64.Міжурядові міжнародні організації. Оон: структура, принципи і характер діяльності.

Міжнародні міжурядові організації часто називають міжнародними організаціями, хоча останніми можуть називатися також і міжнародні неурядові організації (INGOs), такі як міжнародні неприбуткові організації, чи мультинаціональні корпорації. Міжнародні міжурядові організації є важливим суб'єктом в публічному міжнародному праві, починають діяти після підписання певного взаємного договору, ратифікованого державами-учасниками. Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IGOs)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації — об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів. Уряди діють від імені своєї держави і представляють її інтереси, дотримуючись поваги її суверенітету. Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу. Головні органи ООН: Генеральна Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Секретаріат (генеральний секретар обирається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років), Міжнародний Суд, Економічна і соціальна рада; Рада з Опіки; штаб-квартира розташована у Нью-Йорку. Члени-засновники — 51 держава (в т. ч. Україна). Станом на 1998 рік ООН нараховувала 185 держав-членів. З 14 липня 2011 року має 193 держави-члени^[1]. Західна Сахара та інші маленькі держави не приєднались до ООН через їх невизнання. Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська. Структурна Організації Об'єднаних Націй складається з п'яти основних органів (раніше шести — Зала Ради ООН призупинила свою діяльність у 1994 році): Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки ООН, Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР) ООН, Секретаріату ООН і Міжнародного Суду юстиції ООН. Статутом ООН визначено такі цілі організації: — підтримувати міжнародний мир та безпеку; —    розвивати дружні відносини між націями на основі пова­жання принципу рівноправ'я і самовизначення народів; —    здійснювати співробітництво для розв'язання міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру та для заохочення й розвитку поваги до прав людини й основних свобод; — організовувати і погоджувати дії націй для досягнення цих спільних цілей.

Діяльність організації ґрунтується на таких принципах: — суверенна рівність усіх держав-членів; — вирішення країнами-членами своїх міжнародних спірних питань мирними засобами і так, щоб не загрожувати миру, безпеці та справедливості; — утримання будь-якої держави від загрози силою або засто­сування сили проти інших держав; — надання державами-членами допомоги ООН в усіх її діях, які здійснюються відповідно до Статуту, й утримання від допо­моги будь-якій країні, проти якої ООН вживає заходів превентив­ного або примусового характеру; — забезпечення дотримання країнами, які не є членами ООН, тих самих принципів, оскільки це необхідно для підтримання міжнародного миру і безпеки; — невтручання у справи, які стосуються внутрішньої компе­тенції будь-якої держави.

65.Неурядові міжнародні організації.

Неурядо́ва організа́ція (НУО) — громадські об’єднання індивідів або груп за певними інтересами, які беруть участь у громадській діяльності. Неурядові організації в Україні називаються - громадськими та існують у найрізноманітніших формах: Спілки, Ліги, Благодійні організації та Фонди, Фундації, об'єднання тощо. Міжнародні неурядові організації поширюють свою діяльність за межі державних кордонів. Найвідоміші правозахисні НУО: Amnesty International (Міжнародна амністія), Human Rights Watch (Нагляд за правами людини), International Commission of Jurist (Міжнародна комісія юристів) і Minority Rights Group (Група захисту прав меншин). Поширені також об'єднання неурядових організацій (асоціації, спілки тощо). Українські громадські (неурядові) організації існують з 1992 року, відколи Верховна Рада України прийняла Закон України "Про об'єднання громадян". Серед них можна (за деякими виключеннями) виділити декілька категорій організацій:

• 1. Неформальні - ті що самостійно вишукують фінансування, незалежні від держави, інституціонально сталі

• 2. Формальні - ті що працюють за державні кошти, обслуговують інтереси своїх членів, але контролюються державою

• 3. Приватні - ті що існують за рахунок лише одного джерела доходів (як правило фізичної особи - засновника або групи осіб тощо

• 4. Зареєстровані, але недіючі - ті, що з різних причин залишились без фінансування й не діють, але існують як субєкти права