
- •Тема: основні заходи пожежної профілактики на галузевих обєктах
- •1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •2. Теоретичні основи процесу горіння
- •3. Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта
- •4. Засоби гасіння пожеж
- •5. Порядок дій у разі виявлення пожежі
- •6. Евакуація людей з приміщень при пожежах
- •7. Порядок дій у разі виникнення пожежі в освітньому закладі
- •8. Правила пожежної безпеки для об’єктів з масовим перебуванням людей (культурно-видовищних закладів)
- •6.2.22. Не допускається:
3. Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) — це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які там знаходяться (обертаються), з урахуванням особливостей технологічних процесів.
Відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86), приміщення за вибухопожежноюта пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій:
1) Категорія А (вибухонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа;
2) Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил і волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа;
3) Категорія В (пожежонебезпечна). Горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорій А та Б;
4) Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо;
5) Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
Пожежонебезпечна зона — це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрооб-ладнання під час його монтажу та експлуатації.
Ці зони поділяються на чотири класи:
1. Пожежонебезпечна зона класу П-І — простір у приміщенні, в якому знаходиться горюча рідина, що має температуру спалаху, більшу за +61°С;
2. Пожежонебезпечна зона класуП-ІІІ — простір у приміщенні, в якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межеюспалахування, більшоюза 65 г/м3;
3. Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа — простір у приміщенні, в якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали;
4. Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ — простір поза приміщенням, у якому знаходяться горючі рідини з температурою спалаху понад +61°С, пожежобезпечний пил та волокна, або тверді горючі речовини і матеріали.
Вибухонебезпечна зона — це простір у приміщенні або за його межами, в якому є в наявності, чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші.
Класи вибухонебезпечних зон:
1) Клас В-І — зони приміщень, в яких виділяються горючі гази і пари в такій кількості та з такими властивостями, що можуть створювати з повітрям або іншими окисниками вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи;
2) Клас В-Іа — зони приміщень, в яких вибухонебезпечна концентрація газів і парів можлива лише внаслідок аварії або несправності;
3) Клас В-Іб — ті ж самі зони, що й класу В-Іа, але мають наступні особливості: горючі гази мають високу нижню концентраційну межу поширення полум’я (понад 15%) та різкий запах; при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об’єм, не більший 5 % загального об’єму приміщення (зони); горючі гази і легкозаймисті речовини використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум’я, у витяжних шафах або під витяжними зонтами;
4) Клас В-Іг — простір навколо зовнішніх установок, які містять горючі гази або ЛЗР (наземних і підземних резервуарів з ЛЗР або горючими газами, естакад для зливання і наливання ЛЗР тощо);
5) Клас В-ІІ — зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окисником при нормальних, режимах роботи;
6) Клас В-Па — зони, аналогічні зонам класу В-ІІ, де вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.