження флюїдопроявлень.
- •65. Способи ліквідації флюїдопроявлень.
- •66. Порушення цілісності стінок свердловини, причини виникнення ускладнень.
- •67. Способи попередження ускладнень, пов’язаних з порушенням цілісності стінок свердловини.
- •68. Прихвати колони труб, їх причини.
- •69. Способи попередження прихватів.
- •70. Ліквідація прихватів.
- •71. Види та причини аварій
- •72. Попередження аварій
- •73. Ліквідація аварій. Ловильний інструмент.
57. Принципи розрахунку одноступінчастого цементування свердловин.
Це найпоширеніший спосіб первинного цементування. Після закінчення промивання свердловини на верхній кінець обсадної колони встановлюють спеціальну цементувальну головку, бокові відводи якої з допомогою трубопроводів з’єднують з цементувальними насосами. Всередину колони через нижній боковий відвід при закритих кранах закачують порцію буферної рідини. Потім відкривають крани, вставляють стопор у цементувальній головці, який утримує нижню розділювальну пробку, і цементувальними насосами через бокові відводи закачують необхідний об’єм тампонажного розчину.Тампонажний розчин проштовхує розділювальну пробку вниз по колоні. Після закачування тампонажного розчину тимчасово закривають крани, відгвинчують стопор, який утримує в цементувальній головці розділювальну пробку, відкривають кран і через верхній боковий відвід закачують порцію протискувальної рідини. Коли верхня розділювальна пробка увійде в колону, знову відкривають крани і протискувальну рідину закачують через бокові відводи. Тампонажний розчин закачують в об’ємі, необхідному для заповнення заданого інтервалу кільцевого простору свердловини і ділянки обсадної колони нижче зворотного клапана (кільця “стоп”), а протискувальну рідину - в об’ємі, необхідному для заповнення внутрішньої порожнини колони вище зворотного клапана. Тампонажний розчин готують з допомогою спеціальних машин. Нижня пробка, дійшовши до зворотного клапана (або кільця “стоп”), зупиняється. Так як закачування рідини в колону продовжують, мембрана в нижній пробці під впливом надлишкового тиску в колоні над нею зруйнується, і тампонажний розчин через прохідний канал, що відкрився в пробці, і отвори в башмачному патрубку і направляючій пробці поступає в кільцевий простір свердловини.Густина тампонажного розчину завжди більша густини промивальної рідини. Тому в міру заповнення колони тампонажним розчином різниця тисків стовпів рідин в ній і в заколонному просторі зростає, а тиск на цементувальній головці і в цементувальних насосах зменшується, іноді навіть нижче атмосферного.
Для попередження виникнення вакууму в цементувальній головці доцільно кільцевий простір герметизувати превентором і підтримувати в ньому достатній протитиск. З того моменту, як тампонажний розчин почне виходити із колони в кільцевий простір, тиск в насосах і на цементувальній головці починає зростати і протитиск можна поступово знімати.
Як тільки верхня пробка сяде на нижню і перекриє отвір в останній, тиск в колоні різко зростає. Це служить сигналом для припинення закачування протискувальної рідини. Всі крани на цементувальній головці закривають, а свердловину залишають у стані спокою до затвердіння цементного розчину (ОЗЦ).
Розділювальні пробки виготовляють з легко розбурюваних матеріалів.
58. Класифікація ускладнень
Ускладнення – це технологічна ситуація, яка призводить до порушення нормального ходу процесу буріння свердловини. Основні причини ускладнень:
а) складні гірничо-геологічні умови буріння в окремих горизонтах (аномально високі або аномально низькі пластові тиски, наявність нестійких або розчинних порід та ін.);
б) невідповідність інформаційного забезпечення про гірничо-геологічні умови фактичним даним;
в) невідповідність технічного проекту на буріння свердловини, насамперед конструкції свердловини, гірничо-геологічним умовам буріння;
г) організаційні фактори: несвоєчасне забезпечення буровими інструментами і матеріалами, низька кваліфікація і виконавська дисципліна бурового персоналу та ін.
До ускладнень належать:
а) поглинання технологічних рідин (промивальних рідин і тампонажних розчинів);
б) флюїдопрояви (газонафтоводопрояви);
в) порушення цілісності стінок свердловини (утворення каверн, жолобів, звуження ствола);
г) прихоплення колони труб.
