Розрахунок освітлення точковим методом

Метод використовують у разі загального місцевого освітлення, а також для визначення освітлення відкритих просторів для тих приміщень, де стіни і стеля мають низький коефіцієнт відбиття, тому в розрахунках не враховується відбиття світлового потоку від стін і стелі.

На плані приміщення з позначеними на ньому світильниками вибирають контрольні місця з найменшою умовною освітленістю. Освітленість визначають за формулою, лк,

де І_а - сила світла світильника за направленості до розрахункової точки, кд;  - кут між направленням сили світла до розрахункової точки і віссю симетрії світильника; Н_р, - висота підвісу світильника над горизонтальною площиною, що проходить через розрахункову точку, м; к - коефіцієнт запасу.

Освітленість т А, що належить площині Q, точковим джерелом світла S

35. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, класифікація

В процесі виробничої діяльності на працівника можуть діяти небезпечні або шкідлививі виробничі чинники.

Небезпечними називаються чинники, здатні при відповідних умовах викликати гостре порушення здоров‘я або загибель ор­ганізму; шкідливими – чинники, що чинять негативний вплив на працездатність або викликають професійні захворювання і інші професійні наслідки. Небезпечні діють раптово, тобто у короткий проміжок часу, шкідливі – на протязі тривалого часу.

Відповідно до державного стандарту шкідливі і небезпечні чинники за дією та природою впливу поділяються на чотири класи: фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні.

До фізичних чинників належать: шум, вібрація і інші коливальні впливи, іонізуючі і неіонізуючі випромінювання, кліматичні параметри (температура, вологість і рух повітря), атмосферний тиск, рівень освітлення, а та­кож фіброгенний пил і т.ін.

До хімічних чинників за характе­ром впливу на організм людини належать: токсичні, подразню­ючі, сенсибілізуючі, канцерогенні та мутагенні речовини різного агрегатного стану, що здатні викликати будь-які загальні, міс­цеві або віддалені в часі негативні наслідки на організм. За шля­хами проникнення в організм людини вони можуть діяти через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряні покрови та слизові оболонки.

До біологічних чинників нале­жать патогенні мікроорганізми, мікробні препарати, біологічні пестициди, сапрофітна спороутворююча мікрофлора, мікроор­ганізми – продуценти мікробіологічних препаратів.

До психофізіологічних чинників за характером їх дії належать: фізичні статичні й динамічні перевантаження-піднімання й перенесення вантажів, незручне положення тіла, тривалий тиск на шкіру, суглоби, м‘язи та кістки; фізіологічно недостатня рухова активність (гі­подинамія); нервово-психічні перевантаження – розумове пере­вантаження, емоційні навантаження, перенапруга аналізаторів.

Найбільш характерними специфічними наслідками впливу шкідливих й небезпечних чинників є виробничі травми і профе­сійні захворювання.

Класифікація:

• за походженням вони бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів їх поділяють на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);

• за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;

• за локалізацією пов’язані з літосферою, атмосферою, гідросферою, космосом;

• за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки;

• за збитками можуть бути соціальними, технічними, екологічними тощо;

• за сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;

• за структурою бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих:

• за впливом на людину діляться на три групи: активні, пасивно-активні, пасивні.