Завдання для контрольних робіт

1. Сучасний тайм-менеджмент. Аракелян, Плахтієнко

2. Досвід західного тайм-менеджменту. Бризіцький, Рудківський

3. Класичний західний тайм-менеджмент. Гнот, Свирид

4. Методи планування особистої праці менеджера: директивне, індивідуальне та комбіноване. Греченок, Сухицька

5. Цільове планування праці менеджера. Декомпозиція цілей управління підприємством за рівнями менеджерів. Діденко, Толкачова

6. Нормування управлінської праці, облік і аналіз часу. Дмитренко, Устинович

7. Особисті цілі менеджера. Процес постановки особистих цілей менеджера: визначення цілей, аналіз можливостей їх досягнення, уточнення та їх конкретне формулювання. Іщук, Фещук

8. Планування часу як ресурсу. Костромічов, Хамді

9. Делегування завдань, повноважень та функціональна відповідальність як форма поділу управлінської праці. Кошлань, Шаповал

10. Види норм і нормативи, класифікація нормативів праці. Курукіна

11. Облік і аналіз робочого часу. Литвиненко

12. Аналіз напрямів витрат часу. Лобань

13. Проблеми планування. Марущак

14. Хронометраж як інструмент організації часу. Михальчишина

15. Психологічні аспекти тайм-менеджменту. Оріх

Термінологічний словник

Аналіз часу – це визначення часу виконання завдань, , який потрібен для виконання кожної окремої задачі, а також визначення мінімального необхідного часу для виконання всього завдання.

Делегування – означає, як правило, передачу функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегуючого суб'єкта права повернути їх до власного виконання. Водночас делегуючий суб'єкт набуває право контролю за станом і наслідками виконання делегованих функцій, повноважень.

Нормативи часу – це регламентовані величини затрат часу на одиницю роботи у певних виробничих умовах.

Облік робочого часу – це виявлення і фіксація виходу працівника на роботу, отримання відомостей про фактично відпрацьований час кожним працівником.

Оперативне планування – це планування роботи на короткі проміжки часу (в межах одного року з поділом на квартали і місяці), в процесі якого деталізуються плани підрозділів і служб підприємства (аж до окремих робочих місць) і відбувається їх коригування у зв'язку зі зміною обставин, які не були передбачені при складанні тактичних планів.

Організація (від грец. ὄργανον — інструмент) – цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети. Частіше всього термін вживається для означення соціальної групи, яка розподіляє виконання завдань між учасниками для досягнення певної колективної мети.

Перспективне планування – охоплює період понад 5 років - 10, 15, 20 років. Такі плани визначають довгострокову стратегію підприємства, соціальний, економічний та науково-технічний розвиток. Таке планування потрібно відрізняти від прогнозування.

Планування – це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування - оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети.

Повноваження – це надання підлеглому обмеженого права використовувати ресурси організації та направляти зусилля співробітників на виконання відповідних завдань.

Поточне планування – охоплює період до 1 року - піврічне, квартальне, місячне, декадне, тижневе і добове планування.

Праця – процес комплексної фізично-розумової активності, метою якої є трансформація природного середовища у такий спосіб, аби збільшити шанси виживання людського роду .

Психологічна готовність – включає в себе з однієї сторони запас професійних знань, умінь і навичок; з іншої — риси особистості: переконання, здібності, інтереси, професійна пам'ять, мислення, увага, педагогічна спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, що забезпечать успішне виконання професійних функцій.

Ресурс – кількісна міра можливості виконання будь-якої діяльності; умови, що дозволяють за допомогою певних перетворень отримати бажаний результат.

Робо́чий час – це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Середньострокове планування – проводиться на період від 1 до 5 років. На деяких підприємствах середньострокове планування сумісне з поточним. У цьому випадку складається п'ятирічний план, в якому перший рік деталізується до рівня поточного плану і є по суті короткостроковим плануванням.

Стратегічне планування – це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів.

Тайм-менеджмент – це ефективне планування робочого часу для досягнення цілей, знаходження тимчасових ресурсів, розстановка пріоритетів і контроль виконання запланованого.

Управління часом (тайм-менеджмент, організація часу) - це технологія організації часу і підвищення ефективності його використання. Це не стільки набір технік, скільки стиль життя і філософія цінності часу в швидкому потоці інформації і постійно змінному світі.

Хронометраж – метод вивчення витрат часу за допомогою фіксації і вимірів тривалості виконуваних дій. Хронометраж дозволяє провести «аудит» та «інвентаризацію» часу, виявити «поглиначів часу».

Час – загальна форма буття, що виражає тривалість процесів взаємодії та послідовність зміни його станів.