- •2. Класифікація котелень по характеру теплових навантажень.
- •3. Класифікація топкових пристроїв в залежності від способу спалювання палива.
- •4. Основні конструктивні елементи парового вертикально - водотрубного котла:
- •5.Принцип работы парового барабанного котла с естественной циркуляцией.
- •6. Теплова схема котельні. Види теплових схем, їх призначення. Основи розрахунку
- •7. Розробка теплової схеми парової котельні. Навести основні елементи теплових схем.
- •8. Використання вторинних енергоресурсів в паровій котельні.
- •9. Властивості води
- •10. Способи докотлової очистки води.
- •11. Баромембранні методи очищення води.
- •12. Обробка води. Катіонування та амінування.
- •13. Вибір схеми обробки води
- •14. Схеми хімічної обробки води. Переваги та недоліки кожної схеми.
- •15. Катионитные способы обработки воды. Преимущества и недостатки катионирования.
- •16. Аніонітні способи обробки води. Переваги та недоліки аніонування
- •17. Деаєрація. Закони при використанні деаерації
- •19. Робота вакуумного деаератора. Переваги та недоліки вакуумної деаерації
- •20. Продувка теплогенераторів.Види продувки. Ефективне використання тепла продувки
- •21. Аеродинамічний розрахунок котельні
- •22. Порядок|лад| розрахунку димаря
- •23. Природня та штучна тяга. Розрахунок самотяги димаря
- •24. Аеродинамічний розрахунок газового тракту
- •25.Насосне обладнання котельні. Принцип дії. Підбір насосів.
- •26. Виды насосного оборудования и назначение
- •27. Теплообмінне обладнання в котельні, підбір теплообмінників.
- •28. Виды солей жесткости:
- •29. Паливне господарство газових котелень
- •30. Мазутне господарство котелень
- •31. Паливне господарство твердопаливних котелень
- •32. Засоби залошлаковидалення в котельні
- •33. Собівартість виробленої теплової енергії
- •34. Пуск парового котла з холодного стану
- •35. Пуск парового котла в роботу
- •36. Пуск твердопаливного котла в роботу
- •37.Аварійна зупинка котла
- •38. Безпечна експлуатація теплогенеруючих установок
- •39. Нормативні документи, що регламентують правила безпечної експлуатації обладнання котельні. Основні положення.
- •7. Розробка теплової схеми парової котельні.
- •6. Теплова схема котельні.
15. Катионитные способы обработки воды. Преимущества и недостатки катионирования.
Умягчение воды методом катионного обмена основано на способности катионитов поглощать присутствующие в воде катионы Ca и Mg, отдавая воде катионы Na, H или аммония, которыми предварительно насыщают материал. В зависимости от того, каким обменным ионом «заряжен» катионит: натрием, водородом или аммонием — различают процессы Na-, H- и МН4-катионирования.
Преимуществами совместного Na-катионирования являются: а) минимальный удельный расход кислоты на регенерацию; б) минимальная потребность в кислотоупорной арматуре; в) отсутствие сброса кислых вод в канализацию, что дает возможность выполнять дренажную систему фильтров из обычной стали, а также избежать устройств для предварительной нейтрализации сбросных вод перед спуском их в канализационную сеть.
Основным недостатком схемы совместного Н — Na-катионирования является резкое колебание остаточной щелочности катионированной воды в период фильтрации,что заметно ограничивает возможность применения этой схемы на промышленных ТЭЦ повышенного и высокого давлений.
16. Аніонітні способи обробки води. Переваги та недоліки аніонування
Процес обробки води методом іонного обміну, в результаті якого відбувається обмін аніонів, називається аніонуванням.
Аніоніти містять наступні хімічно активні функціональні групи: слабкоосновні первинні (—NH2), вторинні (=NH), третинні (_N) аміногрупи, сильноосновні четвертинні амонієві групи (—N+R3). Залежно від хімічного складу аніоніти діляться на слабкоосновні, здатні до обміну аніонів тільки в кислому середовищі, і сильноосновні, що обмінюють іони в будь-яких середовищах.
До складу аніонітів можуть бути введені різні обмінні аніони. У практиці водопідготовки такими обмінними аніонами є ОН-, СО32-, НСО3-.
Якість аніонітів визначається тими ж показниками, що і катіонітів. З них основним показником є робоча обмінна ємкість. На протвагу катіонітам, робоча обмінна ємкість яких підвищується із збільшенням рН фільтрованої води, робоча обмінна ємкість аніонітів тим більше, чим нижча величина рН, тобто чим вище кислотність фільтрованої води.
Слабкоосновні аніоніти характеризуються неоднаковою здатністю до поглинання різних аніонів; для більшості з них справедливим є такий ряд: SО42- > NО3- > Сl-, в якому кожен попередній аніон поглинається активніше і в більшій кількості, ніж наступний. Аніони слабких кислот (НSiО3-, НСО3-) не вступають в обмінні реакції із слабкоосновними аніонітами. Сильноосновні аніоніти здатні витягувати з води аніони як сильних, так і слабких кислот, що містяться в ній. Проте сильноосновні аніоніти значно дорожче слабкоосновних, тому вони застосовуються в основному для поглинання аніонів кремнієвої кислоти в установках для повного хімічного знесолення і знекремнювання води.
У воді всі іоніти розбухають, збільшуючись в об'ємі. Відношення об'ємів однакових мас іонітів у набряклому і повітряно-сухому станах називається коефіцієнтом набухання. Він виражається відношенням насипної щільності повітряно-сухого і набряклого іонітів.