Тема 3. Організація фінансового контролю в системі Державної казначейської служби україни.

1. Функції дкс

Згідно ст. 43 БКУ «Казначейське обслуговування бюджетних коштів»:

При виконанні державного бюджету та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке здійснюється на основі ведення єдиного казначейського рахунку (ЄКР) відкритого в НБУ.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1. Розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

2. Контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджетів, взяті бюджетних зобов’язань та здійсненні платежів за цими зобов’язаннями.

3. Ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних стандартів.

Згідно ст. 112 БКУ ДКС здійснює контроль за:

1. Веденням бухгалтерського обліку, складанням звітності по всіх надходженнях та витратах бюджету.

2. Бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету.

3. Відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розписам бюджету.

4. Відповідністю взятих бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням.

5. Відповідністю платежів взятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.

2. Організаційна структура дкс

ДКС є юридичною особою, яка має печатку з зображенням герба та своїм найменуванням. ДКС утримується за рахунок коштів державного бюджету. Її територіальні органи мають самостійні кошториси, реєстраційні та інші рахунки як в казначействі так і в банках.

ДКС має 3-рівнему структуру:

І. Апарат ДКС

ІІ. Головні управління (ГУДКСУ) в АРК, областях і м. Севастополі

ІІІ. Районні, міські управління.

ДКС очолює голова, якого призначає Президент України за поданням Прем’єр-міністра на підставі пропозиції міністра фінансів.

Голова ДКС здійснює керівництво, розподіляє повноваження між заступниками, затверджує за погодженням з міністром фінансів структуру ДКС.

3. Послідовність та особливості контролю, який здійснюється органами дкс.

В процесі контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи ДКС здійснюють такі контролі:

1. Попередній контроль

Проводиться на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань, а особливо на стадії схвалення та дозволу на витрачання державних коштів. Даний контроль передує самому факту надходження та втрачання коштів. При прийнятті зобов’язань слід розмежовувати поточні та перехідні зобов’язання.

Поточні зобов’язання – це ті, які будуть виконанні в поточному році і потребують повної оплати в поточному році.

Перехідні зобов’язання – це ті, оплата яких буде здійснюватись за рахунок асигнувань протягом декількох років.

Слід зауважити, що прийняття великої кількості перехідних зобов’язань послаблює гнучкість бюджету та зменшує можливість виконання пріоритетних завдань.

Ефективність цієї форми контролю полягає в тому, що вона дає можливість запобігти скоєнню порушень на етапах взяття бюджетних зобов’язань, їх обміну, консолідації інформації про зобов’язання розпорядників коштів.

2. Поточний контроль.

Проводиться у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів шляхом перевірки відповідності платіжних доручень затвердженим кошторисам та взятим бюджетним зобов’язанням.

Здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів відповідно до кошторисів. Планів асигнувань проводиться органами ДКС шляхом перерахування коштів з реєстраційних рахунків чи спеціальних реєстраційних рахунків розпорядникам бюджетних коштів.

Відповідно до поставлених завдань органами ДКС контролюють цільове спрямування бюджетних коштів на підставі документів, які надано розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів.

Підставою для здійснення видатків є платіжні доручення та документи, які підтверджують їх цільове спрямування, а саме товаро0транспортні накладні, акти приймання виконаних робіт, трудові угоди та інші документи.

Подані клієнтами платіжні доручення перевіряються на предмет правильності заповнених реквізитів, перевірка відповідності підписів та печаток наявним зразкам. Крім того перевіряються усі документи, що підтверджують необхідність оплати рахунку і доцільність та ефективність проведених витрат.

Перевірка підтверджувальних документів проводиться за наявності таких документів:

1. Кошторисних призначень та планових асигнувань.

2. Зареєстрованих зобов’язань.

3. Наявності коштів на рахунках розпорядників в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

4. Відповідності змісту певних операцій, які зазначенні у призначенні платежу представленим підтверджувальним документом та затвердженим кодом економічної класифікації видатків.

При невиконанні однієї із зазначених вимог ДКС відмовляє в оплаті та повертає документ на доопрацювання.

Орган ДКС має право відмовити в оплаті у таких випадках:

1. Обмеження проведення бюджетних видатків, які обумовлюються певними нормативними документами.

2. Неподання розпорядниками звітності про невикористання бюджетних коштів.

Розрахункові документи, які підтверджують необхідність оплати залишаються в органі ДКС і повертаються розпоряднику коштів лише після проведення оплати.

3. Контроль після здійснення видатків та проведення операцій.

Він дає змогу впевнитись, що всі операції у бухгалтерському обліку розпорядника бюджетних коштів відображено вірно, зобов’язання взяті в межах асигнувань, дані бухгалтерського обліку казначейства відповідають даним обліку розпорядника.