
- •Тема 6
- •Тема 7
- •7.1.Сутнісна х-ка лобізму.
- •7.3. Ефективність лобізму
- •7.4.Практика лобізму в Україні
- •Тема 8
- •8.1. Основні прийоми псевдо-технологій пр.
- •8.2. Маніпулювання громад. Думкою з викор змі.
- •8.3. Можливості протидії псевдотехнологіям пр
- •Тема 9
- •9.1.Сутнісна характеристика політичних пр.
- •9.2.Використання критики політичних пр.
- •9.3.Мета політичних Пр.
- •Тема 10
- •10.1. Сутнісна характеристика бізнесових п.Р.
- •10.2.Завдання бізнесових піар у сфері маркетингу.
- •10.3.Бізнесові пр.
- •Тема 11
- •1. "Філософія" урядових пр
- •2. Конкретні завдання в рамках урядових пр.
Тема 11
1. "Філософія" урядових пр
Так склалося на нашій території, що населення з великим ступенем недовіри ставиться до слів і дій своєї влади. Тому тут завданням має бути не те, щоб населення полюбило владу, але хоча б почало її поважати.Наші урядові ПР тільки починають розвиватися, тому нас особливо цікавить чужий досвід. Активні комунікативні зусилля західної влади пов'язані, на нашу думку, з принципово іншою дійсністю. Західні структури влади працюють в умовах такої групи відмінностей:1)сильна опозиція;2)якісна преса;3)активне населення. У цілому Служба комунікації з неоднаковими ступенями ефективності при різних президентах США ставила і вирішувала такі завдання:1)довгочасне планування ПР-роботи;2)поширення "ідеї дня" за допомогою всього апарату, коли вся президентська команда говорить одним голосом, що не дає можливості виходу конфліктуючих між собою повідомлень;3)незалежність від вашингтонської преси завдяки безпосередньому виходу на регіональну аудиторію;4)ідготовка повідомлень, готових для безпосереднього використання всіляких ЗМІ;5)вплив на місцеву аудиторію за допомогою поїздок з виступами,використання супутникових технологій, розсилання готових статей.Стратегія президентської влади, побудована на цьому зверненні, дістала назву "йти в публіку". Найбільш активно це "ходіння в народ" почав використовувати вжеДжон Кеннеді, у нас ми побачили це у Михайла Горбачова:
Принципи: 1)Системність 2)Регу-лярність3)Щирість і достовірність4) Повнота5)Координація.
2. Конкретні завдання в рамках урядових пр.
Можна виділити дванадцять найбільш актуальних і типових проблем:1. Проблема злочинності завжди стоїть у центрі уваги, саме в цій галузі у громадян найбільше число претензій до влади.Міністерство внутрішніх справ у своїй роботі з громадськістю породжує велике число матеріалів, телепередач, розкриваючи перед населенням той величезний рівень злочинності, який є. Цілком зрозуміла реакція міністерства: чим більшу роботу ми покажемо, тим краще будемо виглядати. Але подібний показ проблеми при впливі на населення мас і зворотний ефект — нічого не робиться, нас захлеснув вал злочинності.Приклад розв'язання того ж завдання у США. В часи Ніксона Білий дім примусив ФБР переписати прес-реліз, що висвітлював статистику злочинності. ФБР, як і в нашій ситуації, хотіло підкреслити негативний аспект, бажаючи одержати великі суни від Конгресу на боротьбу зі злочинністю. Білому ж дому потрібні були успіхи в його "війні із злочинністю". Тому Служба комунікації примусила ФБР зробити акцент на двох точках позитивної статистики, а саме на тому, що зменшилась частка насильницьких злочинів, і на тому, що рівень злочинності у великих містах знизився. У зв'язку в цим газети виходили із заголовками: "Насильницька злочинність падає" і "Злочинність у великих містах пішла на спад", що дало можливість мільйонам американців відчути: адміністрація Ніксона виконує свої обіцянки з боротьби із злочинністю.2.Вихід на місцеву пресу.3.Регулярний потік інформації. 4.Використання на підтримку своєї політики виступаючих із набору так званих неофіційних осіб. 5.Проблема координації — з погляду Заходу виявляється однією із центральних. Україна до неї принципово не готова. Три гілки влади ведуть свою власну інформаційну політику, іноді доходячи до абсолютно недопустимих з погляду Заходу курйозів на зразок суперечки між: Верховною Радою і Адміністрацією Президента про те, чи знав Президент про приїзд російської делегації на чолі із спікером Держдуми Г. Селезньовим (лютий 1996р.).рішення було відстежування громадської думки. З 9.15 до 9.45 збиралася "атакуюча група", котра мала втілювати цю лінію в життя. Керівник Служби комунікації того часу так описував ці дії: "Завданням о 9.15 було визначення того, хто скаже це і яким чином, потім, хто повідомить про це і хто з членів кабінету і куди відправиться, який тип додаткової програми у нас буде, як ми відповімо на атаки, які можуть йти стосовно президента з боку сенатора Макговерна і його людей".6.Є ще одна важлива проблема, яка не настільки суттєва для США, однак дуже актуальна для країн СНД: як виглядати і як поводитися першій особі у разі економічної ситуації, що погіршується.Є відповідні підрахунки, що ті кандидати, які під час виборів були настроєні песимістично, здебільшого провалювалися. Кандидат у США — це оптиміст. Ми ж часто дозволяємо собі "ниючі" промови.Хоча порівняно близька проблема була і в США в момент президентства Картера, коли у громадської думки поступово складалося уявлення про нього як про носія поганих вістей. До речі, колись на цю саму тему натякнув віце-прем 'єр Пинзеник. Звертаючись до глядачів, він казав: "Дивлячись на мене, ви думаєте, що ж іще поганого придумав уряд ".7.Проведення кампаній на підтримку тих чи інших рішень.Наприклад, Великобританія проводила таку кампанію в 1992 р. з приводу вступу в Єдиний Європейський ринок, і при цьому сама методологія залишається закритою (персональний лист авторові від Брендана Брюса, директора комунікацій Консервативної партії).8.Контроль і управління.Наприклад, навіть держсекретареві Александру Хейгу було заборонено виступати, оскільки своєю риторикою з приводу загрози комунізму в Центральній Америці він міг відволікти увагу громадської думки від пріоритету того часу — економічної політики Рейгана.9.Не менш значущий і наступний принцип, який важко реалізувати сьогодні вУкраїні, — планування.Девід Герген вимагав визначати пріоритети на півроку вперед, що було дуже важко в ситуації роботи з щоденними проблемами. Група радників збиралася навіть не в Білому домі, а, щоб відволіктися від щоденної рутини, напроти нього, маючи завдання спробувати розібратися в довготривалій комунікації.10.У нас також зовсім немає властивої західній атакуючій манері "ідеї дня".За часів Ніксона три провідних працівники збиралися о восьмій ранку, щоб визначити цю ідею. О дев'ятій її вже доповідали президентові. В основі цьогоУкраїна страждає від того, що немає ясної і зрозумілої лінії поведінки перших осіб. Вони з'являються на екранах тільки в критичні моменти на зразок шахтарських страйків чи обговорення конституції. Решта їхньої діяльності зводиться, з погляду населення, до прийняття іноземних гостей і власних поїздок за кордон, до присутності на урочистих заходах та прийомах.Одним із прикладів налагоджених регулярних зустрічей з журналістами можуть стати "Розмови з президентом", введені у 1975 р. в період правління Форда. Ці зустрічі робилися для трьох і більше журналістів, тривали близько години і повторювалися з регулярністю кожних два тижні. Якщо Форд їздив по країні. Служба комунікації влаштовувала такі ж місцеві зустрічі. Як писав сам Форд, подібні контакти "добре спрацьовували, оскільки, по-перше, місцева преса раділа з такої можливості, а по-друге, адміністрація мала можливість донести своє повідомлення безпосередньо в друковану і електронну пресу різних регіонів".За Картера, наприклад, було створено спеціальну телевізійну студію і визначався час, коли місцеві студії могли по телефону поставити запитання тому чи іншому урядовому чиновнику. Білий дім сам робив запис відповідей, а потім відсилав касети на студію, де лише дописувалися запитання журналістів, і подібний сюжет йшов в ефір. Коли в Конгресі здійнявся галас з приводу того, що все це дорого, Білий дім легко довів дешевизну цього проекту, вказавши, що, до того ж, студії потім повертають касети для повторного використання. Внаслідок цього за перші десять місяців цієї служби до неї за інтерв'ю звернулося 94 телестудії.11. Вельми серйозною комунікативною подією є потрібна організація участі першої особи в різноманітних церемоніях.12.Взаємовідносини з виборчими технологіями.