Тема 7

7.1.Сутнісна х-ка лобізму.

Лобізм-це співробітництво з органами, предст.влади з метою впливу на процеси ухвалення певних законів. Світлана Свєтова розмежовує прямі і непрямі методи дії лобістів.Прямі методи вкл:1)приватні зустрічі із законодавцями; 2)проведення дослідж. і підготовка презентацій перед законод; 3)присутність і виступи на слуханнях; 4)надання проф.порад, допомоги підготовці законопроектів; 5)запрошення законодавців на різном. зустрічі; 6)внесення грошей на виборчі компанії.Непрямі методи дії вкл:1)вплив громадськості; 2)опит. населення;3)залучення виборців; 4)обєднання різних груп,які заінтер есовані в даному законі. Лобісти беруть активну участь у такому переліку дій:1)пошук фактів(уряд володіє вел.числом ек.даних рішень статистики);2)інтерпретація дій уряду (це необхідно для передбачення майб. дій уряду і дотримув.такого розв. подій заздалегідь); 3)інтерпретація дій компанії(лобіст має добре відчувати ставлення своєї організ.до тих чи ін.дій уряду);4)захист позиції(лобіст не тільки надає факти,він захищає позицію клієнта);5)трамплін для відомості(оскільки всі новини йдуть з столиці і тут сконцентровано всю пресу,перед лобістом відкривається блискучі можливості для запуску потрібної інформації);6)підтримка продаж компанії(уряд дуже часто є гол.покупцем,лобіст який перебув.у гарних стосунках з урядовими чиновниками може дуже сильно допомогти будьякій компанії).

7.2.Еволюція лобізму.Першим термін лобізм використ.на прикінці 19ст.америк.през.генерал-грант назвав ши лобістами кількох членів уряду,бізнес-членів і журналістів,які збиралися в нижньому передпокою його резиденції для «поштовх.своїх інтересів». У 1946р.було схвалено закон який регламентував лобістську діяльн.від тоді вона отримала юр.основу і стала проф.справою. Проф.лобіювання здійсн.фахівці,які мають розгалужені зв’язки і досвід роботи в огранах влади,використ. легітимні засади їх діяльності.Лобісти і лобістські фірми зобовяз. реєструватись, звітувати про свою клієнтуру перед органами влади при яких вони акредитовані декларувати свої доходи. Значного розв.лобізм набув у Вел.Брит.,ФРН,Канаді, Австралії,ін.країнах.Останнім часом він активно розвивається в Україні однак потребує законод.регулювання. Число лобістів за реєстр.в америк.сенаті з 1975-1990рр.відпо відно зросло з 3 тис.до 33тис.Три з чотирьох компаній США з оборотом більше 100млн.$ мають спів робі тників зайнятих лобізмом.У ФРН тільки в зх.землях різноманітність груп інтересів нарах.від 4 до 5 тис.Взаємодія між ними і держ.установами відбув.у формі консультацій.Різном.дорадчі ради,комітети і комісії функт.при всіх федеральних відомствах. Лобісти спираються на підтримку демонс трантів,організ.компанію пресі, намагатися будьяким чином посилити тиск на законод.та урядові служби.

7.3. Ефективність лобізму

Ефект.лобістськадіяльн.передбачає:1)глибоке усвідомлення суб’єктом діяльності своєї мети законод.і моральних обмежень.Іноді його мета може відрізн.від інтересів і цілей замовника лобістських програм,акцій.2)всебічне знання історії питання,яким доводит ься займатись;3)міцні контакти із своїми контр-агентами на всіх рівнях влади,використ.різном. можливостей для зустрічі з ними.4)готовність до дискусії і вміння ефект.діяти у проблемних ситуаціях.5)уміння знахо дьити союзників.Чим більше суспільних сил залучено до захисту певних інтересів,тим більша імові рність досягнення очікуваного результату.6)опір на ключових фігур,які відповідають за сфери, розв.актуальні для конкретного лобістського проекту проблеми. 7)активне використання експертів під час аналізу важливих проблем,а у створ.грош.думки впливових засобів масової інформації. Завданням PR-відділу стає визначення тих груп інтересів,які мають вплив на поведінку організації.