- •1.Сутність, структура, види та характерні риси політики.
- •2. Предмет, структура та функції політології.
- •1. Політичні відносини та політична діяльність (відображають стійкий характер взаємодії суспільних груп між собою та з інститутами влади).
- •3. Місце політології в системі суспільних наук. Закономірності та категорії політології.
- •4. Методи вивчення політичних процесів і явищ.
- •5. Політичні вчення Стародавнього Світу.
- •6. Розвиток політичної думки в епоху Середньовіччя.
- •7. Політичні вчення Нового часу.
- •8. Політичні погляди представників утопічного соціалізму.
- •9. Політичні ідеї Київської Русі.
- •10.Політичні погляди в Україні в XVI-XVIII ст.
- •11. Розвиток політичної думки в Україні в XIX ст.
- •12. Політична думка України XX – початку ххІст.
- •13. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •14. Лібералізм і неолібералізм.
- •15. Політичний екстремізм та його різновиди
- •16. Клерикалізм і радикалізм
- •17. Ліві та лівоцентристські течії (соціалізм, комунізм, соціал-демократія).
- •18. Політична влада: сутність, теорії, форми прояву та ресурси
- •19. Сутність та концепції політичної влади
- •20. Типологія влади
- •21. Поняття політичної системи
- •22.Типи політичних систем
- •23.Політична система однієї із зарубіжних країн (за вибором студента).
- •24.Політична система сучасної України.
- •25.Сутність держави та її функції.
- •26.Концепції походження держави.
- •27.Форми державного правління.
- •28.Форми державного устрою.
- •29.Політичний режим та його різновиди.
- •31.Громадянське суспільство: сутність, його співвідношення та взаємодія з державою.
- •32.Принципи виборчого права.
- •33.Сутність мажоритарної виборчої системи.
- •34.Пропорційна та змішана система виборів.
- •35.Референдум та плебісцит.
- •36.Загальні положення, порядок призначення та проведення Всеукраїнського референдуму.
- •37.Політичні партії: поняття, історичні форми, ознаки та функції.
- •38.Типологія політичних партій.
- •39.Партійні системи та їх типологія.
- •40.Партійна система України.
- •41.Сутність, типи та роль громадських об”єднань в політичному житті суспільства.
- •42.Масові демократичні рухи сучасності: соціальний склад, ознаки, типологія та функції.
- •43.Громадські організації і органи та їх роль в житті суспільства.
- •44.Сутність політичного лідерства, теорії його походження та функції.
- •47. Механізми формування політичного лідерства.
- •48. Зміст та функції політичної культури.
- •49.Політична свідомість: сутність та структура.
- •50.Сутність політичної ідеології та її функції.
- •51.Демократія: поняття, еволюція та форми прояву.
- •53.Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні.
- •54. Політичний плюралізм і гласність як принципи демократії.
- •55. Проблеми прав і свобод людини в сучасному світі.
- •56.Зміст і структура національних відносин, їх місце і роль в політичному житті суспільства
- •57. Національні відносини як об”єкт політики.
- •58.Національні проблеми сучасного розвитку України.
- •59.Міжнародні відносини: суть, класифікація, закономірності розвитку.
- •60.Зміст та типологія зовнішньої політики держави.
- •61.Принципи сучасної міжнародної політики.
- •62.Зовнішня політика сучасної України.
- •64.Міжурядові міжнародні організації. Оон: структура, принципи і характер діяльності.
- •66.Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
36.Загальні положення, порядок призначення та проведення Всеукраїнського референдуму.
Всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України (далі - громадяни) рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом.
Загальні засади всеукраїнського референдуму
Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією та законами України вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими.
Основні принципи проведення всеукраїнського референдуму
Всеукраїнський референдум проводиться на основі таких загальних принципів:
1) загального права голосу;
2) рівності;
3) законності;
4) прямого волевиявлення;
5) вільної участі у всеукраїнському референдумі;
6) таємності голосування;
7) особистої участі у голосуванні;
8) однократності голосування.
37.Політичні партії: поняття, історичні форми, ознаки та функції.
Слово партія має латинське походження (part - означає частина). Політична партія - це організація, діюча в сфері політичного життя суспільства, що об 'єднує людей за спільністю їх інтересів і переконань для реалізації своєї політичної мети. Нормативна вимога існування будь-якої політичної партії - участь у політичній боротьбі при кардинальному завданні завоювати мандат на владу, щоб реалізувати свою політику. Боротьба за володіння політичною владою - це нормальна умова функціонування політичної партії.
Перші політичні партії виникли в Давній Греції. Створювалися політичні партії для визначення сили в суспільстві, виражали думки та інтереси тієї або іншої частини населення. За складом політичні партії - порівняно нечисленні та вузькі угруповування, які не відрізнялися тривалістю, стійкістю та організаційною оформленістю. Так, в Афінах йшла боротьба між партією знаті та партією народу. В Давньому Римі в періоди кризи республіки (кінець ІІ-І ст. до н. е.) суперничали між собою партія по-пулярів, які відображали інтереси плебсу, і партія оптиматів, що представляла патриціанство та заможні плебейські сім' ї.
Розвитку політичних партій сприяло зростання у другій половині XIX ст. робітничого руху. Саме робітничий рух створював умови розвитку організаційних форм політичних партій, сформувавши тип політичної партії з масовим членством, з розгалуженою мережею місцевих організацій, періодичними з' їздами, чітким статутом і фіксованими розмірами членських внесків. Певні риси політичних партій запозичені багатьма буржуазними партіями Європи.
Політичні партії в своїй багатогранній діяльності виконують значну кількість функцій, через визначення яких і вдається зрозуміти місце та роль політичних партій в сучасному політичному житті. Загалом їх можна умовно розділити на три великі групи - соціальні, державно-публічні та організаційні функції.
Соціальні функції визначають, що політичні партії значною мірою пов'язані з соціальною структурою суспільства, прагнуть до завоювання голосів виборців, котрі дозволяють їм ввійти до складу парламенту і взяти участь в формуванні уряду. Державно-публічні функції пов'язані з місцем партії у парламентсько-урядових взаєминах. Організаційні функції партія реалізує в ході своєї діяльності, як різновид соціально-політичної організації, що дозволяє їй приймати, виключати членів партії, кооптувати нових членів у центральні органи, проводити з'їзди, конференції.
3 основні ознаки політичних партій
Перше, політична партія - це суспільне об'єднання, головною метою участі якого в політичному процесі є здобуття і здійснення (чи участь у здійсненні) державної влади в рамках конституції і діючого законодавства. Це головна кваліфікаційна ознака політичної партії, що виражає саму S сутність і відрізняє від всіх інших видів суспільних об'єднань неполітичного характеру (різного роду союзів, асоціацій, клубів, фондів і т.д.).
Друге, політична партія — це організація, що об'єднує індивідів на основі спільності політичних поглядів, що знаходять своє втілення в програмі, яка намічає основні напрямки політики держави та добровільності об'єднання у організаційну структуру.
Третє, політична партія—це об'єднання, що діє на постійній основі та має формалізовану організаційну структуру. Вона визначається законодавством більшості країн і відрізняє політичні партії від політичних рухів, тимчасових і вузьких по своєму складу об'єднань, що також можуть брати участь у політичному житті.