Дані спостережень та аналіз рівнів забруднення поверхневих вод

Моніторинг поверхневих вод суші Держуправлінням екоресурсів в Житомирській області в 2005 році, проводився у 18 пунктах по 23 створах на 11 річках – р. Тетерів, р. Случ, р. Ірша, р. Гнилоп’ять, р.Уж, р.Норинь, р.Гуйва, р.Уборть, р.Роставиця, р.Кам’янка, та р.Ірпінь.

Протягом 2005 року відібрано та проаналізовано 94 проби поверхневих вод, в яких було виконано 2820 визначень, тобто “Програма моніторингу поверхневих вод суші в Житомирській області “ виконана на 100 %.

За результатами аналізів виявлено 487 перевищень ГДК – в основному за такими показниками, як ХСК, БСК5, сольовий амоній, загальне залізо, фосфати, нітрити.

Крім того, в області проводився моніторинг поверхневих вод Житомирським обласним центром по гідрометеорології в 12-и створах (постах) на річках: Тетерів – 4 пости, Случ – 3 пости, Уж та Гнилоп’ять - по 2 пости та Уборть – 1 пост. Всього відібрано 69 проб на вміст 16 інгредієнтів При облгідрометеоцентрі лабораторія відсутня, тому проби відбираються та доставляються до Центральної геофізичної обсерваторії м.Києва (ЦГО)., про що за результатами аналізів надається відповідна інформація.

Як і в 2004 роком найбільш забрудненою є р.Гнилоп'ять, , на якість води якої впливають скиди недостатньо очищених стічних вод очисними спорудами Бердичівського ВУВКГ і ЗАТ “КЕС” м. Бердичів. Погіршення якості води в окремі періоди року спостерігались на річках Случ і Уборть. Стан річки Тетерів у 2005 році дещо покращився внаслідок проведення налагоджувальних робіт по оптимізації процесу очищення стічних вод на очисних спорудах каналізації Житомирського ВУВКГ.

За звітний період було обстежено від витоку до гирла 6 основних річок області: Тетерів, Случ, Уж, Норинь, Ірша, Гнилоп’ять, а також гирло річки Гуйва, три річки в прикордонних з Київською областю створах : р. Кам’янка, р.Ірпінь та р.Роставиця (басейн р.Рось), і р. Уборть яка є транскордонною між Україною та республікою Білорусь .

Під час інспекційних перевірок діяльності об"єктів-забруднювачів було перевірено також 30 малих річок (Добринка, Глибочок, Бистріївка, Пустоха, Лісна, Лемня, Настя, Церем, Іршиця, Кам’янка, Чорна Руда, Мика, Тетерівка, Лозниця, Смолка, Хомора, Повчанка, Крошенка, Ужиця, Кропивнянка, Руда, П’яток, Постол, Мурованка, Конявка, Кремна, Унава, Білка, Рихта, Очеретян-ка), 27 кар’єрів, 61 ставок, 9 меліоративних каналів, 6 струмків, 2 свердловини, 3 болота, 1 канава, 2 водосховища, 12 криниць.

Земельні ресурси та ґрунти

Сільське господарство.

Станом на 31.12.2005 р. Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 1558,6 тис га, ріллі – 1071,0 тис га.

Сільськогосподарське освоєння та розораність території області загалом менші ніж в середньому по Україні.

За даними бонітування ґрунтів по їх якості, середній бал бонітету с. г. угідь Житомирської області складає 26 ( по Україні – 41). За цим показником область займає останнє (25) місце в державі.

В Поліській частині області середній бонітет ґрунтів 16 балів - значно нижчий ніж в південній (Лісостеповій частині).

В цілому по області землі дуже високої якості (2-3 клас) майже відсутні. Якісні землі (4 класу) поширені на 51,1 тис га. Землі середньої якості (5-6 клас) складають 525 тис га. На 341 тис га поширені землі низької якості.

За даними агрохімічного обстеження, вміст гумусу в ґрунтах області знаходиться на низькому рівні.

Середньо обласний показник вмісту гумусу в ґрунтах - 1,92%.

Площа ґрунтів з низьким вмістом гумусу становить 714,4 тис га.

В Коростенському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах дуже низький та низький вмістом гумусу має більшість угідь (90,3 - 92,6%).

В останні роки спостерігається процес зниження вмісту в ґрунті елементів живлення.

Сільськогосподарське виробництво, особливо на Поліссі, базується на спрощених технологіях та використанні дешевої ручної праці.

Недостатній обробіток ґрунту, при традиційних технологіях обробітку з мінімальними обсягами внесення органічних та мінеральних добрив, застосуванні стимуляторів росту рослин призводить до виснаження земель.

Вирощування традиційних але високо затратних культур (льон, картопля, хміль) значно скорочене, проте необхідно відмітити позитивні тенденції: у 2004 р. площа хмільників збільшилась на 0,2 тис га; почало відроджуватись вирощування льону. зменшує врожайність та збільшує загальне антропогенне навантаження на агро та природні екосистеми.

Промисловість.

Земель промисловості в області нараховується 19,6 тис га.,

Під відкритими кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами – 8,9 тис га, з них: майже18 з них с. г. угідь – 3,2 тис га. Земель

• під торфорозробками, які експлуатуються – 0,7 тис га;

• під відкритими розробками, шахтами та кар’єрами, які експлуатуються – 4,9 тис га;

• вже відпрацьованих земель – 0,1 тис га.

Енергетика.

Підприємствам з виробництва та розподілу електроенергії належить 0,3 тис га земель. В області знаходяться тільки гідроелектростанції, які підприємства з виробництва електроенергії тільки на гідроелектростанціях земель.

Вплив підприємств з виробництва та розподілу електроенергії на земельні ресурси може мати об’єктовий та місцевий характер.

Транспорт.

Із земель транспорту с. г. угіддя складають 2,3 тис га. Із земель транспорту с. г. угіддя складають 2,3 тис га.

Підприємствам та організаціям транспорту належить 30,3 тис га, в т. ч.:

• до земель залізничного транспорту – 11,5 тис га;

• автомобільного – 18,1 тис га;

• трубопровідного – 0,4 тис га,

• повітряного – 0,1 тис га,

• інші землі транспорту – 0,1 тис. га.

Оборонна діяльність

Частинам, підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам оборони належить 31,8 тис га.

У 2005 р. продовжувалось реформування військових частин і передача земель оборонного призначення у комунальну власність. роорганам них ділянок під колишніми віськовими об’єктами.

Аварійних випадків, що призвели до забруднення земельних ресурсів від оборонної діяльності не зафіксовано.