Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TGU Вопросы.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
427.1 Кб
Скачать

15. Катионитные способы обработки воды. Преимущества и недостатки катионирования.

Умягчение воды методом катионного обмена основано на способности катионитов поглощать присутствующие в воде катионы Ca и Mg, отдавая воде катионы Na, H или аммония, которыми предварительно насыщают материал. В зависимости от того, каким обменным ионом «заряжен» катионит: натрием, водородом или аммонием — различают процессы Na-, H- и МН4-катионирования.

Преимуществами совместного Na-катионирования являются: а) минимальный удельный расход кислоты на регенерацию; б) минимальная потребность в кислотоупорной арматуре; в) отсутствие сброса кислых вод в канализацию, что дает возможность выполнять дренажную систему фильтров из обычной стали, а также избежать устройств для предварительной нейтрализации сбросных вод перед спуском их в канализационную сеть.

Основным недостатком схемы совместного Н — Na-катионирования является резкое колебание остаточной щелочности катионированной воды в период фильтрации,что заметно ограничивает возможность применения этой схемы на промышленных ТЭЦ повышенного и высокого давлений.

16. Аніонітні способи обробки води. Переваги та недоліки аніонування

Процес обробки води методом іонного обміну, в результаті якого відбувається обмін аніонів, називається аніонуванням.

Аніоніти містять наступні хімічно активні функціональні групи: слабкоосновні первинні (—NH2), вторинні (=NH), третинні (_N) аміногрупи, сильноосновні четвертинні амонієві групи (—N+R3). Залежно від хімічного складу аніоніти діляться на слабкоосновні, здатні до обміну аніонів тільки в кислому середовищі, і сильноосновні, що обмінюють іони в будь-яких середовищах.

До складу аніонітів можуть бути введені різні обмінні аніони. У практиці водопідготовки такими обмінними аніонами є ОН-, СО32-, НСО3-.

Якість аніонітів визначається тими ж показниками, що і катіонітів. З них основним показником є робоча обмінна ємкість. На протвагу катіонітам, робоча обмінна ємкість яких підвищується із збільшенням рН фільтрованої води, робоча обмінна ємкість аніонітів тим більше, чим нижча величина рН, тобто чим вище кислотність фільтрованої води.

Слабкоосновні аніоніти характеризуються неоднаковою здатністю до поглинання різних аніонів; для більшості з них справедливим є такий ряд: SО42- > NО3- > Сl-, в якому кожен попередній аніон поглинається активніше і в більшій кількості, ніж наступний. Аніони слабких кислот (НSiО3-, НСО3-) не вступають в обмінні реакції із слабкоосновними аніонітами. Сильноосновні аніоніти здатні витягувати з води аніони як сильних, так і слабких кислот, що містяться в ній. Проте сильноосновні аніоніти значно дорожче слабкоосновних, тому вони застосовуються в основному для поглинання аніонів кремнієвої кислоти в установках для повного хімічного знесолення і знекремнювання води.

У воді всі іоніти розбухають, збільшуючись в об'ємі. Відношення об'ємів однакових мас іонітів у набряклому і повітряно-сухому станах називається коефіцієнтом набухання. Він виражається відношенням насипної щільності повітряно-сухого і набряклого іонітів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]