- •План реферату
- •Генетичні алгоритми
- •Класичний генетичний алгоритм
- •Історія
- •Опис алгоритму
- •Робота генетичного алгоритму
- •Етапи роботи генетичного алгоритму Створення початкової популяції
- •Розмноження (Схрещування)
- •Мутації
- •Критика
- •Застосування генетичних алгоритмів
- •Приклади задач і їх рішення за допомогою генетичного алгоритму
- •Приклад 1.2
- •Приклад 1.3
- •Список використаної літератури
Приклад 1.2
Розглянемо наступний приклад постановки оптимізаційної задачі. Для системи, що зображена на рисунку, слід знайти
де к1 к2є [кmin, кmax].
В ролі параметрів цієї задачі виступає к1 і к2. Простір пошуку повинен містити кінцеву кількість точок, які можна закодувати в вигляді хромосом. Параметри к1, і к2 дискретизовані; множина їх значень в усьому діапазоні від мінімального кmin до максимального кmax відображаються на відповідні двійникові кодові послідовності.
При цьому значенню кmin зпівставлена кодова послідовність, що складається з одних нулів, а значенню кmax — кодова послідовність, що складається з одних одиниць. Довжина цих кодових послідовностей залежить від значень к1 і к2, а також від частоти дискретизації інтервалу [кmin,кmax].
Припустимо, що кmin = -25, акmax = 25 і для кожного із параметрів к1 і к2 застосовуються кодові послідовності довжиною 10. Приклад популяції, що складається з 10 особин, наведено в таблиці 1.1. Перші 10 генів кожного генотипу відповідають параметру к1, а останні 10 генів — параметру к2. Таким чином, довжина хромосом дорівнює 20. Спосіб кодування значень параметрів к1 і к2 у вигляді хромосом буде докладно викладено в розд. 1.6..
Рис. 1.1. Схема оптимізаційної двопараметричної системи.
Генотипи |
Фенотипи |
00000000000000000000 |
-25,00 -25,00 |
10100010010011001011 |
6,72 -15,08 |
01101000101111010010 |
-4,57 22,8 |
11011010011110000111 |
17,67 19,13 |
00011011000000010001 |
-19,72 -24,17 |
00110000101011111010 |
-15,52 12,24 |
11111111111111111111 |
25,00 25,00 |
Приклад 1.3
Розглянемо нейронну мережу, представлену на рис. 1.2, для якої необхідно підібрати оптимальні ваги W11, W12, W21, W22, W31, W32 и W10, W20, и W30, які мінімізують значення похибки
Це
мережа, яка реалізує систему ХОR, тому
значення и1,і
і и2,і,
а також
,
для і=1, …, 4 приймають значення, які
приведені в табл. 1.1.
Як параметри розглянутої задачі виступають перераховані вище ваги, тобто завдання має 9 параметрів. У даному прикладі набір з цих 9 параметрів визначає точку простору пошуку і, отже, являє собою можливий розв’язок. Припустимо, що ваги можуть приймати значення з інтервалу [-10, 10]. Тоді кожна хромосома буде комбінацією з 9 двійкових послідовностей, що кодують конкретні ваги. Це, очевидно, і є генотипи.
Відповідні їм фенотипи представлені значеннями окремих ваг, тобто множинами відповідних дійсних чисел з інтервалу [-10, 10]. У наведених прикладах (1.1 - 1.3) хромосоми і генотипи позначають одне й те саме — фенотипи особин популяції, закодовані у формі упорядкованих послідовностей генів зі значеннями (алелями), рівними 0 або 1.
У генетиці генотип задає генетичну структуру особини, яка може включати більше однієї хромосоми. Наприклад, клітини людина містять 46 хромосом. У генетичних алгоритмах генотип визначається аналогічним чином, однак найчастіше він складається всього з однієї хромосоми, яка і виступає в ролі особини популяції. Довжина хромосом залежить від умов завдання (див. розд. 1.6). Слід зауважити, що в природних організмах хромосома може складатися з декількох сотень і навіть тисяч генів У людини є близько 100 000 генів, хоча їхня точна кількість досі невідома.
Рис.1.2. Нейронна мережа, яка реалізує операцію XOR
