Висновки до розділу 2 розділ 3 емпіричне дослідження рівня тривожності та обману в дошкільному віці

3.1. Обґрунтування методичного інструментарію емпіричного дослідження

Для свого дослідження ми обрали такі методи:

• метод спостереження, анкета для батьків, що дозволило визначити рівень знань про дитину;

• тест «Визначення тривожності» (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен), методика «Рівень тривожності дитини» Г. Лаврентьєва, Т. Титаренко, «Карта спостереження для вихователів», що дозволило виявити рівень та особливості тривожності у дітей дошкільного віку, які відвідують дитячий садочок.

– проективні методики:

1. «Намалюй людину», що дозволило з’ясувати уявлення дитини про себе, ставлення до значимої для неї людини, сприйняття зовнішніх обставин, відношення до життя і суспільства, її тривожність, комунікабельність, агресивність тощо;

2. «Намалюй сім’ю», що дозволило визначити відношення дитини до членів сім’ї, роль яку дитина відводе кожному члену сім’ї, тобто діагностика внутрішньосімейних відносин через оцінку особливостей сприйняття і переживання дитиною відношень у сім’ї;

3. «Будинок – Дерево – Лю­дина», що дозволило здійснити характеристику ймовірного рівня пристосування залежно від тих чи інших позицій.

Визначення тривожності у дитини дошкільного віку, яка відвідує дитячий садочок, відбувалося за допомогою тесту «Визначення тривожності» (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен).

Матеріалом, із яким працювали досліджувані, були 14 рисунків розміром 8,5x11 см. Кожен рисунок представляє собою певну типову для життя дитини ситуацію. Кожен рисунок виконаний у двох варіантах: для дівчаток (на рисунку зображена дівчинка) і для хлопчика (на рисунку зображений хлопчик). Обличчя дитини на рисунку не прорисовано, є лише контур голови. Кожен рисунок має два додаткових рисунка дитячої голови, за розмірами точно відповідні контуру обличчя на рисунку. На одному з додаткових рисунків зображено обличчя дитини, яка посміхається, на іншому – сумне.

Рисунки показують дитині в суворо визначеному порядку один за одним. Бесіда відбувається в окремій кімнаті. Дитині показують рисунок, психолог дає інструкцію. Відповіді дитини заносяться до протоколу. Потім відбувається кількісний та якісний аналіз даних кожного протоколу.

Кількісний аналіз – визначення індексу тривожності дитини (ІТ):

ІТ =	Кількість емоційних негативних виборівв	х 100%
	14

Залежно від рівня індексу тривожності діти діляться на 3 групи:

а) високий рівень тривожності (ІТ вище 50 %);

б) середній рівень тривожності (ІТ від 20 до 50 %);

в) низький рівень тривожності (ІТ від 0 до 20 %).

Якісний аналіз даних дозволяє визначити особливості емоційного досвіду дитини в різних ситуаціях. Аналіз виборів дитини в різних ситуаціях дозволяє сформулювати припущення про конкретні джерела її тривоги.

Методику «Рівень тривожності дитини» (Г. Лаврентьєва, Т. Титаренко), ми використали для визначення рівня тривожності у дітей дошкільного віку, які відвідують дитячий садочок на основі зіставлення результатів спостереження, отриманих від батьків дитини і вихователя дитячого садочку.

Методика являє собою 20 висловлювань, що стосуються різних сторін життя дитини. Кожна позитивна відповідь на висловлювання оцінюється в 1 бал. Загальний бал тривожності підраховується за ключем: висока тривожність – 15-30 балів; середня – 7-14 балів; низька – 1-6 балів.

Обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми „ IBM SPSS 21.0 for Windows”. Для зіставлення отриманих даних за середнім значенням досліджуваної ознаки використано t-критерій Стьюдента, для оцінки відмінностей між процентними долями вибірок – критерій кутового перетворення Фішера.

Використання взаємопов’язаних методів, адекватних меті й завданням дослідження, дало змогу найбільш повно й усебічно розкрити й вивчити предмет дослідження.