22.Розкрийте, у чому, на вашу думку, полягає ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

У драмі немає протиставлення людини і природи. Йдеться про гармонію природи і людини як часточки цієї природи. Поетеса закликає оберігати первозданність природи, її красу, підносить свій голос на захист всього живого, що нас оточує. Своїм віщим словом вона застерігала людей :"Не ріж, не убивай", бо якщо гармонія буде порушена, сили природи помстяться нерозумним людям за бездумне винищення живої краси і добра, серед яких вони живуть.

Лише Мавка поєднує в собі і людське, і лісове. Саме такою, на думку Лесі Українки, і повинна бути людина — адже і Мавка тепер має душу. Ця гармонія, ця краса буде жити вічно. Мавка виражає Лесин ідеал людини з її устремлінням до високих і світлих почуттів, з її нерозривним зв'язком зі світом природи.Вустами Мавки Леся Українка стверджує, що людина повинна бути вільною і щасливою, бути часточкою природи, відчувати красу, надихатися нею, мати в серці невмирущі сили життя.

17.Доведіть, що Михайло Коцюбинський-майстер імпресіоністичної психологічної новелли.

Творчість Михайла Коцюбинського —

новий етап у розвитку української літератури не тільки за своїм змістом, а

й художніми прийомами відображення дійсності.

У 1900-ті роки Коцюбинський пише три твори, що відкривають новий етап у

його творчості: новелли «Лялечка», «На камені» «Цвіт

яблуні» У цих творах подано глибший психологічний аналіз, ніж у

попередніх, вони показують, що Коцюбинський вийшов на цілком нову стежку —

стежку імпресіонізму. На початку XX ст. відбувається якісний злам у

творчості Михайла Коцюбинського Він створює жанр психологічної новели,

виробляє імпресіоністичну манеру письма.

У них відчутна рука вже зрілого майстра, який творить новий жанр — жанр

психологічної новели. Сюжет у психологічній новелі відходить на другий

план. Портретні описи майже відсутні, змінюється функція обставин, усе

підпорядковується одній меті — тонкому проникненню в психологічний світ

людини, фіксації найтонших нюансів душевних поривів і глибоких переживань.

Вершин імпресіоністичного письма Коцюбинський досягає в «Intermezzo»

(1908). Написана вона ніби в монологічній манері, проте це не внутрішній

монолог, це ряд картин, створених словом, що передають враження героя від

навколишнього та водночас його внутрішні переживання. У цій же новелі

помітні елементи символізму. На перший погляд, новела «Intermezzo» становить майже суцільний пейзаж —

опис природи в її багатоманітних виявах. Насправді ж образи квітів, рос

лин, птахів, тварин — це лише символи тих внутрішніх явищ і процесів, що

відбуваються в душі героя

18. Розкрийте особливості зображення духовної величі й краси людини у романі «Тигролови» Івана Багряного .

Тигролови" І. Багряного за жанром — пригодницький роман, який утверджує здоров’я, силу, лицарство і любов до людини та до свого народу. Це багатоплановий твір, та насамперед — це своєрідний протест проти порушення елементарних людських прав. 

До певної міри цей твір є автобіографічним. У ньому подані детальні описи тюремного побуту, допитів, тортур. Іван Багряний волею трагічних обставин «помістив» у страхітливий ешелон смерті себе, свою долю, підносячи її до образу-символу непокірної і гордої, волелюбної і сплюндрованої України.

Головний герой твору - Григорій Многогрішний. Цей мужній юнак не вчинив жодного злочину,але був засуджений на двадцять п’ять років каторги, провівши перед тим два жахливих роки в катівнях. Не плакав, не просив помилування. Стійко зносив тортури й поклявся помститися за-тисячі замучених і змордованих, за загублений рідний край. Григорій тікає з «ешелону смерті»… і цим божевільним протестом дає надію тисячам знеособленим в’язням. Відновлює почуття людської гідності, надії, переконання, що серед них, приречених, є такі, що не здаються, бо впевнені «ліпше вмирати, біжучи, ніж жити, гниючи!» Григорій Многогрішний не скорився, не змирився зі своїм статусом в’язня жахливої системи і залишився Людиною. Неймовірна воля до життя рятує Григорія в дикій тайзі і зводить із родиною тигроловів - Сірків, теж запорозьких нащадків. Колись ця сім’я втекла від злиднів і збудувала собі в далекосхідному краї нову, славну та вільну Україну. Працьовитості ж українцям не бракувало ніколи, то й жили в достатку - полювали, ловили рибу та звірів, навіть тигрів, копали золото і переборювали труднощі лише матінки-природи. Після революції міцні селянські господарства від утисків «нової влади» занепали, і люди ховалися у найглухіші закутки тайги, щоб спокійно дожити свій вік.