5.Державний фінансовий контроль центральних органів виконавчої влади, арк та державних адміністрацій

Повноваження центрального органу виконавчої влади за дотриманням бюджетного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.

Центральний орган виконавчої влади забезпечує контроль за дотриманням бюджетного законодавства, координує та спрямовує діяльність органів виконавчої влади, уповноважених на проведення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, визначає основні організаційно-методичні засади та дає оцінку функціонуванню систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту.

Місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо місцевих бюджетів.

Контроль Ради міністрів АРК та держадміністрацій

Контроль проводиться за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів здійснюється:

1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим - щодо бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим значення та районних бюджетів Автономної Республіки Крим;

2) обласними державними адміністраціями - щодо районних та міських (міст обласного значення) бюджетів;

3) міськими державними адміністраціями в містах Києві та Севастополі - щодо районних у цих містах бюджетів;

4) районними державними адміністраціями - щодо міських (міст районного значення), селищних, сільських бюджетів та бюджетів їх об'єднань, що створюються згідно із законом;

5) виконавчими органами міських рад - щодо бюджетів районів у містах, сіл, селищ чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.

6. Спеціалізовані органи державного фінансового контролю в Україні.

До найважливіших спеціалізованих органів, на які покладено контрольні функції у сфері фінансів належать Державна податкова служба, Держфінінспекція, Державна казначейська служба України, Державна митна служба.

Державна податкова служба створена відповідно до Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року.

Завданнями органів Державної податкової служби згідно Положення про Державну податкову службу України, яке затверджено Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 584/2011 є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної податкової політики і державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

2) реалізація державної податкової політики та політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

3) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

4) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення та розслідування.

Державна фінансова інспекція України створена відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939- ХІІ від 26 січня 1993 р. та Положення про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджено Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011.

Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Державна фінансова інспекція виконує такі завдання: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи) , виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державна казначейська служба України створене Указом Президента «Про Державне казначейство України» № 335/95 від 27 квітня 1995 р.

Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією, Бюджетним кодексом та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України та Положенням про Державне казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 460/2011 "Про Положення про Державну казначейську службу України».

Державна казначейська служба України і його підрозділи контролюють витрачання коштів Державного бюджету установами і організаціями відповідно до їх кошторисів оперативно в момент їх витрачання. Так, установи та організації, що фінансуються з бюджету, не можуть одержувати або переказувати кошти іншим суб’єктам із поточних рахунків без попереднього контролю органів Державного казначейства.

Основними завданнями Державної казначейської служби України є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Державна митна служба України створена у відповідності до Указу Президента «Про Державну митну службу України» № 1145/96 від 29 листопада 1996 р.

Основними завданнями Держмитслужби є:

• захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

• контроль за додержанням вимог митного законодавства України;

• використання засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

• удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

• боротьба з контрабандою, здійснення заходів щодо запобігання порушенню митних правил.