- •1. Поняття про свердловину та її елементи
- •2. Класифікація свердловин
- •3. Способи буріння свердловин
- •1) Ударним:
- •2) Обертальним:
- •3) Ударно-обертальним (експериментальний).
- •4. Поняття про цикл будівництва свердловини
- •5. Складові елементи та основні параметри бурових установок
- •6. Наземні споруди і бурове обладнання
- •7. Принцип вибору бурової установки
- •8. Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •9. Лопатеві долота. Конструктивні особливості, обл. Застосування.
- •10. Шарошкові долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •11. Алмазні долота. Конструктивні особливості,обл.. Застосування
- •12. Твердосплавні долота. Область застосування. Переваги та недоліки.
- •13. Долота для з відбору керна. Керновідбірні пристрої.
- •14. Долота спец. Призначення. Констр. Особливості, обл. Застосування.
- •15. Показники роботи бурових доліт
- •16.Турбобури та їх конструктивні особливості.
- •17.Гвинтові вибійні двигуни та їх конструктивні особливості.
- •18. Електробури. Система підведення струму.
- •19. Призначення та складові елементи бурильної колони.
- •20. Умови роботи бурильної колони.
- •21. Бурильні труби. Елементи для зєднання. Перехідники.
- •22. Ведучі бурильні труби. Обважнені бурильні труби.
- •23. Поняття про режим буріння та його параметри
- •24. Вплив осьового навантаження на механічну швидкість буріння
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •25. Вплив частоти обертання долота на механічну швидкість буріння
- •Обертання на механічну швидкість проходки
- •26. Вплив витрати промивальної на механічну швидкість буріння
- •27. Принципи вибору параметрів режиму буріння
- •28. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •29. Класифікація промивальних рідин
- •Властивості промивальних рідин (густина, фільтраційні та кіркоутворюючі, абразивні).
- •31. Властивості промивальних рідин (ум. В’язкість, тиксотрпні та реологічні)
- •Обважнення промивальних рідин.Вимоги до обважнювачів.
- •33. Класифікація хімічних реагентів.
- •34. Приготування промивальних рідин
- •35. Очищення промивальних рідин
- •36. Причини викривлення свердловин.
- •37. Способи попередження довільного викривлення свердловин
- •38. Мета буріння похило-скерованих свердловин.
- •39. Види профілів похило-скерованих свердловин.
- •40. Способи первинного розкриття продуктивних горизонтів
- •41. Вплив промивальної рідини на колекторські властивості пласта
- •42. Принципи вибору технології первинного розкриття
- •43. Випробовування продуктивних горизонтів в процесі буріння.
- •44. Мета та способи кріплення свердловин
- •45. Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •46. Принципи проектування конструкцій свердловин.
- •47. Обсадні труби та їх з’єднання.
- •48. Умови роботи обсадної колони у свердловині.
- •49. Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •50. Принципи проектування конструкції обсадних колон.
- •51. Оснастка низу обсадних колон.
- •52. Мета та способи цементування свердловин.
- •53. Тампонажні матеріали.
- •54. Властивості тампонажного поршку.
- •55. Властивості тампонажного розчину.
- •56. Властивості тампонажного каменю.
- •57. Принципи розрахунку одноступінчастого цементування свердловин.
- •58. Класифікація ускладнень
- •59. Поглинання промивальних рідин. Причини поглинань.
- •60.Технологія попередження поглинань.
- •61.Способи ліквідації поглинань.
- •62. Нафтогазоводопроявлення, причини їх виникнення.
- •63.Діагностика флюїдопроявів.
- •64. Попередження флюїдопроявлень.
- •65. Способи ліквідації флюїдопроявлень.
- •66. Порушення цілісності стінок свердловини, причини виникнення ускладнень.
- •67. Способи попередження ускладнень, пов’язаних з порушенням цілісності стінок свердловини.
- •68. Прихвати колони труб, їх причини.
- •69. Способи попередження прихватів.
- •70. Ліквідація прихватів.
- •71. Види та причини аварій
- •72. Попередження аварій
- •73. Ліквідація аварій. Ловильний інструмент.
53. Тампонажні матеріали.
Тампонажними називають матеріали, які при змішуванні з водою або водними розчинами солей, утворюють суспензії, здатні в умовах свердловини з часом перетворюватися в практично непроникне тверде тіло.
Як тампонажні матеріали застосовують мінеральні в'яжучі речовини — спеціальні марки цементів (порошкоподібні продукти). У водному розчині відбувається їх гідратація, вони перетворюються у водні сполуки — гідросилікати, гідроалюмінати, гідроферити та інші, розчинність яких у воді значно менша.
Тампонажні матеріали використовують перш за все для заповнення заколонного простору св-ни та ізоляції всіх проникних порід одна від одної; попередження перетоку флюїдів з одного пласта в інший або в атмосферу по заколонному простору; для закупорювання тріщин, каверн та інших каналів. Якими може поглинатись промивальна рідина; для захисту зовн. поверхні обсадних колон від корозії пластовими водамиь(газами); для надання більшої стійкості обсадним колонам; для створення постійної або тимчасової перегородки в стволі св-ни (цементний міст) та інших цілей.
Тампонажні цементи поділяють за такими ознаками.
За речовинним складом:
портландцементи (без домішок, крім гіпсу);
портландцементи з мінеральними домішками не більше 20%;
портландцементи зі спеціальними домішками 20-80%;
цементи на основі глиноземистого клінкера;
безклінкерні цементи на основі відходів металургійної пром-ті, а також полімерні цементи.
За густиною одержаного тампонажного розчину:
легкі – 1400 кг/м3;
полегшені – 1400-1650 кг/м3;
нормальні – 1650-1950 кг/м3;
обважнені – 1950-2300 кг/м3;
важкі – 2300 кг/м3.
54. Властивості тампонажного поршку.
1) Густина. Під густиною тампонажного цементу, що містить у своєму складі частинки різної густини, розуміють середньозважену густину речовин, які входять до його складу; це маса одиниці об’єму без урахування пористості. Для замірів використовують пікнометр і волюметр Ле Шательє-Кандло. За густиною можна наближено визначити тип цементу.
2) Дисперсність або так званий ступінь подрібнення (тонкість помелу) – важлива характеристика цементного порошку. Від неї залежить величина поверхні, на якій проходить реакція гідратації. Ступінь дисперсності твердої фази має велике значення для седиментаційної стійкості цементного розчину. Визначається ситовим аналізом.
3) Питома поверхня порошку тампонажних матеріалів (сумарна поверхня одиниці маси порошку) залежить від тонкості подрібнення (гранулометричного складу), речовинного складу, способу подріб нення і способу виміру питомої поверхні. Вимірюється методом сорбції та повітропроникності. Від питомої поверхні твердої фази залежить водоутримувальна здатність, рухомість та багато інших властивостей цементного розчину.
4) Об'ємна (насипна) маса — це маса порошку, який вміщується в ємності об'ємом 1 м3. Ця величина не постійна і залежить від складу, ступеня дисперсності (тонкості помелу) і ступеня ущільнення. Визначають у насипному і ущільненому станах. Стандартний тампонажний портландцемент має насипну масу в пухкому стані 1000-1200 кг/м3, а в ущільненому — 1500-1800 кг/м3. Цементи, які містять бентоніт, трепел або інші тонкодисперсні матеріали, можуть мати значно меншу насипну масу.
