Моніторинг підприємницького середовища в сільській місцевості Житомирської області

З метою виявлення громадської думки щодо основних проблем, переваг та бачення мешканцями сільських територіальних громад пріоритетів розвитку своїх населених пунктів було проведено соціологічне опитування населення. Воно здійснювалося одноразово, всього було опитано 10595жителів 601 сільських та селищних рад, що мають у підпорядкуванні сільські населені пункти (в середньому по 18 мешканців з кожної сільської, селищної ради, або по 7 осіб з кожного сільського населеного пункту). Похибка вибірки не перевищує 4%. Параметри вибіркової сукупності у цілому віддзеркалюють статевовікову структуру генеральної сукупності та відповідають вимогам репрезентативності. За віковою структурою переважають мешканці віком 35-55років (60,1%), молодь до 35 років становить 22,1%, особи віком старше 55 років - 17,8%. Серед селян, що взяли участь у соціологічному дослідженні, найбільше молоді у Попільнянському районі (26,9%), осіб віком від 35 до 55 років – у Брусилівському районі (65,0%), похилого віку – у Малинському районі (20,7%).

Серед учасників анкетного опитування 64,4% жінок та 35,6% чоловіків. За районами області рівень участі респондентів за статевою ознакою розподілений досить неоднорідно і варіює від 31,2%чоловіків у загальній кількості опитаних у Брусилівському районі до 41,5% – у Народицькому районі. Відповідно у Народицькому районі серед усіх учасників анкетування 58,5% жінки та 68,8% їх – у Брусилівському районі. У розподілі за статтю серед опитаних сільських мешканців чоловіки перевищують середньо-обласний показник (35,6%) у 10-ти районах.

Зокрема, у Народицькому районі частка опитаних чоловіків становила 41,5%, Бердичівському – 41,4%, Черняхівському – 39,5%,Червоноармійському – 39,1%, Андрушівському – 38,2%, Коростишівському – 37,4%,Попільнянському – 36,9%, Баранівському – 36,1%, Чуднівському – 35,8%,Лугинському – 35,7%. Водночас, у 13-ти районах у віковому складі учасників опитування частка жінок перевищує їх частку серед опитаних у середньому по області. За освітнім рівнем переважають респонденти з середньою спеціальною освітою – 41,6% жителів, охоплених анкетуванням, 25,9% – мають середню освіту,22,3% – здобули вищу, 9,0% – незакінчену вищу та 1,2% – отримали лише початкову освіту. Найбільше осіб, що мають вищу освіту серед опитуваних, віком до 35років (27,5%), а тих, що мають початкову – віком понад 55 років (3,5%). За рівнем освіти найменше респондентів з вищою освітою у Малинському районі(17,3%), найбільше – в Овруцькому районі (30,7%). Незакінчену вищу освіту має найбільша частка опитаних селян у Народицькому районі (12,4%), найменша їх частка зафіксована в Бердичівському районі (6,7%). Середню спеціальну освіту здобули 47,4% учасників анкетування в Ружинському районі, проте в Овруцькому районі їх частка найменша серед районів області – 36,7% і вона нижча, ніж у середньому по області, на 4,9 відсоткового пункту. Серед районів області найбільше респондентів з середньою освітою у Лугинському районі – 33,7%,найменше – у Нов.-Волинському районі – 20,4%. Поряд з цим, у Брусилівському районі 0,3% опитаних сільських мешканців мають початкову освіту, а в Радомишльському районі їх частка склала 2,1%. Як правило, це селяни у віці понад 55 років.

За соціальним статусом 31,3% сільських жителів працюють у соціальній сфері, 15,6% – пенсіонери, 12,1% – державні службовці,10,2% є безробітними, 9,3% – працюють у сільськогосподарських підприємствах,8,4% – працевлаштувалися за межами своєї територіальної громади, 8,2% – зайняті в особистому селянському господарстві, 3,4% – працюють у лісовому господарстві та 1,5% – навчаються у навчальних закладах усіх рівнів акредитації.

Рейтинг районів за соціальним статусом опитаних селян коливається в залежності від кількості роботодавців на селі та сфери їх економічної діяльності. Так, найбільша питома вага респондентів, що здійснюють трудову діяльність в сільському господарстві, зафіксована в Малинському районі(13,5%), найменша – в Коростишівському районі (6,7%). Частка осіб, що працюють в особистому селянському господарстві, варіює від 2,1% у Народицькому районі до11,6% у Любарському районі. Відмічено, що найменше мешканців, зайнятих у лісовому господарстві, у Баранівському районі – 1,2%, найбільше зайнятих у цій сфері діяльності у Народицькому районі – 7,8% респондентів цього району. В соціальній сфері Нов.-Волинського району працює найменша частка опитаних сільських жителів – 11,7%, а найбільша (39,7%) – зосереджена у Червоноармійському районі. Рейтинг районів щодо працюючих за межами своєї територіальної громади коливався від 6,5% у Чуднівському районі до 12,6% в Овруцькому районі. Не працюючих пенсіонерів охоплено анкетуванням від 10,4% у Баранівському районі до 20,3% у Лугинському районі. Слід звернути увагу, що участь в опитуванні безробітних за районами суттєво відрізняється.

Зокрема,у Ємільчинському районі рівень безробітних респондентів склав лише 4,6%, тоді як у Радомишльському районі – 15,8%, що суттєво відрізняється від опитаних за цим соціальним статусом у середньому по області (10,2%). Рейтинг районів за часткою опитаних учнів та студентів варіює від 0,8% у Червоноармійському районі до 3,8% у Брусилівському районі. Поряд з цим, розподіл районів за часткою зайнятих іншими видами економічної діяльності засвідчує, що 3,4% респондентів Червоноармійського району працюють в державних установах та органах місцевого самоврядування. Водночас їх частка у Нов.-Волинському районі становила 32,4%,що значно (на 20,3 в.п.) перевищує середньо обласний показник.

Додаток 1.