- •1.Сутність, структура, види та характерні риси політики.
- •2. Предмет, структура та функції політології.
- •1. Політичні відносини та політична діяльність (відображають стійкий характер взаємодії суспільних груп між собою та з інститутами влади).
- •3. Місце політології в системі суспільних наук. Закономірності та категорії політології.
- •4. Методи вивчення політичних процесів і явищ.
- •5. Політичні вчення Стародавнього Світу.
- •6. Розвиток політичної думки в епоху Середньовіччя.
- •7. Політичні вчення Нового часу.
- •8. Політичні погляди представників утопічного соціалізму.
- •9. Політичні ідеї Київської Русі.
- •10.Політичні погляди в Україні в XVI-XVIII ст.
- •11. Розвиток політичної думки в Україні в XIX ст.
- •12. Політична думка України XX – початку ххІст.
- •13. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •14. Лібералізм і неолібералізм.
- •15. Політичний екстремізм та його різновиди
- •16. Клерикалізм і радикалізм
- •17. Ліві та лівоцентристські течії (соціалізм, комунізм, соціал-демократія).
- •18. Політична влада: сутність, теорії, форми прояву та ресурси
- •19. Сутність та концепції політичної влади
- •20. Типологія влади
- •21. Поняття політичної системи
- •22.Типи політичних систем
- •23.Політична система однієї із зарубіжних країн (за вибором студента).
- •24.Політична система сучасної України.
- •25.Сутність держави та її функції.
- •26.Концепції походження держави.
- •27.Форми державного правління.
- •28.Форми державного устрою.
- •29.Політичний режим та його різновиди.
- •31.Громадянське суспільство: сутність, його співвідношення та взаємодія з державою.
- •32.Принципи виборчого права.
- •33.Сутність мажоритарної виборчої системи.
- •34.Пропорційна та змішана система виборів.
- •35.Референдум та плебісцит.
- •36.Загальні положення, порядок призначення та проведення Всеукраїнського референдуму.
- •37.Політичні партії: поняття, історичні форми, ознаки та функції.
- •38.Типологія політичних партій.
- •39.Партійні системи та їх типологія.
- •40.Партійна система України.
- •41.Сутність, типи та роль громадських об”єднань в політичному житті суспільства.
- •42.Масові демократичні рухи сучасності: соціальний склад, ознаки, типологія та функції.
- •43.Громадські організації і органи та їх роль в житті суспільства.
- •44.Сутність політичного лідерства, теорії його походження та функції.
- •47. Механізми формування політичного лідерства.
- •48. Зміст та функції політичної культури.
- •49.Політична свідомість: сутність та структура.
- •50.Сутність політичної ідеології та її функції.
- •51.Демократія: поняття, еволюція та форми прояву.
- •53.Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні.
- •54. Політичний плюралізм і гласність як принципи демократії.
- •55. Проблеми прав і свобод людини в сучасному світі.
- •56.Зміст і структура національних відносин, їх місце і роль в політичному житті суспільства
- •57. Національні відносини як об”єкт політики.
- •58.Національні проблеми сучасного розвитку України.
- •59.Міжнародні відносини: суть, класифікація, закономірності розвитку.
- •60.Зміст та типологія зовнішньої політики держави.
- •61.Принципи сучасної міжнародної політики.
- •62.Зовнішня політика сучасної України.
- •64.Міжурядові міжнародні організації. Оон: структура, принципи і характер діяльності.
- •66.Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
26.Концепції походження держави.
У сучасній юридичній науці е досить широке коло теорій, які пояснюють походження держави і права. Основні з них такі:
1. Теологічна (Фома Аквінський, Лебюфф), яка базується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Ця теорія обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви над державою. Раціональним зерном можна вважати ідею про утворення порядку як загального блага у державі.
2. Патріархальна (Арістотель, Р. Філмер, М. Михайловський), згідно з якою держава походить із патріархальної сім'ї як наслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава).
3. Договірна (природно-правова) (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищев, І. Кант), яка ґрунтується на ідеї виникнення держави у результаті угоди (договору) як акту розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз трактується як природна вимога збереження людського роду та забезпечення справедливості, свободи й порядку. Об'єднавшись, люди або передають правителю частину своїх невід'ємних (природних) прав з тим, щоб потім отримати їх із його рук (перший варіант), або домовляються про збереження своїх природних прав (другий варіант). Отже, у будь-якому випадку передбачається забезпечення прав і свобод людини в межах держави.
4. Органічна (Г. Спенсер, К. Вормс) — теорія, що ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом, тому держава — це соціальний організм, який складається з окремих людей, як і живий організм складається з окремих клітин. Згідно з цією теорією, держава базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як проста політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави у результаті її старіння. Спеціалізація передбачає, що становлення держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює певну, лише їй притаманну, функцію. У результаті складається система органів держави.
5. Теорія насильства (Є. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Ка-утський) пояснює виникнення держави як результат війн, примусового підкорення одними людьми інших. Насильство лежить в основі і виникнення приватної власності, і поділу суспільства на класи, а державна влада базується на фізичній силі.
Лише теорією насильства не можна пояснювати походження держави, хоча історичний досвід показує, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом тривалого часу (Золота Орда), що елементи насильства супроводжують утворення будь-якої держави (римської, давньогерманської, Київської Русі, США та ін.).
6. Економічна (класова, матеріалістична) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) пов'язує виникнення держави з наявністю економічних причин (насамперед, приватної власності), які привели до розпаду первісного суспільства на класи з протилежними та антагоністичними інтересами. Тому, на відміну від теорії насильства, цією теорією обґрунтовується положення, що держава — не сила, що нав'язується ззовні, а результат внутрішнього розвитку суспільства.
7. Патримоніальна теорія (Р. Галлер) стверджує, що держава є похідною від права власника на землю (патримоніум). З права володіння на землю влада автоматично поширюється і на людей, які проживають на ній.
8. Психологічна теорія (Цицерон, Л. Петражицький, Б. Фромм). За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці притаманна потреба покори, усвідомлення залежності від видатної особи, пошуку авторитета, вказівками якого можна було б керуватися у повсякденному житті, бажання підкоряти й підкорятися. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Для обґрунтування своєї ідеї прибічники цієї теорії посилаються на історичні приклади залежності людської свідомості від авторитету вождів, релігійних і політичних діячів, царів, королів та інших лідерів.
9. Гідравлічна (іригаційна) (К. Вітфогель) — теорія, в основі якої лежить думка, що держава виникає з необхідності організовувати великі маси людей для будівництва іригаційних споруд. У Стародавньому Єгипті, де на берегах Нілу люди поступово стали переходити до осілого життя, необхідно було будувати канали та гідравлічні споруди для ведення землеробства. Іригаційні роботи потребували спеціальної організації та навичок. їх виконували люди, здатні керувати іригаційним будівництвом. Ці організатори з часом стали першими державними службовцями.
10. Теорія інцесту (К. Леві-Строс) вважає заборону інцесту (кровозмішення) вихідним соціальним фактором у виділенні людини зі світу природи, структуризації суспільства і виникненні держави. На етапі розвитку родової общини люди стали помічати, що від кровозмішення народжуються неповноцінні діти. Для реалізації заборони інцесту необхідно було створити спеціальні органи всередині родової общини, які здійснювали б контроль за дотриманням заборони, застосовували жорсткі міри покарання до тих, хто її порушив, а також встановлювали б зв'язки з іншими общинами для обміну жінками. Ці контрольні органи з часом і трансформувалися в державу.
