Критерії тнк:
2 і більше країни
Активи – не менше 25% за кодоном
Збут – 25%
Прибутки – 25%
Наймані працівники – 25%
Якомога більше інтернац. Управлінська команда, більше філіалів, дочірніх компаній в різних країнах
«голосуючі акції» - 25%
ООН – 100млн. дол.. оборот
В последнее время ЮНКТАД, несколько уточняя вышеприведенную характеристику, к ТНК относит корпорации, включающие головные предприятия и их зарубежные филиалы (дочерние компании), причем головное предприятие контролирует активы других экономических единиц в государствах за пределами страны базирования материнской компании, как правило, путем участия в капитале. В качестве нормативной нижней границы для осуществления контроля за активами считается доля капитала не менее 10% обыкновенных акций.
Рікардо припущення:
2 товари, 2 країни, 1 фактор вир-ва – праця
Трудова теорія вартості: Q = f(L), а – к-сть залученої праці, р=а
Ціна не враховує інших складових витрат, трансп. Вит.=0, витрати на К=0, торгові витрати(мито, ліцензії)=0
Прибуто=0
Існує відмінність країн у технології вирва товару
НТП відсутній
Фактор L є абсолютно немобільним на між.рівні, однак – є мобільним між двома секторами
Лібер.пром.пол.держави
Умови вільної торг
Товар розгл. Як гомоген., є обов’язок. Для спож. В обох кр.
Спож.префер. є однаковими між кр.
L не залеж. Від зовн. Руху роб. Сили
Економічна глобалізація
Экономическая глобализация — процесс усиления по всему миру экономической взаимозависимости национальных экономик, в связи с увеличением скорости движения и объёмов товаров, услуг, технологий и капиталов через государственные границы[1]. Процесс усиления экономической интеграции между странами, приводит к слиянию отдельных национальных рынков в один всемирный рынок[2]. Экономическая глобализация может рассматриваться, как в позитивном, так и в негативном аспектах.
Экономическая глобализация включает в себя глобализацию производственных мощностей, рынков, конкуренций, технологий, корпораций и отраслей
Глобалізація економіки - це процес безпрецедентного зростання обсягів міжнародних трансакцій у торгівлі, фінансовій та інвестиційній сферах, переміщення інформації, ідей та культурних цінностей, пов'язаних із технологічним обміном; посилення ресурсної, технологічної, фінансової взаємозалежності національних економік на основі стрімкого зростання обсягів та урізноманітнення світогоспо-дарських зв'язків; процес міжнародної інтеграції у сфері фінансів, торгівлі, виробництва, інформатизації та телекомунікації; новий етап у процесі об'єднання та взаємопроникнення національних господарсько-економічних комплексів.
Остання хвиля нтп
«Третя хвиля» НТР почалась наприкінці XX ст. Особливість нового етапу полягає в тому, що було «знайдено» не один «пучок» технології, а декілька. Вони охоплюють усі форми комп'ютерних і телекомунікаційних систем, робототехніки, біоге-нетики, біоінженерії, космонавтики, створення матеріалів з новими якостями. Це зумовило величезні зміни в економіці. Стара індустріальна культура поступається новій культурі сервісу та комунікацій. Змінюється сфера бізнесу. Найприбутковішим стає розроблення програмного забезпечення, упровадження Ін-тернету, сервісне обслуговування, розвиток комунікацій, а не виробництво комп'ютерного обладнання. Ці галузі потребують працівників з вищою освітою, високим рівнем кваліфікації. Особлива складність цього процесу пов'язана з його динамічним характером. Прискорюється поширення (дифузія) нововведень, що викликає зміни в розвитку нових напрямів виробничих циклів: виробництво нової продукції і послуг, перебудова галузевої структури економіки, перерозподіл інвестицій у нові сфери виробництва. Розробка нових технологій коштує все дорожче. Висока вартість розробок потребує великих ринків для відшкодування витрат. Звідси — інтернаціоналізація, інтеграція, глобалізація, поява для багатьох компаній нового конкурентного середовища, нових форм конкуренції. Хвилі винаходів та життєві цикли нововведень мають тенденцію до прискорення, що спричиняє нерівномірність розвитку світу та небезпечність подій.