Товарні талони шаймуратово
Експеримент з вільними грошима Гезеля в селі Шаймуратово Кармаскалинського району, Башкирія, Російська федерація. Один з організаторів експерименту – Рустам Давлетбаєв.
В
Рустам
Давлетбаєв
В травні 2010 року ввели так звані товарні талони. Дуже цікавим є практичний механізм демереджу. Рустам Давлетбаєв запропонував не клеїти марки, а просто намалювати на товарному талоні таблицю з датами і відповідними до них номіналами банкноти. Дивлячись на банкноту ви бачите скільки вона коштує сьогодні, скільки вона коштуватиме через місяць, через два і т. д. В даному експерименті величина демереджу склала 2% від номіналу, за кожні чотири тижні. Або 26% за рік. Звичайно таблиця має багато переваг: не потрібно друкувати цінні марки, не потрібно влаштовувати пункти їх продажу, не потрібна процедура наклеювання. Недоліком можна назвати те, що потрібно уважніше додивлятися до банкноти, бо замість одного номіналу великим шрифтом, там присутні декілька номіналів невеликого шрифту.
Товарний талон Шаймуратово
Через рік експерименту, підприємець вирішив продовжити експеримент, бо гроші Гезеля виявилися дуже зручним і потрібним інструментом.
Перспективи на майбутнє проект «аспірін»
Рустам Давлетбаєв з однодумцями вирішили розширити проект. Було створено Агентство стимулювання підприємницьких ініціатив «Ресурси і Новації» (АСПІРІН). Мета - розробити систему вільних розрахунків, у вигляді електронної платіжної системи. Нею зможуть скористатися підприємці всього краю.
Правила функціонування системи:
Фінансова амортизація (плата за володіння грошима);
Розрахунковий та ощадний рахунок. Розрахунковий підлягає фінансовій амортизації. А ощадний – ні. Він створений для того, щоб людина, якій не потрібно в даний момент витрачати гроші, але яка хоче уникнути амортизації, могла зберегти свої кошти. Але це при умові визначеного терміну;
Безпроцентна позика з можливістю повернення не лише вільними грошима, але і «зовнішніми» рублями;
Емісійний принцип товарно-грошового балансу;
Конвертація на дві цілі: оплата податків і виплата зарплати.
Рустам Давлетбаєв співпрацює з такими експертами-економістами, як Михаіл Хазін, Олег Григорьев, В’ячеслав Глазичев. Є домовленість з одним банком, який виступить оператором цього проекту. Але проект не монопольний і будь-хто може приєднуватися до нього. Попередньо проект підтримали: Школа соціального інженерингу, Асоціація молодих підприємців Росії в РБ, члени ради директорів «Національний брокер Росії», Уральський фінансовий центр, Асоціація кредитних організацій РБ, члени «Асоціації юристів Росії».
ТЕРА
Наприкінці 90-х років минулого століття Бернар Ліетар запропонував створити світову базисну валюту (СБВ), яка не буде прив’язана до якоїсь держави. Головною метою світової валюти буде забезпечення стабільних надійних міжнародних контрактів і торгівлі.
Він запропонував в якості одиниці розрахунку в СБВ, ввести грошову одиницю «тера», яка міцно пов’яже валюту і матеріальний фізичний світ. В цьому значенні тера встановлює зв'язок між фінансовим і матеріальним світами.
Тера – це стандартний кошик товарів та послуг, особливо важливих для міжнародної торгівлі, і їх відносна вага в цьому стандартному кошику буде ідеально віддзеркалювати їх відносну значимість в світовій торгівлі. Тера в ролі світової валюти була б подібна золотому стандарту ХІХ сторіччя (але вона, як «кошик» з різноманітними товарами буде більш стабільною, чим будь-який з цих товарів сам по собі).
Наприклад, ринкова ціна тери може визначатися так:
1 тера = 7 бареля нафти
+ 2 фунти міді
+ 7 унцій золота
+ і т. д.
(Зауваження: специфічні товари, їх якість і стандарти поставок і їх відповідні кількості наведені тут в якості прикладу, а на практиці це буде частиною договірних угод між учасниками угоди.)
Тера – просто складська розписка, яка дає право отримати еквівалент вартості кошика товарів, незалежно від того, з якою валютою людина має справу. Тера, відповідно, могла б перераховуватися електронним шляхом, як сьогоднішні національні валюти; вона була б просто стабільною і стійкою до інфляції – а це вже не мало; цим не можуть похвалитися нинішні національні валюти.
Вона має чотири ключові характеристики:
- Вона стійка до інфляції за визначенням. Інфляція завжди визначається, як зміна «кошика» товарів і послуг, відповідно, до якої міри «кошик» товарів в терах буде репрезентативним щодо структури світової торгівлі, до тої міри він і не буде підлягати інфляції.
- Вартість тери можна легко перерахувати на будь-яку національну валюту. Кожний, хто хоче користуватися терою в національній валюті, може продивитися ціни на ці товари в «кошику» міжнародної торгівлі і перерахувати їх «по кошику» місцевої. Ці ціни вже публікуються в фінансових розділах великих світових газет і доступні в реальному часі в мережі Інтернет.
- Ця валюта автоматично конвертується в будь-яку існуючу національну валюту, для чого не потрібне складання міжнародних конвенцій і угод. Кожний, хто вносить гроші на рахунок в своїй валюті, має можливість отримати «кошик» з товарами, доставлений на завчасно підготовлені склади (наприклад, такі, що вже існують на різних ф’ючерсних біржах). Ці товарні біржі можуть також стати місцем для отримання готівкових грошей в конвертованій національній валюті за доставку продукції, якщо це необхідно.
- В цю грошову систему «звичайно» вбудований демередж, що є головним, оскільки гарантує повну інтеграцію цієї валюти в існуючу систему «реальної» економіки в усіх аспектах. Тобто тера з часом втрачатиме свою номінальну ціну.
Дійсно, існують витрати, пов’язані зі зберіганням товарів, і демередж просто буде обговореною вартістю зберігання «кошика» товарів. Відповідно, немає потреби дискутувати на тему корисності демереджу і його розміру. Ці витрати (а значить і демередж) вже приблизно оцінені при детальному вивченні товарної резервної валюти в розмірі від 3 до 3,5% річних.
Такі витрати не можуть призвести до додаткових витрат економіки загалом. Вони вже включені в сучасну економіку, тому що більшість (якщо не усі) товари, які входять в зону тери, в будь-якому випадку десь зберігаються, втілюючи політику стабілізації цін і створення запасів, а також служачи нормальному функціонуванню виробників і споживачів. Автор пропонує просто перекласти існуючі витрати на власників валюти тера, таким чином передаючи цим витратам суспільно корисну функцію сплати демереджа.
Отже, тера є комбінацією двох концепцій: демереджа, який первинно запропонував Сильвіо Гезель і ідеї валюти, яка має в основі кошик товарів, яка пропонувалася багатьма відомими економістами усіх поколінь, включаючи недавнього нобелевського лауреата Жана Тінбенгера і професора Калдора з Кембріджського університету.
А ще Бернар Ліетар прогнозує чотири сценарії майбутнього. В кожному з них значні зміни в нашій грошовій системі.
Тисячоліття глобальних або транснаціональних корпорацій: світ, де приватні корпоративні акції, або облігації прийдуть на зміну законним валютам різних країн, що засновані на банківських боргових зобов’язаннях.
Замкнені спільноти: світ, де глобальна грошово-кредитна катастрофа обминула місцеві валюти, які випускають локальні спільноти, як основу формування грошей.
Пекло на Землі: світ, в якому після падіння офіційної грошової системи не було створено жодного соціального, або грошово-кредитного порядку.
Стійкий достаток: світ, де різні види грошових інновацій сформують систему успішних профілактичних заходів проти грошово-кредитного краху. І створять цілісну економіку, де стара і нова грошові системи будуть ефективно балансувати й доповнювати одна одну.
Ще Ліетар зауважує, що усі чотири сценарії мають приблизно рівні шанси на здійснення. До того ж, це не єдині можливі варіанти майбутнього. І, напевно, наше майбутнє буде комбінацією кількох з них або усіх відразу. В різних частинах світу все буде по різному.
Найбажанішим варіантом Ліетар вважає сценарій «стійкого достатку». Він його бачить так: у якості міжнародних розрахунків існує Тера – з демереджем і на основі кошика міжнародних товарів. У кожній державі діє національна валюта – та сама що і була, без змін. І паралельно в державі існують додаткові регіональні та галузеві валюти, різних типів. На мою думку такий варіант можливий лише як проміжний етап.
На сьогоднішній день існує багато різних варіантів додаткових валют. Їх виникнення – це нормальна реакція суспільства на дефіцитність фінансової системи. І позитивно характеризує людей, як таких, що здатні на самоорганізацію. Цікаво, що вже спостерігається таке явище, як об’єднання кількох регіональних валют. Думаю в майбутньому ця тенденція продовжуватиметься. Найбільш життєздатні форми додаткових валют будуть розширюватися і витісняти інші, невдалі форми. А вільні гроші мають хороші шанси стати переможцем в цій боротьбі.
І тут дуже важлива роль держави – вона повинна не заважати розвитку. Побачити користь цих додаткових систем розрахунків. Що вони розвивають економіку регіонів, створюють робочі місця. І просто налагодити діалог. Дати можливість платити податки в нових розрахункових системах. Хоча б на рівні місцевих бюджетів.
Отже ми можемо бачити, що впровадження вільних грошей, як загальнодержавної валюти, можливе лише шляхом поетапної підготовки. Підняття економіки створенням додаткових електронних систем розрахунків з демереджем. І, як уже згадувалося, мінімізувати негативний вплив міжнародних фінансових організацій. Замінити імпорт власним виробництвом. А для незамінних імпортних товарів треба забезпечити надійне надходження. Укласти договори з державами і забезпечити безмитне надходження і оплату цих товарів своїм експортом. І міжнародна система розрахунків Тера в цьому може реально допомогти.