Експерименти з вільними грошима

Після того, як Гезель опублікував свої книги, з’явилося багато прихильників його теорії. І найактивніші з них почали експерименти з вільними грошима. Цьому посприяла світова економічна криза початку 30-х років. В усіх країнах люди шукали можливість вижити в скрутний час. Вистачало тоді і ресурсів, і робочих рук, і бажаючих купувати. Не вистачало лише грошей. Тому люди з великою надією поставилися до винаходу Гезеля. І більшість експериментів показали надзвичайно позитивні результати. Піднімали економіку тих регіонів, де вони проводилися.

Німецька вера

На початку ХІХ сторіччя, а саме 1919 року, в Німеччині утворився так званий рух "Вільна економіка" (Freiwirtschaft), який передбачав використання "марочних сертифікатів" в якості валюти.

П

100 Марок фізіократичних грошей

ісля тривалої підготовки Гельмут Рьодігер і Ганс Тім в жовтні 1929 в Ерфурті заснували так зване товариство "Обмінна асоціація - Вера" (Wära-Tauschgesellschaft). Три роки до того, в рамках спілки фізіократів, було запущено Вера на практиці. "Марочний сертифікат" назвали "Вера" (Wara) (слово утворене шляхом складання - "Wäre" і "Währung", що означає, відповідно, "Товари" і "Валюта"). Кожна купюра Вера підлягала щомісячній втраті свого номіналу на 1%. Ця втрата вирівнювалася придбанням цінних марок по 0,5; 1; 2; 5 і 10 центів Вера (1 цент = 1 рейхс-пфенінг). Для цього на зворотній стороні банкноти Вера знаходились надруковані поля, в які потрібно було вклеювати цінні марки відповідно до місяця.

Вера - німецькі демереджеві гроші

Найбільшого розмаху експеримент з Вера досяг лише в 1931 році. Гірничий інженер Макс Хебекер в 1929 році купив за безцінь на аукціоні збанкрутілу шахту, в баварському селищі Шваненкірхен. Населення селища (500 осіб) останні два роки існувало упроголодь на державні допомоги по безробіттю. Хебекер взяв позику розміром 50000 імперських марок, причому більша частина кредиту була у Вера-сертифікатах. І взимку 1931 році відновилося добування вугілля. 60 шахтарів повернулися до роботи. Дві третини зарплати вони отримували в Вера. Для підвищення суспільного визнання Вари проводилися лекції про природу та функції грошей. Початкову недовіру місцевих бізнесменів Хебекер подолав тим, що забезпечив виробничу їдальню товарами зовнішніх фірм, які вже належали до спілки Wära-Tauschgesellschaft. Місцеві бізнесмени відразу ж відреагували і стали приймати купюри Вера.

Економічне життя Шваненкірхена переживало сильне піднесення, яке охопило і навколишні регіони. Новина про процвітання селища в самий розпал економічної депресії, що уразила Німеччину, миттєво розповсюдилася по окрузі. Репортери зі всієї країни писали про "диво Шваненкірхен", і, навіть, у Сполучених Штатах можна було прочитати про експеримент у фінансових розділах всіх великих газет. Більше 2000 підприємств по всій Німеччині почали використовувати цю альтернативну валюту. Хоча Вера за своєю суттю була не інфляційною, вона розглядалася Центральним банком, як надто успішна і Міністерство фінансів заборонило експеримент Вера в жовтні 1931. 24 листопада того ж року районне відомство Дегендорфа повідомило Хебекеру про цей наказ. Звичайно, наслідком стало повернення до безробіття.