- •1.Сутність, структура, види та характерні риси політики.
- •2. Предмет, структура та функції політології.
- •1. Політичні відносини та політична діяльність (відображають стійкий характер взаємодії суспільних груп між собою та з інститутами влади).
- •3. Місце політології в системі суспільних наук. Закономірності та категорії політології.
- •4. Методи вивчення політичних процесів і явищ.
- •5. Політичні вчення Стародавнього Світу.
- •6. Розвиток політичної думки в епоху Середньовіччя.
- •7. Політичні вчення Нового часу.
- •8. Політичні погляди представників утопічного соціалізму.
- •9. Політичні ідеї Київської Русі.
- •10.Політичні погляди в Україні в XVI-XVIII ст.
- •11. Розвиток політичної думки в Україні в XIX ст.
- •12. Політична думка України XX – початку ххІст.
- •13. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •14. Лібералізм і неолібералізм.
- •15. Політичний екстремізм та його різновиди
- •16. Клерикалізм і радикалізм
- •17. Ліві та лівоцентристські течії (соціалізм, комунізм, соціал-демократія).
- •18. Політична влада: сутність, теорії, форми прояву та ресурси
- •19. Сутність та концепції політичної влади
- •20. Типологія влади
- •21. Поняття політичної системи
- •22.Типи політичних систем
- •23.Політична система однієї із зарубіжних країн (за вибором студента).
- •24.Політична система сучасної України.
- •25.Сутність держави та її функції.
- •26.Концепції походження держави.
- •27.Форми державного правління.
- •28.Форми державного устрою.
- •29.Політичний режим та його різновиди.
- •31.Громадянське суспільство: сутність, його співвідношення та взаємодія з державою.
- •32.Принципи виборчого права.
- •33.Сутність мажоритарної виборчої системи.
- •34.Пропорційна та змішана система виборів.
- •35.Референдум та плебісцит.
- •36.Загальні положення, порядок призначення та проведення Всеукраїнського референдуму.
- •37.Політичні партії: поняття, історичні форми, ознаки та функції.
- •38.Типологія політичних партій.
- •39.Партійні системи та їх типологія.
- •40.Партійна система України.
- •41.Сутність, типи та роль громадських об”єднань в політичному житті суспільства.
- •42.Масові демократичні рухи сучасності: соціальний склад, ознаки, типологія та функції.
- •43.Громадські організації і органи та їх роль в житті суспільства.
- •44.Сутність політичного лідерства, теорії його походження та функції.
- •47. Механізми формування політичного лідерства.
- •48. Зміст та функції політичної культури.
- •49.Політична свідомість: сутність та структура.
- •50.Сутність політичної ідеології та її функції.
- •51.Демократія: поняття, еволюція та форми прояву.
- •53.Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні.
- •54. Політичний плюралізм і гласність як принципи демократії.
- •55. Проблеми прав і свобод людини в сучасному світі.
- •56.Зміст і структура національних відносин, їх місце і роль в політичному житті суспільства
- •57. Національні відносини як об”єкт політики.
- •58.Національні проблеми сучасного розвитку України.
- •59.Міжнародні відносини: суть, класифікація, закономірності розвитку.
- •60.Зміст та типологія зовнішньої політики держави.
- •61.Принципи сучасної міжнародної політики.
- •62.Зовнішня політика сучасної України.
- •64.Міжурядові міжнародні організації. Оон: структура, принципи і характер діяльності.
- •66.Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
38.Типологія політичних партій.
Проблема типології політичних партій, яких у світі налічується більше ніж 800, є актуальною для України, адже у ній Мін'юстом України зареєстровано 138 партій станом на початок 2007 року, серед яких важко визначитись пересічному виборцю.
У більшості підручників на теренах України за основу типологізації партій обрано трикомпонентний підхід — виокремлено:
А) кадрові партії (партії нотаблів - люди, чиє становище в суспільстві забезпечується досягненнями, авторитетом у політичному житті), у яких домінують партійні функціонери;
Б) партії масові, що складаються з достатньої кількості рядових членів партії, які можна вважати продуктом загального виборчого права;
В) "партії виборців", виведені як ідеальний тип політологами США Венєром, Пал амба ра та іншими на основі того, що партія утворюється лише для виконання головного поточного завдання — перемоги у виборах, об'єднуючи навколо популярних гасел достатню кількість населення. Судячи з попередніх політичних подій, такі партії утворились в Україні восени 2007 року на дострокових парламентських виборах — "партія Л. Кучми", "блок Людмили Супрун" та інші.
39.Партійні системи та їх типологія.
Партійна система — це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно пов'язані між собою та з державою і які беруть участь у здійсненні державної влади. Під терміном «партійна система» розуміють: — право партій на формування власної системи правління; — сукупність політичних сил, представлених у парламенті, або таких, що прагнуть до представництва в ньому; — сукупність відносин між легально діючими політичними партіями, що виявляються у суспільній боротьбі або суперництві за владу в суспільстві; — сукупність політичних партій, що існують у країні незалежно від форм діяльності та ступеня інституціоналізації, згідно з чинним законодавством. Найбільш поширена типологія партійних систем ґрунтується на кількісному критерії — кількості партій, які реально борються за владу або здійснюють вплив на неї. Відповідно вирізняють: однопартійну, двопартійну та багатопартійну системи.
40.Партійна система України.
Сучасні українські політичні партії утворилися раніше, ніж склалися соціальні групи населення, інтереси яких ці партії повинні відбивати. Тому партії не змогли знайти чітких соціальних адрес і виконувати функції посередника у взаєминах між особою та державою.
Не дивлячись на чисельність та широту політичного спектру, партії України не стали центрами, де акумулюється потенціал суспільства, не стали справжнім елементом системи влади. Жодна з них не має достатнього впливу у загальнонаціональному вимірі. Перехід тоталітарної однопартійності до цивілізованої багатопартійності в Україні відбувається через "дрібнопартійність ".
Серйозною перешкодою на шляху до багатопартійності є відсутність в суспільстві консенсусу з приводу базових цінностей, ідеалів і цілей суспільного розвитку. Нормальне функціонування багатопартійності можливе лише на базі визнання і підтримки таких цінностей основними силами суспільства.
