Основи охорони праці

Курс лекцій

Охорона праці-предмет, завдання, складові частини, основні терміни

Охорона праці- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Короткий зміст курсу:

-Правові та організаційні питання охорони праці

- Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

- Основи техніки безпеки

-Основи пожежної безпеки

Завдання курсу охорони праці полягає у вивченні:

- правової і нормативної бази ОП в Україні;

- впливу виробничого середовища на людину;

-класифікації умов праці;

-організаційних та економічних аспектів ОП,

а також набуття навичок аналізу та оцінювання стану ОП на підприємстві.

Предмет вивчення- це захист здоров’я та життя людини на виробництві.

Охорона праці розв’язує 2 питання:

• Інженерно-технічне, завдяки якому запобігаються небезпечні події під час трудового процесу;

• Соціальне, пов’язане з компенсацією матеріальної та соціальної шкоди, заподіяної нещасним випадком або роботою в несприятливих умовах (тобто захист працівника і його прав). Тому ОП слід розглядати не як додаток до шкідливих технологічних процесів, а як самостійну галузь, покликану запобігти травми, хвороби, нещасні випадки і жертви.

Основні терміни в додатку до курсу лекцій.

Основні законодавчі акти про охорону праці

Невимушене дотримання правил безпечної роботи, інструкцій і законів – це те, що відрізняє професіоналів від професійних самогубців.

Законодавство України з ОП врегульовує соціальні питання в процесі трудової діяльності та питання безпеки праці .

Основні Законодавчі акти:

-Конституція

-Закон України про ОП

-Кодекс законів про працю

-Закон « Про обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання. Які спричинили втрату працездатності»

-та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти : «Про охорону здоров’я”, «Про пожежну безпеку» і т. д.

Їх доповнюють державні міжгалузеві і галузеві нормативні акти.

Нормативно-правові акти з ОП –це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та ін. документи, обов’язкові до виконання.

До найважливіших відносять державні правові акти з ОП (ДПАОП)- вони поширюються на всі підприємства і організації України.

Вони можуть бути галузеві і міжгалузеві.

ДНАОП поділяють на 8 видів, кожен з яких має свій цифровий код:

-правила- 1

-стандарти- 2

-норми- 3

-положення і статути- 4

-інструкції, керівництва, вказівки- 5

-рекомендації- 6

-технічні умови безпеки- 7

-переліки- 8

Залежно від державних органів, які затвердили міжгалузеві ДНАОП також поділяють на 8 груп.

Переглядають нормативні документи в міру впровадження досягнень науки і техніки, не рідше 1 разу на 10 років.

На основі ДНАОП на підприємстві розробляють власні положення інструкції і акти.

Міжнародні стандарти з охорони праці

OHSAS 18001 (Occupational Health and Safety) – Гігієна та безпека праці-

даного стандарту дотримуються організації, які ведуть політику попередження ризиків для здоров’я і безпеки на виробництві , активного їх усунення і зниження вірогідності ( тобто акцент на попередження пожежі, а не на гасіння).

Підприємствам, при дотриманні вимог даного стандарту, видається сертифікат, що свідчить про захист здоров’я працівників і їх безпеку.

Це підвищує конкурентність підприємства та покращення ділової репутації.

Стандарт OHSAS сумісний з стандартами

Iso 26000 (International Organization of Standardization)-Настанова по соціальній відповідальності

SA 8000 Соціальна відповідальність

Дотримання цих стандартів гарантує захист прав людини, захист навколишнього середовища, безпеки праці, права споживачів та етики бізнесу. Підприємства, де приділяється значна увага персоналу, створенню комфортних умов праці , є надійними партнерами.

Загальні гарантії прав працівників з охорони праці

При укладанні трудового договору власник під розписку інформує про умови праці, небезпечні та шкідливі фактори та про права на пільги та компенсації. Працівник має право відмовитись від роботи, якщо створилась ситуація небезпечна для здоров’я або для людей, які його оточують або для виробничого середовища або для довкілля.

Це означає, що може бути небезпека для всіх водночас чи по одиночна небезпека.

Про це слід попереджати безпосередньо керівника чи власника, бажано в письмовій формі, при свідках, в присутності представника профспілок і служби ОП підприємства.

Факт наявності такої ситуації фіксується представником СОП і профспілок, за відсутності останньої, уповноваженою особою від колективу.

За період простою, не з вини працівника, за ним зберігається середня зарплатня (ця, яка прописана в колективному договорі).

Працівник може розірвати трудовий договір, якщо роботодавець не дотримується вимог ОП.

У цьому випадку йому виплачується вихідна допомога у розмірі , передбаченому у колективному договорі, але не менше трьохмісячної зарплатні.

Тривалість робочого часу регламентується трудовим договором, але не повинна перевищувати 40 годин в тиждень, згідно законодавства. Зазвичай застосовується 5-денний і 6- денний робочий тиждень. При 6-денному робочому тижні тривалість робочого дня напередодні вихідного дня не повинна перевищувати 5-ти годин, а на передодні святкового і неробочого дня на 1 годину скорочений.

Щорічна основна відпустка становить не менше, як 24 календарних дні.

Обов’язки роботодавця з організації охорони праці на підприємстві

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення ОП ( це перша особа , з якої питають, а потім по ланцюговій реакції аж до працівника).

З метою забезпечення функціонування СУОП ( системи управління охороною праці) роботодавець:

• Створює відповідні служби і призначає відповідальних посадових осіб

• Затверджує інструкції і контролює їх дотримання

• Розробляє колективний договір за участю сторін

• Впроваджує прогресивні технології з підвищенням автоматизації виробництва

• Забезпечує належне утримання будівель, споруд та виробничого устаткування (якщо ви секркретар, то телефон також устаткування)

• Організовує аудит на робочих місцях ( за показниками умов праці з робочого місця, які досліджує в лабораторних умовах)

• Розробляє і затверджує інструкції з охорони праці щодо правил поведінки в виробничих приміщеннях та на території підприємства

• Здійснює контроль за дотриманням працівниками технічних процесів і застосування ЗІЗ ( засобів індивідуального захисту) та дотримання вимог ОП( над вами є керівники , які стежать за вами

• Організовує пропаганду безпечних методів роботи (ефективна пропаганда, коли працівники чемні їм час від часу дають премію, у випадку не дотримання вимог – 10 % від зарплати)