Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДФК(1-11).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
849.41 Кб
Скачать

8. Контроль витрат на ремонт основних засобів.

Основні напрями та послідовність контролю витрат на ремонт основних засобів:

  1. перевірка обґрунтованості включення до складу об’єктів для капітального ремонту;

  1. перевірка витрат на капітальний і поточний ремонт, що здійснюється підрядними організаціями;

  1. контроль витрат на ремонт при господарському методі ведення робіт;

  2. контроль відображення в обліку операцій, пов'язаних з витратами на ремонти, джерелами коштів на їхнє виконання.

Здійснюючи контроль витрат на ремонт основних засобів, потрібно визначити: чи ці об'єкти є власністю підприємства; якщо орендовані, то чи передбачено умовами договору про оренду здійснення ремонту. Первинні документи (акти технічного огляду, затверджені керівником підприємства; відомості дефектів, де вказано вузли, деталі, агрегати, які не придатні до експлуатації та які належить поновити; кошториси витрат на ремонт, договори з підрядними організаціями) мають бути оформлені належним чином. Детально аналізуються дані інвентарних карток за показниками: дата введення в експлуатацію, дата здійснення попереднього ремонту, терміни міжремонтних періодів, функціональне призначення об'єкта.

При перевірці капітального ремонту основних засобів, виконаного підрядним методом, треба встановити, чи є договір підряду, чи додержані строки виконання, чи не перевищена вартість ремонту, обумовлена договором.

Особлива увага звертається на ремонт легкових автомобілів, побутової техніки, будівель і квартир.

При проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов'язаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що призвів до заміни запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків .

Слід звернути увагу на те, чи збільшено первісну вартість автотранспорту у разі проведення його дообладнання. Наприклад, у випадку, коли було придбано автомобіль без сигналізації, і його дообладнали охоронною сигналізацією, що призвело до додаткового укомплектування автомобіля, то зазначені операції призведуть до зміни первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів.

Щоб виявити факти неправомірних витрат на запасні частини, вузли, деталі, будівельні матеріали, слід широко використовувати контроль документів, що стосуються взаємопов'язаних операцій, зустрічну перевірку документів, вибіркову контрольну інвентаризацію виконаних ремонтних робіт, письмові запити підрядників, які виконували роботи.

Правильність обліку витрат на ремонти контролюється на підставі даних меморіалу № 9.

9. Перевірка повноти оприбуткування запасів, які отримані як гуманітарна допомога та шляхом централізованого постачання.

Запаси – оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію та витрачання яких планується здійснити протягом року.

При перевірці запасів, що отримані як гуманітарна допомога враховуються вимоги Закону України "Про гуманітарну допомогу", галузевих порядків, розроблених окремими міністерствами і затверджених постановами Кабінету міністрів України та "Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги", затвердженого наказом Головного управління ДКС України від 10.12.99 року № 113. Запаси приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входять працівник бухгалтерії та представник організації вищого рівня. Комісія складає акт, у якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Бухгалтерією та матеріально відповідальними особами облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, ведеться за загальним порядком, але окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів кошторису доходів та видатків.

Механізм централізованого постачання визначається залежно від того, за рахунок яких коштів (загальний, спеціальний фонд) та якою установою (бюджетна, госпрозрахункова) проводиться централізоване постачання. Здійснення видатків з централізованого постачання бюджетними установами проводиться виключно на підставі кошторису, складеного і затвердженого за встановленими вимогами.

Установа-закупник проводить звірки з установами-замовниками про передані матеріальні цінності, придбані шляхом централізованого постачання, не менше одного разу в квартал та перед складанням річного фінансового звіту.

Операції з централізованого постачання матеріальних цінностей бюджетними установами відображаються в окремих звітах за формами звіту про виконання загального фонду кошторису установи(якщо використовувались кошти загального фонду) або відповідного звіту про надходження і використання коштів спеціального фонду кошторису.