5.7. Проведення зустрічних звірок.

З метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об'єктом контролю, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку органами служби можуть проводитися зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю.

Зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю. За результатами такої звірки складається у двох примірниках довідка, один примірник якої видається суб'єкту господарювання, що мав правові відносини з об'єктом контролю, у тому ж порядку, що і акт ревізії.

Другий примірник довідки долучається до матеріалів ревізії.

У разі недопущення посадової особи служби до проведення зустрічної звірки складається за підписом посадових осіб служби акт, у якому фіксується такий факт, і невідкладно письмово інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Стосовно осіб підконтрольної установи, які чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки і ревізії, вживають заходів для притягнення до адміністративної відповідальності.

Зустрічні звірки, які проводяться органами Держфінінспекції, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) Держфінінспекції.

Тема 5. Державний фінансовий аудит

1.Поняття, сутність державного фінансового аудиту

В законі України « про основні засади державного фінансового аудиту» зазначено, державний фінансовий облік є різновидом державного фінансового контролю та полягає в перевірці та аналізі фактичного стану справ, щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів або майна, правильності ведення бух. обліку, достовірності фінансової звітності та функціонування внутрішнього контролю.

Касові видатки – кошти, які перераховані ДКС чи видані готівкою міністерствам, відомствам, установам.

Фактичні видатки на відміну від касових видатків є дійсними видатками для виконання кошторису установами чи організації.

Фінансовий аудит базується на абсолютно іншій базі знань, а ніж ревізія.

Такою базою є:

• Аналіз нормативно – правових актів, планів, методичних розробок;

• Аналіз показників статистичної чи фінансової звітності;

• Аналіз результатів раніше проведених ревізій та перевірок;

• Результати опитування та анкетування.

В основі проведення аудиту лежить метод порівняння таких, як планових показників з фактичними, результатів діяльності минулих років з поточними до затвердження.

Основні відмінності ревізії та аудиту :

1. Під час ревізії ревізор акцентує свою увагу на законності операцій, достовірності відображення її в обліку, а під час проведення аудиту фахівців орієнтується на правильності прийняття рішень щодо управління бюджетними коштами, оцінює рівень віддачі від їх використання та вишукує шляхи для підвищення ефективності їх використання;

2. Результатом проведення ревізії є висновки щодо нанесених державі збитків, встановлення винних осіб, притягнення їх до відповідальності та відшкодування нанесених збитків. Результатом аудиторського дослідження є вкладення коштів в ту чи іншу програму або які треба внести зміни для покращення їх виконання;

3. Результати проведення ревізії відображаються в акті, який є двохстороннім документом в якому відображається лише документально підтвердженні факти порушень, які засвідчуються підписом керівниками підконтрольного об’єкта і ревізора.

Аудиторський звіт містить конструктивну та об’єктивну інформацію про стан виконання програми чи про бюджетну установу, яка зібрана з різних джерел.

У своїй практиці державна фінансова інспекція проводить 4 види аудиту:

1.Державний фін.аудит виконання бюджетних програм – це форма державного фінансового контролю, що спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та виявлення чинників, які в цьому перешкоджають. Цей аудит проводиться з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів в процесі виконання бюджетних програм.

Проведення даного аудиту поширюється на всі юридичні особи, в незалежності від організаційно - правової форми чи форми власності та на фіз. осіб суб’єктів підприємницької діяльності , які беруть участь у виконанні бюджетних програм.

Основні завдання аудиту ефективності:

1. Оцінка виконання результативних показників бюджетних програм;

2. Оцінка ефективності виконання бюджетних програм;

3. Виявлення недоліків опущень організаційного чи фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному та якісному дослідженню поставлених цілей;

4. Розроблення шляхів та напрямків щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів;

Аудит ефективності проводиться шляхом аналізу:

1. Нормативних документів, розрахунків, методичних документів щодо напрямків діяльності по певній бюджетній програмі;

2. Результатів проведених попередніх контрольних заходів;

3. Даних порівняння запланованих та фактичних показників за попередні роки (10 років);

4. Даних анкетування, опитування громадян чи збирання інформації від юридичних осіб.

У тих випадках коли наявної інформації недостатньо визначаються найбільш важливі звітні дані. На основі таких звітних даних висуваються гіпотези чи припущення щодо причин виникнення проблем.