7. Що таке « павутиноподібна » модель?

«Павутиноподібна» модель - одна з динамічних моделей ціноутворення, яка описує наступний процес: траєкторію коригування цін і обсягу виробництва при русі від одного стану рівноваги до іншого. Ця модель може використовуватися для опису коливань цін на ринку сільськогосподарської продукції,

н

Рис. 1.8 «Павутиноподібна» модель

а біржовому та інших ринках, де пропозиція реагує на зміни цін з деяким запізненням. Якщо , то будь-яке відхилення від рівноваги буде вести до з більшення коливань цін і обсягів, все більше видаляючи вихідне положення від точки рівноваги.

Якщо , то будь-яке початкове відхилення веде до коливань цін та обсягів однаковою амплітуди.

Якщо , то коливання будуть поступово затухати, а ринкова рівновага відновиться.[9]

8. Що відбувається на ринку, коли, наприклад, держава втручається в процес ринкового ціноутворення? Яка ситуація складеться на вашому ринку, якщо встановити ціну: P₁ = 1,5 P₂ = 15,2.

Втручання держави в процес ціноутворення здійснюється в трьох основних формах: обмеження рівня ціни, введення податкових платежів з метою виключення частки доходів у виробників і споживачів, державна підтримка цін через дотації. Перераховані форми втручання здійснюються за допомогою різноманітних методів державного регулювання цін, які можна об'єднати в дві групи: прямі і непрямі (опосередковані).

Пряме регулювання, як правило, переважає на початковому етапі створення ринку, коли в економіці виникає кризова ситуація. До прямих методів регулювання цін належать:

• встановлення фіксованих (твердих) цін на найважливіші товари та послуги;

• застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів їх підвищення;

• заморожування (блокування) цін на певний період:

• введення граничних рівнів посередницько-збутових націнок та торговельних надбавок;

• укладені договори про ціни між державою та підприємствами.

Непрямі методи державного регулювання цін переважають на етапі зрілого ринку, коли регулюючий потенціал ринкового механізму реалізується сповна. За допомогою цих методів держава не диктує порядок чи способи визначення цін, а лише регулює поведінку суб'єктів, які беруть участь в процесі ціноутворення. До основних непрямих методів регулювання цін належать:

• застосування граничних нормативів рентабельності;

• зміна рівнів та диференціація ставок товарних податків;

• пільгове оподаткування та кредитування;

• диференціація ставок ввезеного мита.[8]

Наприклад, розглянемо таку ситуацію: держава збільшила ціну на ринку з 1,5 до 15,2.

Для пропозиції ціна 1,5 не входить у проміжки цін пропозиції, а тому продавці за цією ціною не будуть виставляти свій товар на ринок. Для попиту ціна 1,5 входить у проміжок 0<P≤5, де Q^D = 63-4,8Р=63-4,8*1,5=55,8, але за такої ціни жоден з виробників не буде продавати товар – це призведе до дефіциту продукції.

А якщо ціна буде 15,2,то для попиту вона входить у проміжок 5<P≤16, де

Q^D = 48-1,8Р=48-1,8*15,2=20,64, а для пропозиції – 16<P≤30,7 , де

Q^S =2P-10=2×15,2-10=20,7. Тобто Q^S >Q^D- це призведе до надлишку продукції.

Якщо держава встановлює фіксовану ціну на рівні, що перевищує ціну рівноваги, то це призведе до надлишку продукції, а якщо нижчу від рівноважної – до дефіциту.

D

Надлишок

Дефіцит

Рис. 1.9 Умова дефіциту і надлишку