Д
ержавний
вищий навчальний заклад
«Українська академія банківської справи
Національного Банку України»
Кафедра теоретичної і прикладної економіки
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: «Мікроекономіка»
№ розрахунково-аналітичного завдання № 74
Виконала: студентка І курсу
групи ОА-22
денної форми навчання
Мороз С. В.
Перевірив: ст. викл. Гузь М.М.
Суми УАБС НБУ 2013
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………...3
Тема1.Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців
1.1 Теоретична частина……………………………………………………4
1.2 Розрахунково-аналітична частина……………………………………6
1.3 Контрольні запитання…………………………………………………14
Тема 2. Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету
2.1 Теоретична частина…………………………………………………...23
2.2 Розрахунково-аналітична частина…………………………………...26
2.3 Контрольні запитання…………………………………………………31
Тема 3. Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах на них і технології. Формування витрат на виробництво блага……………
3.1 Розрахунково-аналітична частина……………………………………33
3.2 Контрольні запитання…………………………………………………36
ВИСНОВКИ.………………...…………………………………………………...49
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...50
ВСТУП
Мікроекономіка вивчає механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами: споживачами, трудящими, вкладниками капіталу, власниками ресурсів і окремих фірм. Вона також досліджує взаємодії споживачів і фірм, що формують ринки й області промисловості.
Мікроекономіка ґрунтується на застосуванні теорії, що може допомогти пояснити дії окремих економічних суб'єктів і зробити відповідний прогноз на майбутнє. Моделі, що представляють собою математичне вираження теорії, застосовуються для ілюстрації даного пояснення й у процесі прогнозування.
Мікроекономіка займається поясненням і прогнозуванням економічних явищ. Але мікроекономіка важлива також і для нормативного аналізу, при якому ми відповідаємо на запитання, яка альтернатива краще - для фірми і для суспільства в цілому. Нормативний аналіз у багатьох випадках належний з'єднуватися з окремими оцінними судженнями, тому що тут можуть розглядатися проблеми рівності і справедливості, так само як і економічної ефективності.
До поняття ринку відноситься сукупність покупців і продавців, у результаті взаємодії яких можливість збуту і придбання товарів і послуг. Мікроекономіка займається вивченням як конкурентних ринків, де один окремо узятий покупець чи продавець не має впливи на ціну, так і неконкурентних ринків, де окремі агенти можуть впливати на ціни.
Аналіз кривих попиту та пропозиції є одним з основних інструментів мікроекономіки. На конкурентному ринку криві пропозиції та попиту вказують, скільки продукції зроблено фірмами і яким буде попит споживачів при визначеній ціні.[3]
Тема 1
Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців
1.1 Теоретична частина
Взаємодія попиту і пропозиції, їх координація здійснюються на основі цінового механізму і конкуренції. Дана взаємодія веде до формування рівноважної ціни, при якій величини попиту і пропозиції збалансовані. Загалом стан ринкової рівноваги означає стан ринку, при якому ні один з економічних агентів (за інших рівних умов) не змінює своє рішення про заплановану величину індивідуального попиту або пропозиції і ціну, яку заправляють чи пропонують. Отже, ринок перебуває у рівновазі, коли при певному обсязі ринкових угод у фізичному виразі ціна попиту дорівнює ціні пропозиції або коли при певній ціні заплановані величини попиту і пропозиції дорівнюють одна одній. Аналіз ситуації добровільного обміну (купівлі-продажу) з точки зору зиску, отриманої покупцями і продавцями дає змогу визначити величини надлишку споживача (покупця) і надлишку виробника (продавця) (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Надлишки споживача (покупця) і виробника (продавця).
Так, надлишок (чистий зиск споживача) — це зиск від торгівлі, одержаний покупцем, величина якого відповідає різниці між сумою грошей, яку покупці згодні заплатити за даний товар, і реальними витратами на його придбання. При графічному зображенні величина споживчого надлишку дорівнює площі горизонтально заштрихованого трикутника АРЕ. Величина надлишку (чистого зиску) виробника - це різниця між сумою грошей, яку виробники готові витратити на виробництво і реалізацію даного товару, і їх реальними доходами від його продажу. На графіку величина надлишку виробника дорівнює площі горизонтально заштрихованого трикутника ВРЕ.[1]