7.4.Практика лобізму в Україні

Незважаючи на відносну новизну для політ лексикону терміну «лобізм», це явище існувало і в радянській політ системі. У цей час сформувалися традиції лобіювання, які були прийняті, практично без змін, новою укр. політ. системою. Серед них – широке використання особистих зв’язків і незаконних методів, відсутність реальної конкуренції інтересів, абсолютна непрозорість механізму лобіювання. Перший етап розвитку лобізму в Україні, напевно, можна назвати олігархічним. Він мав ознаки нецивілізованого лобіювання, відмінною рисою якого було придбання власності і бізнес-переваг неконкурентними методами – закриті конкурси і тендери, необґрунтована видача держ кредитів, адміністративні рішення, проведені в умовах правового вакууму. Йшов процес приватизації підприємств і майже паралельно – перерозподіл лобізму, що характеризується конкурентними методами впливу – ПР і рішень; наявність інститутів лобізму у вигляді організацій і груп фізичних осіб, що займаються цією діяльністю на професійній основі. Специфікою укр. практики лобіювання, як стверджують аналітики, є переважання методів лобіювання через Кабмін і Адміністрацію Президента. Це підтверджує к-сть висунутих і прийнятих законодавчих ініціатив від відповідних органів. Причиною подібної практики є складність механізмів проходження законопроектів через ВР та ефективність способів «внутрішнього» лобіювання у Кабміні. До форм лобістської діяльності варто віднести: 1 прийняття законів, 2 затвердження загальнодерж програм економічного, науково-техн, соц, нац-культурного розвитку, затвердження переліку об’єктів держ власності, які не підлягають приватизації, проекти законів про внесення поправок у Конституцію, 3 проведення парламентських слухань, «круглі столи», семінари, конференції, інші заходи, пов’язані з законотворчою діяльністю.

Результати опитування, проведеного свого часу журналом «Комп&ньон» показали, що найбільш рентабельним було і залишається в Україні кабінетне лобіювання. Слово «кабінетне» є похідним від скорочення «Кабмін». Постанова Кабміну є більш ефективним засобом, ніж закон. Вона вступає в силу з моменту підписання і не проходить трьох читань у ВР. Вартість такого документу для замовника значно нижча. Вона дозволяє уникнути зайвої публічності процесу, що за сьогоднішніх умов у певних випадках є дуже важливим. Основним методом лобіювання у Кабміні є «коридорний лобізм», суть якого полягає насамперед в проштовхуванні потрібного та відмови від прийняття непотрібного рішення.

Тема 8

8.1. Основні прийоми псевдо-технологій пр.

Сурогатні методи впливу, які реалізуються з порушенням закону, професійних засад, норм моралі для зміни мислення, поведінки людей у супереч їхнім об'єктивним інтересам набули назви «чорних» ПР. Найпоширенішими способами «чорних» ПР є: -пряма дезінформація; недостовірна оманлива інформ; -спотворення фактів (неповне, одностороннє чи упереджене їх подання); -неадекватне використання даних соціологічних опитувань з інтерпретацією їх у одному випадку як успіху, в іншому - як поразки; -«витік» псевдотаємної інформ, -посилання на непідтверджені джерела; -спекулювання на страхах людей; -поширення сфабрикованих .листівок; -унеможливлення аналізу: -обмеження точок зору: - історичних аналогій; -вживання різних словосполучень для оцінювання одного явища: -поширення чуток; -заміна офіційних найменувань ідеологічно емоційно забарвленими ярликами.